- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону.
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату.
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень регіону
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- •Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів
- •Нгву «Охтирканафтогаз»
- •Ват «Сумихімпром»
- •Качанівський гпз
- •Ват “Сумське нво ім. М. В. Фрунзе”
- •9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система регіону
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис. Т)
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.1. Екологічна політика в регіоні.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •Інструментально-лабораторний контроль.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.8. Екологічний аудит.
- •13.9. Екологічне страхування.
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень.
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля.
- •Висновки і пропозиції
- •Додаток.
- •Сумської області у 2009 р.
- •Обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р.
9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.
9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
Сумським обласним центром з гідрометеорології протягом 2009 р. продовжувались щоденні стаціонарні спостереження на 6 метеостанціях області: Дружба, Конотоп, Глухів, Ромни, Лебедин, АМСЦ Суми за потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання, а також за щільністю радіаційних випадінь на метеостанції Глухів і авіаметстанції Суми, що характеризує рівень радіаційного забруднення атмосферного повітря на місцевості. Результати спостережень наведені в таблиці 9.1.
Таблиця 9.1
Радіоактивне забруднення атмосферного повітря за 2009 р.
№ з/п |
Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону |
Кількість населення, чол. |
Радіаційний фон на території, мкР/год |
|
2008 р. |
2009 р. |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Суми |
278600 |
12 |
12 |
2 |
Глухів |
35600 |
13 |
13 |
3 |
Конотоп |
33100 |
12 |
11 |
4 |
Лебедин |
27100 |
11 |
11 |
5 |
Ромни |
45600 |
12 |
12 |
6 |
Дружба |
5200 |
10 |
9 |
Наведені рівні радіоактивного забруднення атмосферного повітря не перевищують допустимих значень. Щільність радіаційних випадінь за результатами спостережень на метеостанції Глухів і авіаметеостанції Суми не перевищувала допустимих норм.
За даними Сумського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції контроль за радіаційною ситуацією в області проводився на 29 контрольних ділянках, які закладені в усіх районах області. За даними уточнюючого обстеження 2007-2008 рр. площа забруднених земель області зменшилась з 11,8 тис. га до 9,9 тис. га. Радіологічний стан поліпшився завдяки природним реабілітаційним процесам (радіоактивний розпад, фіксація і перерозподіл радіонуклідів в ґрунті). Результати спостережень щодо забруднення радіонуклідами ґрунту контрольних ділянок районів Сумської області у 2009 р. наведені в таблиці 9.2. Додатку. Забруднення радіонуклідами ґрунту на контрольних ділянках по роках наведено в таблиці 9.3. Додатку.
Вміст радіонуклідів в продукції, вирощеній на полях господарств області, не перевищував гранично - допустимих концентрацій. Вміст радіонуклідів в продукції рослинництва в зразках, відібраних на контрольних ділянках по радіології в районах Сумської області у 2009 р. наведено в таблиці 9.4. Додатку. Радіаційний фон по області становив 12-18 мкР/год.
10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
10.1. Ведення сільського господарства в Україні
Сумська область розташована в трьох агроґрунтових зонах:
поліській, де ґрунтовий покрив представлений в основному дерново-підзолистими ґрунтами легкого гранулометричного складу з умістом гумусу 1-2%, (приблизно10% ріллі);
перехідній, де поширені сірі лісові ґрунти, переважно легкосуглинкові, з умістом гумусу 1,5-2,5%, та чорноземи опідзолені з умістом гумусу 2,5-3,5% (20% ріллі області);
лісостеповій, де ґрунтовий покрив представлений в основному чорноземами типовими глибокими малогумусними, переважно середньосуглинковими, з умістом гумусу 3,5-5,5% (55% ріллі області).
Аналіз стану землекористування дає підставу стверджувати, що якість та родючість ґрунтів знижується досить високими темпами. В деградаційних процесах ґрунтового покриву провідна роль належить ерозійним та дегуміфікаційним явищам. Різко зменшується баланс поживних речовин в ґрунтах. Порушення правил обробітку ґрунту та технологій вирощування сільськогосподарських культур призводить до розвитку ерозійних процесів, ущільнення ґрунту важкою ґрунтообробною технікою, виснажування, розповсюдження шкідників і хвороб культурної та природної рослинності.
Систематичне сільськогосподарське використання земельного фонду області потребує постійного контролю за станом його родючості, реакцією та сольовим режимом ґрунтового середовища, рівнем забруднення важкими металами, радіонуклідами, стійкими пестицидами та іншими токсикантами.
