4. Категорії “трагічне” і “комічне”.

Звернення до людини, до її моральних та соціальних проблем стимулювало виникнення особливого виду мистецтва – драми – у двох різновидах – трагедії та комедії, з якими пов’язане становлення ще двох естетичних категорій – трагічного і комічного.

Драматичне мистецтво виникло в Давній Греції на ґрунті культових свят, пов’язаних зі смертю та воскресінням бога Діоніса. Драма – це передусім дія – дія героя, особистості, в якій є конфлікт. Драматичне мистецтво виникло спочатку у формі трагедії, потім з’явилась і комедія.

Історично першою формою трагічного конфлікту є конфлікт життя та смерті. Істинний трагізм виникає в ситуації, коли в центрі колізії – вільно діюча особистість. Лише особиста дія героя створює трагічну колізію – колізію свободи і необхідності.

У класичних системах трагічне уявлялось перехрестям найзагальніших протиріч між ідеальним і реальним, індивідом і суспільством, старим і новим порядком. Сучасне ж розуміння трагічного позначене крайнім песимізмом. Домінуючим стало формулювання “трагічного почуття існування”, яке протиставлялось іншим поглядам на життя. Праця Мігеля де Унамуно “Трагічне відчуття життя людей і народів”(1913) – побудована за схемою пере креслення філософії, яка іде лише від ясності розуму, нехтуючи людиною з плоті і крові. Проголошувалось звернення до почуттів, велич у нікчемності, звинувачення на адресу культури, позитивна оцінка безумства...

Загроза світової війни, екологічної катастрофи надзвичайно актуалізують питання: “бути чи не бути?” Суть трагічного набуває іншого відтінку, відображаючи вічний потяг до подолання історичних меж людської свободи, боротьби за майбутнє.

Комічне, як і трагічне, пов’язане зі свободою людини, впевненістю її в безумній можливості піднятися над собою, над власними інтересами. Протиріччя між значущістю форми і нікчемністю змісту, що вгадується критично спрямованим розумом, створює комічність колізії.

Комічне найчастіше пов’язується з ситуацією, коли самі по собі незначні цілі здійснюються з виглядом великої серйозності. Комічною є і ситуація, коли індивід бере на себе вирішення якихось надзвичайних завдань, але абсолютно нездатний до цього. Сміх є необхідним елементом комічного, завдяки якому відбувається розв’язання колізії. Сміх супроводжує викриття нікчемності, що претендує на якусь значимість. Але сміх викликають різні речі. Сміх може бути знущальним, дошкульним, сміх від відчаю, тоді як комічному властива безкінечна доброзичливість.

Комічне є різноманітним, має різні ступені і форми вираження – гумор, сатира, сарказм. Всі вони є знаряддям подолання недоліків у людині та соціальних процесах, руйнації хибних ілюзій людей про себе.

5. Категорія “естетичне”.

Дана категорія сформувалась пізніше, ніж всі решта.Вона найзагальніша естетична категорія. Категорія естетичного є визначальним поняттям, яке характеризує специфічно чуттєвий людський аспект всесвітньо-історичної практики, яка займає протиріччя свободи і необхідності людської праці.

В категорії “естетичне”, як вона розуміється в сучасній науці, закладені фундаментальні ідеї:

1. про діалектичну єдність універсального розвитку людської діяльності і творчості за законами краси;

2. про взаємозв’язок розвитку виробничих сил людства з розвитком багатства людської природи як самоцілі;

3. про взаємозалежність розвитку індивіда, а, отже, і його духовного світу від універсального його практичного відношеня до дійсності;

4. про особливості творчої праці в умовах “царства необхідності” і “царства свободи”.

Сучасна естетична наука проявляє особливий інтерес до категоріального апарату естетики. Розглянутий нами ряд естетичних категорій не вичерпує їх арсенал і тому може бути доповнений.

Література: 14, 20, 21, 22, 29, 32, 41, 45, 75, 78.