7.2. Система моніторингу геологічного середовища

Значну небезпеку для підземних вод становить забруднення геологічного середовища нафтопродуктами. Головними нафтогазодобувними підприємствами на території області є НГВУ «Охтирканафтогаз» та НГВУ «Полтаванафтогаз» ВАТ «Укрнафта». Особливістю нафтохімічного забруднення є утворення вуглеводнями та продуктами їх розпаду токсичних сполук, що впливають, насамперед, на стан грунтів зони аерації та підземних вод. Забруднення геологічного середовища нафтопродуктами є глобальною екологічною проблемою. Потрапляння нафтопродуктів у водоносні горизонти робить непридатними для споживання великі об’єми питної води. Тому впровадження системи моніторингу для оцінки техногенного впливу нафтохімічних підприємств з метою запобігання забруднення геологічного середовища нафтопродуктами та своєчасної розробки охоронних заходів – це важлива задача.

У 2009 р. НДПІ ВАТ «Укрнафта» розроблені "Програма робіт для створення системи моніторинг за станом підземних вод на території Анастасівського родовища Качанівського ГПЗ" та "Програма проведення робіт з інженерного захисту території К ЦПГ, ЦПСН Качанівського ГПЗ та прилеглої території ур. Обертень від забруднення нафтопродуктами".

Системи моніторингу підземних вод створюється на підприємстві як інтегрована інформаційна система, що здійснює збирання, оброблення та збереження екологічної інформації для відомчої та комплексної оцінки і прогнозу стану геологічного середовища, підземних вод, надання обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних соціальних, економічних та екологічних рішень. Інженерно – геологічні вишукування виконуються з метою вивчення та оцінка геологічних умов території для прогнозування змін геологічних умов під дією природних і техногенних факторів, визначення допустимих впливів на елементи геологічного середовища та способів досягнення потрібного стану цього середовища. Система спостережень, що впроваджується на підприємствах, стане складовою частиною регіональної системи моніторингу довкілля і сприятиме ефективному використанню природних ресурсів та забезпеченню екологічної безпеки.

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

Станом на 01.01.2010 р. в області нараховувалось 4342 артезіанських свердловин. Згідно з даними форми 2-тп (водгосп) забір води з артезіанських свердловин за 2009 р. складає 49,29 млн.м³. На обліку в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Сумській області налічується 845 первинних водокористувачів підземних вод, які мають дозволи на спецводокористування.

Із загальної кількості водних свердловин виявлено 818 (18,8%) недіючих, які можуть бути потенційними забруднювачами підземних вод, з них 525 свердловин підлягають сантехнічному тампонажу.

Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод по 18 водозаборах становлять 577,8 тис.м³/добу, перспективні потреби області очікуються в кількості 195,0 тис.м³/добу.

Водопостачання області здійснюється за рахунок експлуатації водоносних горизонтів і комплексів четвертичних, пліоцен-олігоцен-еоценових, бучаксько-каневських, палеоценових відкладів кайнозойської групи та мергельно-крейдяних, сеноман-нижньокрейдяних та нижньотриасових відкладень мезозойської групи.

Найбільш важливу роль у водопостачанні міст та селищ міського типу відіграють мергельно-крейдові, сеноман-нижньокрейдяні та бучаксько-каневські водоносні горизонти, водовідбір по яких складає 148,9 тис.м³/добу. У водопостачанні сільського господарства провідна роль належить мергельно-крейдяним, бучаксько-каневських та пліоцен-олігоцен-еоценовим водоносним горизонтам, водовідбір по яким становить 15,3тис.м³/добу. Всі населені пункти області можуть бути на перспективу забезпечені водою за рахунок місцевих ресурсів.

