![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону.
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату.
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень регіону
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- •Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів
- •Нгву «Охтирканафтогаз»
- •Ват «Сумихімпром»
- •Качанівський гпз
- •Ват “Сумське нво ім. М. В. Фрунзе”
- •9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система регіону
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис. Т)
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.1. Екологічна політика в регіоні.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •Інструментально-лабораторний контроль.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.8. Екологічний аудит.
- •13.9. Екологічне страхування.
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень.
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля.
- •Висновки і пропозиції
- •Додаток.
- •Сумської області у 2009 р.
- •Обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р.
6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
Державне управління при своїй роботі користується низкою нормативно-правових актів, що регламентують порядок використання земель та пов’язаних з ними відносин. Серед них: Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Лісовий кодекс України, Закон України про землеустрій, наказ Мінприроди України від 05.11.2004 №434 "Про затвердження порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення(викупу), надання земельних ділянок" та інше.
Головним управлінням Держкомзему в Сумській області спільно з Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, державною екологічною інспекцією, державною податковою адміністрацією, державним проектно-технологічним центром "Облдержродючість" та Сумським регіональним центром наукового забезпечення АПК в області розробляються Правила використання та охорони земель сільськогосподарського призначення в Сумській області для Програми раціонального використання орних земель області згідно з науково-обґрунтованими нормативами ведення землеробства. Затвердження зазначених Правил планується у 2010 р.
7. Надра
7.1 Мінерально-сировинна база
На території області обліковується 373 родовища та 64 об'єкти обліку (з урахуванням комплексності 437) з 21 виду корисних копалин, з яких 134 родовища та 51 об'єкт обліку експлуатуються.
Мінерально-сировинна база області на 50,0% складається з паливно-енергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф), на 44,8% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, близько 4,0% перепадає на питні і технічні підземні води, решта - 1,2% - інші види корисних копалин.
На території області розташовано 117 родовищ торфу. Запаси торфу категорій А+В+С1 складають 55940 тис. т. Також відоме 55 родовищ сапропелю. Запаси сапропелю по 6 родовищах за категоріями А+В+С1 підраховані кількістю 1505 тис. т. На перспективних для розвідки 49 озерах запаси категорії С2 складають 4981 тис. т. Жодне з родовищ сапропелю в області не розробляється.
Кварцити, які використовуються в металургійній промисловості як флюси та сировина для виробництва кристалічного кремнію і вогнетривів, представлені двома родовищами кварцових пісковиків. Розробляється Баницьке родовище. Запаси за кат. А+В+С1 складають 9080,42 тис. т. Видобута сировина постачається Дніпровському заводу, розташованому в м. Запоріжжі. Попередньо оцінені запаси Мацківського родовища кварцитоподібних пісковиків як високоякісна сировина для виробництва кристалічного кремнію, апробовані ДКЗ України в кількості 1168 тис. т за кат. С1.
7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
Загалом на території області спеціальні дозволи на користування надрами з метою видобутку корисних копалин та на геологічне вивчення, в тому числі з дослідно-промисловою розробкою, видано на 93 родовища, з яких 21 - нафта (5 геологічне вивчення, в т.ч. ДПР), 15 - газ (геологічне вивчення, в т.ч. ДПР), 10 - пісок, 2 - пісок кварцитовий, 4 - крейда (1 геологічне вивчення, в т.ч. ДПР), 21 - суглинок (1 геологічне вивчення, в т.ч. ДПР), 1 - торф, 1 - глина. До корисних копалин загальнодержавного значення відноситься 57 родовищ, місцевого значення – 36 родовищ. Загальна кількість родовищ та кількість родовищ, що розробляються, та обсяги видобутої сировини у 2009 р. наведені в таблиці 7.1. Інформація по використанню надр наведена в таблиці 7.2
Таблиця 7.1
Мінерально-сировинна база.
Види корисних копалин |
Загальна кількість родовищ |
Родовища, що розробляються |
Одиниця виміру |
Видобуток сировини у 2009 р. |
Балансові запаси станом на 01.01.10 |
||
2008 р. |
2009 р. |
2008 р. |
2009 р. |
||||
Нафта |
26* |
26* |
28 |
27 |
тис. т |
1312,04 |
|
Газ природний |
20* |
20* |
млн. м³ |
1149,37 |
|
||
Конденсат |
19* |
19* |
тис. т |
184,47 |
|
||
Кварцити |
1 |
1 |
1 |
1 |
тис. т |
34,18 |
|
Крейда будівельна |
7 |
7 |
1 |
1 |
тис. т |
5,48 |
|
Пісок будівельний |
14+2* |
14+2* |
6 |
7 |
тис. м³ |
71,98 |
|
Сировина цегельно- черепична (глина, пісок, суглинок) |
98+4* |
98+4* |
12 |
11 |
тис. м³ |
98,7 |
|
Примітка: * - об’єкти обліку запасів, які входять до складу комплексних родовищ
Таблиця 7.2
Використання надр.
№ з.п |
Загальна кількість кар’єрів, шахт, розрізів та розробок |
Наявність документації |
Загальна площа порушених земель, га |
Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га |
Рекультивовано у 2009 р., га. |
||
гірничий відвід |
земельний відвід |
спеціальний дозвіл на користування надрами (ліцензія) |
|||||
1 |
Родовищ вуглеводнів, що розробляються – 27 |
26 |
- |
27 |
- |
- |
- |
2 |
Кар’єрів твердих корисних копалин – 55 |
29 |
- |
34 |
22,18 |
6,33 |
6,33 |
3 |
Водозаборів підземних прісних вод – 33 |
- |
- |
17 |
- |
- |
- |
Примітка: * - інформація по діючих кар’єрах.