Заняття 4 Тема: амінокислоти і білки (семінар)

 Завдання для домашнього (письмового) виконання:

Скласти таблицю для 20-ти α-амінокислот на окремому аркуші: за такою схемою:

Назва	Будова	Замінна/ незамінна	Циклічна/ ациклічна	Основна/кисла/ нейтральна
1	2	3	4	5

Мета заняття: засвоїти основні питання про амінокислоти і властивості білків.

 Запитання до обговорення:

1. Амінокислоти, їх структура, фізико-хімічні властивості.

2. Кислотно-лужні властивості амінокислот. Крива титрування. Буферні властивості.

3. Методи поділу амінокислот.

4. Первинна структура білків і методи її визначення.

5. Вторинна структура білків на прикладі фібрилярних білків.

6. Третинна структура і зв'язки, що її стабілізують. Глобулярні білки.

7. Четвертинна структура. Олігомірні білки.

8. Фізико-хімічні властивості білків.

9. Денатурація білків. Фактори денатурації.

10. Методи виділення й очищення білків: висалювання, центрифугування, іонообмінна й афінна хроматографії, гель-фільтрація, електрофорез.

11. Функції білків.

12. Зв'язок структури і функції білків (на прикладі гемоглобіну).

13. Класифікація білків.

Заняття 5 Тема: Властивості вуглеводів теоретична частина:

Вуглеводи – група природних органічних сполук, які складаються з вуглецю, водню та кисню та відповідають загальній формулі – С_n(Н₂О)_m. Вони грають важливу роль у життєдіяльності організму. Функції вуглеводів в організмі: енергетична, структурна, захисна, гемостатична, протизгортуюча, гомеостатична, опорна, механічна, групоспецифічні речовини еритроцитів крові, осморегуляторна, знешкоджуюча, антиліпідемічна.

Вуглеводи класифікують на моносахариди, олігосахариди та полісахариди.

Моносахариди – вуглеводи, які не можуть бути гідролізовані до більш простих форм. Їх підрозділяють:

1. За кількістю вуглецевих атомів на: триози (С₃), тетрози (С₄), пентози (С₅), гексози (С₆), гептози (С₇);

2. За хімічною природою на: альдози та кетози, які відповідно мають властивості альдегідів та кетонів.

Деякі представники моносахаридів:

D-Рібулоза – проміжний продукт фотосинтезу. D-Фруктоза міститься у фруктових соках та меді, присутня у сахарозі і в рослинних полісахаридах. D-Рибоза – компонент РНК, АТФ та коферментів нуклеотидної природи. D-Дезоксирибоза – компонент ДНК. D-Глюкоза міститься у фруктових соках, у плазмі крові людини та тварин, входить до складу целюлози та крохмалю.

Хімічними реакціями моносахаридів є мутаротація, утворення глікозидів, відновлення та окислення, епімеризація. Вони можуть відновлювати окисли металів, тому як мають вільну альдегідну групу.

Більш складними вуглеводами є дисахариди. Вони складаються з двох залишків моносахаридів. При їх утворенні дві молекули моносахаридів утрачають частку води та з’єднуються між собою через кисень. Їх загальна формула С₁₂Н₂₂О₁₁. Фізіологічно важливими дисахаридами є мальтоза, сахароза, лактоза та трегалоза. До складу сахарози (міститься в цукровому буряку та цукровому очереті) входять залишки глюкози та фруктози, до мальтози (міститься у солоді)– залишки двох молекул глюкози, до лактози (молочний цукор) – галактоза та глюкоза.

Будова дисахариду сахарози:

Залишок глюкози Залишок фруктози

Відновлювати окисли металів сахароза (також і лактоза) не може, тому як не має вільної альдегідної групи. Мальтоза, маючи вільну альдегідну групу, відновлює окисли металів.

Полісахариди – найбільш складні високомолекулярні вуглеводи, побудовані з багатьох десятків і навіть сотень моносахаридних залишків, з’єднаних один з одним через кисень та утворюючих лінійні або вітвлясті ланцюги. Загальна формула полісахаридів – (С₆Н₁₀О₅)_n.

Полісахариди, побудовані з залишків моносахаридів одного типу, називаються гомоглікани. До них відносяться глікоген печінки та м’язів, крохмаль (міститься у злаках, картоплі, бобових), целюлоза (головний компонент структурної основи рослин), які побудовані з залишків глюкози. Полісахариди побудовані з залишків моносахаридів різних типів, називаються гетерогліканами. Сюди відноситься гепарин, гіалуронова кислота, хондроітинсульфат.

Полісахариди погано розчинні у воді (крохмаль, глікоген) або зовсім не розчинні у воді (целюлоза). Здібності відновлювати окисли металів полісахариди не мають. Вона з’являється лише після гідролізу полісахариду завдяки наявності в гідролізаті мальтози та глюкози.