МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Рівненський державний гуманітарний університет

Історико-соціологічний факультет

Кафедра політичних наук

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ

Навчальна програма

(кредитно-модульна система

організації навчального процесу)

для студентів історико-соціологічного факультету

Напрям підготовки – 0203 – соціально-політичні науки

Спеціальність 6.030104 - „Політологія”

Рівне – 2009

УДК 321.7 (07)

ББК 66.02р

Т 33

Теорія та історія демократії. Навчальна програма. – Рівне: РВВ РДГУ, 2009р. – 48с.

Розробник: кандидат історичних наук, доцента кафедри політичних наук РДГУ Невинна Г.Я.

Рецензенти: кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та країнознавства Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету Санжаревський О.І;

кандидат історичних наук, доцент кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету Герасимчук Т.Ф.

Затверджено на засіданні кафедри політичних наук РДГУ (протокол № від 2008 р.)

Затверджено НМР РДГУ до використання

(протокол №3 від 12 лютого 2009р.)

УДК 321.7 (07)

ББК 66.02р

ЗМІСТ

Зміст..................................................................................................3

Структура програми навчальної дисципліни .................................. 4

Шкала оцінювання знань.....................................................................8

Структура кредитно-модульного оцінювання.................................8

Структура залікового кредиту курсу ...........................................9

Програма курсу.............................................................................10

Плани семінарських та практичних занять................................18

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів..............24

Методичні поради по написанню реферату...............................25

Тематика рефератів.......................................................................26

Методичне забезпечення контролю знань.................................30

Форми підсумкового контролю..................................................30

Завдання до комплексної контрольної роботи..........................32

Питання до іспиту........................................................................36

Список рекомендованої літератури........................................... 40

Структура програми навчальної дисципліни

„ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ”

1. Опис предмета навчальної диципліни.

Предмет: поняття демократії, права та свободи громадян, громадянське суспільство, громадянські інститути.

Мета курсу „Теорія та історія демократії” полягає в оволодінні студентами системою знань про демократію та досвід її впровадження в Україні та інших країнах світу, розвиток на цій основі демократичного мислення та демократичної культури особистості.

Курс 2: Семестр 4:	Напрям Освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів : Національних –2 ESTS – 3 Модулів: 2 Змістових модулів: 4 Загальна кількість годин: 108	6.030104 „Політологія” бакалавр	Нормативна Лекції 24 Практичні 24 Самостійна робота 60 Форма підсумкового контролю Іспит

Введення курсу „Теорія та історія демократії” у систему вищої освіти України обумовлено здійсненням комплексу реформ, що проводяться в Україні, з метою демократизації суспільного і державного ладу, оновлення духовності українського народу, зміцнення авторитету України на міжнародній арені.

Студенти повинні знати:

- витоки та сутність демократії як процесу, що безперервно розвивається;

- передумови демократії;

- особливості демократії в умовах глобалізації та її перспективи в цьому контексті;

- основні демократичні інститути сучасного суспільства;

- роль громадян, громадських організацій і рухів, засобів масової інформації в демократичному процесі;

- сутність та різновиди громадського суспільства;

- роль держави в демократизації суспільного життя. Студенти повинні вміти:

- розуміти та оцінювати можливості та обмеження демократії;

- оцінювати рівень розвитку демократії української та інших політичних систем;

- порівнювати методи вирішення проблем демократизації, що застосовуються в нашій країні та інших країнах світу.

- орієнтуватися в проблемах, що потребують свого вирішення на національному, регіональному та міжнародному рівнях демократичного розвитку;

- застосовувати принципи демократії у майбутній діяльності.

Курс „Теорія та історія демократії” базується на комплексі знань, отриманих студентами під час навчання в середніх навчальних закладах та навчальних дисциплінах системи вищої освіти: „Соціологія”, „Теорія держави і права”, „Конституційне право”, „Історія України”, „Історія міжнародних відносин”. Він необхідний для сприйняття більшості дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклу, фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін: „Політологія”, „Порівняльне конституційне право”, „Міжнародне право”, „Зв’язки з громадськістю”, „Конфліктологія та теорія переговорів”, „Теорія міжнародних відносин”, „Міжнародні економічні відносини” та ін.

Перехід до європейської системи навчання за Болонським процесом поставив нові завдання організації навчання вищої школи. Одним з них є впровадження модульно-рейтингової системи, яка принесла кардинальні як у процес навчання, так і у систему критеріїв оцінки знань студента. В даному випадку йдеться про нові форми контролю і критерії оцінки знань за стобальною системою.

Модульно-рейтингова система передбачає поділ навчального матеріалу дисципліни на частини – модулі (кредити) кожен з яких складає певний обсяг годин в межах 36-54 години, в які включають лекційні, семінарські, практичні і самостійну роботу. Дисципліна може містити один або кілька модулів. 100 балів розподіляють між різними формами контролю знань студентів до передбаченого навчальним планом контролю – заліку чи іспиту.

У модульно-рейтинговій системі організації навчального процесу використовують різні форми роботи зі студентами:

• оцінка відвідування лекцій, семінарів і практичних занять;

• виступи на семінарських, практичних;

• участь в обговоренні проблемних питань, дискусії, змістовні доповнення;

• оцінка самостійної роботи;

• модульний тестовий контроль;

• тестові контролі окремих тем;

• оцінка реферативних робіт;

• участь студента у конференціях, олімпіадах;

• наукові роботи студентів;

• індивідуальні завдання з ініціативи студента;

• електронні версії робіт, тощо.

Дані форми роботи поділяються на обов’язкові та додаткові. До обов’язкових робіт відносять:

• відвідування лекцій, семінарів і практичних занять;

• виступи на семінарах, практичних;

• участь в обговоренні проблемних питань, дискусії, змістовні доповнення;

• виконання і захист завдань самостійної роботи;

• модульний тестовий контроль;

• вчасне виконання і захист курсових робіт.

Обов’язковою умовою є перевірка знань після кожного модуля. Студент складає маленький іспит у формі тестів. Тести модульно-рейтингового контролю повинні містити питання з усіх тем модуля. Викладач має можливість аналізувати і контролювати рівень знань студентів в процесі навчання, робити акцент на труднощі чи прогалини знань.

Сумарна кількість балів за даний вид робіт повинна входити в межі 60-61 бала. Студент набравши 60 балів має можливість отримати залік „автоматом”, але лише набравши 40 балів студент отримає допуск до заліку чи іспиту. Якщо ж пройшовши весь курс студент набрав менше 40 балів, він повинен повторно пройти курс навчання.

Додаткові види роботи студента сумарно становлять 40 балів. До даних форм навчання варто віднести:

• тестові контролі окремих тем;

• оцінка реферативних робіт;

• участь студента у конференціях, олімпіадах;

• наукові роботи студентів;

• індивідуальні завдання з ініціативи студента;

• електронні версії робіт тощо.

В цю частину викладач може включати і інші види контролю, які може передбачати конкретна дисципліна, але їх кількість повинна бути обмеженою. Наприклад, рефератів повинно бути не більше 2-ох, теми рефератів повинні передбачати аналіз і носити проблемний характер.