Практична частина

 Запитання для домашнього (письмового) виконання:

1. Загальні закономірності катаболізму та анаболізму

2. Описати, яким чином пов’язані між собою обміни білків, вуглеводів та ліпідів (зобразити в вигляді схеми).

3. Шляхи утворення АТФ і інших макроергічних сполук у клітині

4. Написати реакції субстратного фосфорилювання

5. Що собою представляє ланцюг переносу електронів?

6. Поняття про окислювальне фосфорилювання.

Мета заняття: сформулювати поняття процесу окиснення речовин, субстратного та окислювального фосфорилювання та інших процесів. Для виконання роботи необхідно вивчити такі питання теорії:

 Запитання до обговорення:

1. Катаболізм та анаболізм. Загальні закономірності.

2. Обмін речовин, як єдина система процесів життєдіяльності.

3. Окиснення – основний шлях вивільнення енергії в живих системах.

4. Сучасна теорія біологічного окиснення. Аеробне та анаеробне окиснення.

5. Утворення АТФ і інших макроергічних сполук у клітин.

6. Зв’язок між обміном білків, вуглеводів та ліпідів.

7. Субстратне та окислювальне фосфорилювання.

8. Флавінові ферменти. Убіхінони. Цитохроми і цитохромоксидаза. Ланцюг переносу електронів.

Заняття 11 Тема: обмін вуглеводів (частина 1). Визначення концентрації глюкози в крові теоретична частина:

В основному вуглеводи виконують енергетичну функцію. Головними джерелами енергії є глюкоза та глікоген. До того ж, із вуглеводів можуть синтезуватися ліпіди, деякі амінокислоти, пентози.

Добова норма вуглеводів у їжі складає 400-500 г. Основними вуглеводами їжі є: крохмаль та дисахариди - сахароза, лактоза, мальтоза.

Гідроліз крохмалю починається у порожнині рота при рН 6,8 за участю ферменту амілази слини до декстринів. Потім його гідроліз продовжується у верхньому відділі кишечнику під впливом панкреатичної амілази при рН 7,8-8,2. В результаті з крохмалю утворюються дисахаридні залишки мальтози. Гідроліз всіх дисахаридів здійснюється на поверхні клітин кишечнику та каталізується специфічними ферментами: сахаразою, лактазою, мальтазою, які синтезуються в клітинах кишечнику.

З кров’ю воротньої вени більша частина глюкози із кишечника надходить до печінки, решта глюкоза через загальний кровообіг транспортується в інші тканини. Концентрація глюкози в крові у нормі піддержується на постійному рівні ті складає 3,33-5,55 мкмоль/л, що відповідає 80-100 мг в 100 мл крови. Транспорт глюкози в клітини носить характер полегшеної дифузії, але регулюється в багатьох клітинах гормоном підшлункової залози – інсуліном. В підшлунковій залозі також утворюється гормон глюкагон, який при нестачі глюкози в крові підвищує її рівень.

Практична частина

 Запитання для домашнього (письмового) виконання:

1. До чого призводить порушення вуглеводного обміну?

2. Написати реакції (стадії) синтезу (глікогенезу) і розщеплення глікогену.

3. Скласти таблицю «Перетравлення вуглеводів»:

Назва ферменту (де знаходиться)	рН середовища	Місце дії ферменту в молекулі вуглеводу	Що утворюється в результаті розщеплення
1	2	3	4

Мета заняття: ознайомитися з теоретичними питаннями щодо обміну вуглеводів. Навчитися визначати концентрацію глюкози у сироватці, цільній крові, плазмі та сечі людини. Для виконання роботи необхідно вивчити такі питання теорії:

 Запитання до обговорення:

1. Перетравлення вуглеводів у шлунково-кишковому тракті.

2. Усмоктування моносахаридів.

3. Гомеостаз глюкози в крові.

4. Нервова й ендокринна регуляція вуглеводного обміну.

5. Синтез та розщеплення глікогену.

6. Кількісні методи визначення концентрації моно-, ди- і полісахаридів.

7. Методи визначення концентрації глюкози.

8. Практичне використання визначення концентрації глюкози.