Для стабілізації та відновлення родючого потенціалу ґрунтів області необхідно виконання наступних заходів:
- внесення підвищених доз органічних добрив (гною, компостів, соломи, сидератів тощо);
- застосування обґрунтованих доз і співвідношень елементів живлення мінеральних добрив;
- вапнування та гіпсування ґрунтів;
- застосування невиснажливих та безполицевих систем обробітку ґрунту, а також додержання науково обґрунтованих та ґрунтозахисних сівозмін.
Рослинництво. За 2009 р. обсяг виробництва продукції рослинництва був меншим порівняно з 2008 р. на 1,7%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності – на 13,1%, у господарствах населення збільшився на 12,7%. Обсяги виробництва основних сільськогосподарських культур за 2009 р. наведені в таблиці 10.1
Таблиця 10.1.
Обсяги виробництва основних сільськогосподарських культур за 2009 р. (тис. ц).
|
Усі категорії господарств |
Сільськогосподарські підприємства |
Господарства населення |
|||
2009 р. |
2009 р. у % до 2008р. |
2009 р. |
2009 р. у % до 2008 р. |
2009 р. |
2009 р. у % до 2008 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Зернові культури − всього |
20056,8 |
84,8 |
18618,5 |
85,2 |
1438,3 |
80,2 |
у т.ч. пшениця |
8312,5 |
91,8 |
7909,3 |
92,9 |
403,2 |
75,1 |
ячмінь |
3728,0 |
79,2 |
2991,8 |
78,4 |
736,2 |
82,7 |
кукурудза на зерно |
5651,0 |
80,4 |
5461,1 |
80,1 |
189,9 |
91,7 |
Цукрові буряки (фабричні) |
3331,5 |
101,6 |
3123,6 |
106,1 |
207,9 |
61,8 |
Соняшник на зерно |
973,8 |
86,7 |
955,0 |
87,1 |
18,8 |
71,8 |
Ріпак – усього |
403,9 |
101,6 |
401,6 |
101,3 |
2,3 |
221,1 |
Соя |
383,8 |
98,8 |
382,4 |
98,5 |
1,4 |
1210,2 |
Картопля |
9871,6 |
110,1 |
69,0 |
115,9 |
9802,6 |
110,1 |
Овочі – всього |
1909,5 |
139,8 |
46,9 |
54,1 |
1862,6 |
145,6 |
Плоди та ягоди |
94,9 |
104,4 |
14,2 |
143,7 |
80,7 |
99,6 |
У 2009 р. валовий збір зернових культур у всіх категоріях господарств становив 20056,8 тис. ц (у вазі після доробки), що на 3600,1 тис. ц (на 15,2%) менше, ніж у 2008р., у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах − на 3244,4 тис. ц (на 14,8%), у господарствах населення − на 355,7 тис. ц (на 19,8%). Порівняно з 2008 р. у цілому по області відбулося зниження урожайності на 5,1 ц/га (на 14,3%).
Тваринництво. За 2009 р. обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з 2008 р. збільшився на 3,4%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності – на 3,6%, у господарствах населення – на 3,4%. Чисельність поголів’я основних видів худоби та птиці наведена у табл. 10.2.
Таблиця 10.2
Чисельність поголів’я основних видів худоби та птиці (тис. голів)
|
Усі категорії господарств |
Сільськогосподарські підприємства |
Господарства населення |
||||||
2009р. |
до 2008р. |
2009р. |
до 2008р. |
2009р. |
до 2008р. |
||||
+,– |
у % |
+,– |
у % |
+,– |
у % |
||||
Велика рогата худоба |
186,7 |
–4,4 |
97,7 |
101,8 |
–5,7 |
94,7 |
84,9 |
1,3 |
101,6 |
у т.ч. корови |
110,2 |
–2,1 |
98,1 |
42,7 |
–1,4 |
96,8 |
67,5 |
–0,7 |
99,0 |
Свині |
176,7 |
1,9 |
101,1 |
74,3 |
11,9 |
119,1 |
102,4 |
–10,0 |
91,1 |
Вівці та кози |
39,5 |
0,1 |
100,3 |
8,4 |
– |
100,0 |
31,1 |
0,1 |
100,3 |
Птиця |
3509,9 |
–92,4 |
97,4 |
372,5 |
–15,3 |
96,1 |
3137,4 |
–77,1 |
97,6 |
Порівняно з 1 січня 2009 р. у господарствах області поголів’я великої рогатої худоби та птиці зменшилося на 2,3% та 2,6% відповідно, а свиней збільшилося на 1,1%, овець і кіз – на 0,3%.
Від загальної кількості поголів’я в області у господарствах населення станом на 1 січня 2010 р. утримувалось 45,5% великої рогатої худоби (на відповідну дату 2009 р. – 43,7%), у т.ч. корів – 61,3% (60,7%), свиней – 58,0% (64,3%), овець та кіз – 78,7% (78,7%), птиці – 89,4% (89,2%).