Якість підземних вод, що використовуються для водоспоживання, в більшості випадків відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” або знаходиться в межах погоджень санепідемстанцій. Спостерігається погіршення якості підземних вод водоносних горизонтів, які залягають неглибоко від поверхні землі, головним чином тих, що виходять під четвертичні відклади, де захист від поверхневого забруднення недостатній. Частіше всього це зустрічається поблизу великих населених пунктів, в місцях накопичення гною (гноєсховища), біля споруд обробітку гнойових стоків, полів зрошення, а також в місцях неправильного зберігання, транспортування та використання хімічних засобів захисту рослин. До забруднення відкладів підземних вод, які залягають неглибоко від поверхні землі приводять також розміщення несанкціонованих звалищ твердих та рідких відходів або санкціонованих, але тих, що експлуатуються із порушенням технічних регламентів. На території області незахищеними від забруднення. також є діючі кар’єри розробок торфу та різних будівельних матеріалів. При їх розробці скриваються водоносні горизонти, які на цих площах не захищені від забруднення. До не захищених також відносяться поверхневі водойми (річки, водосховища та озера).

До умовно захищених відносяться ділянки, які прилягають до балок та річок з непостійним водостоком, балки. Вся інша територія Сумської області є захищеною. Надійно захищеними від поверхневого забруднення є водоносні комплекси сеноман-нижньокрейдяного та тріасових відкладів.

Водоносний комплекс сеноман-нижньокрейдяних відкладів характеризується значною водоємкістю, відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” (за виключенням декількох перевищень по вмісту заліза) і є одним із основних джерел водопостачання великих населених пунктів. У мм. Суми, Ромни, смт. Краснопілля і Недригайлів вміст заліза в системах питного водопостачання перевищує вимоги ГОСТ 2874-82 (до1-1,6мг/л).

В обласному центрі для забезпечення якісною водою Кіровського та Роменського мікрорайонів необхідно у 2009-2010 рр. запроектувати та виконати будівництво станції знезалізування потужністю 6 тис.м³/добу на Ново-Оболонському водозаборі, а також виконати капітальний ремонт глибоководних свердловин на Пришибському водозаборі (2 од.) на Токарівському (1 од.), Тополянському (1 од.), що дасть можливість забезпечити всі райони міста якісною питною водою в достатній кількості.

Із-за відсутності водопровідних мереж в районах одноповерхової забудови селищ міського типу і більшості сіл населення області користується водою з шахтових колодязів. Забруднення питної води в шахтових колодязях здебільшого відбувається по санітарно-хімічним та мікробіологічним показникам, особливо вміст нітратів в деяких районах області в 3-7 раз перевищує вимоги стандартів. Для покращення якості питної води періодично проводяться очищення, ремонт та дезінфекція шахтових колодязів. З метою вирішення цієї проблеми необхідно будувати артезіанські свердловини і водопровідні мережі для забезпечення якісною питною водою населення з підземних джерел. Виробничий лабораторний контроль якості питної води щодо дотримання санітарних норм хімічних, бактеріологічних, органолептичних показників виконується акредитованими лабораторіями підприємств централізованого питного водопостачання, а в разі відсутності лабораторій, аналізи виконуються, згідно договорів, акредитованими лабораторіями інших організацій.

Під особливим контролем знаходяться бурові роботи на нафтових промислах та містах закачування розсолів та промислових стоків.

Протягом року ДЕІ в Сумській області перевірено 74 водокористувача підземними водами, з них 5 – вторинні водокористувачі. При цьому перевірено 385 артезіанських свердловин. В ході інспекційних перевірок (планових та позапланових) виявлено 14 водокористувачів, що працювали без дозволу (переважно це сільські та селищні ради, водоканали, підприємства нафтогазового комплексу). За самовільне водокористування 124 особи притягнуто до адміністративної відповідальності на суму 14,068 тис. грн., пред’явлено 13 позовів на загальну суму 147,132 тис. грн.

Протягом 3-х років в області 3 підприємства проводили розлив в пляшки столово-мінеральної води із паліоценево-крейдяних водоносних горизонтів (АТЗТ АП “Прогрес-Технологія”, ТОВ завод “Еко-Продукт”, Тростянецький ЗАТ “Фаворит”). У санаторії “Токарі” Лебединського району для лікувальних цілей використовується мінеральна вода із середньоюрського водоносного горизонту.

У 2010-2011 рр. з метою покращення якості питної води на Ново-Оболонському водозаборі м. Суми необхідно виконати будівництво глибоководної артезіанської свердловини, а також свердловин у містах Ромни, Путивль, Буринь, селищах міського типу Краснопілля, Л.Долина, Недригайлів.