85. Актин − це:

А. Скорочувальний білок, який схожий на «намисто», кожна частина представляє собою мономер. Молекула не симетрична. Мономери актину упаковуються в полімер тільки у визначеній орієнтації.

Б. Олігомерний білок, молекулярна маса 500 кДа, складається із 6 субодиниць, які попарно однакові.

В. Фібрилярний білок, молекулярна маса − 70 кДа. Має вигляд α-спіралі. В тонкій нитці на 1 молекулу цього білка міститься 7 молекул G-актину.

86. Тропоміозин − це:

А. Скорочувальний білок, який схожий на «намисто», кожна частина представляє собою мономер. Молекула не симетрична. Мономери актину упаковуються в полімер тільки у визначеній орієнтації.

Б. Білок, до складу якого входять шість поліпептидних ланцюгів − 2 «важких» ланцюга і 4 «легких» ланцюга. Ланцюги асоційовані один з одним нековалентними зв'язками.

В. Фібрилярний білок, молекулярна маса − 70 кДа. Має вигляд α-спіралі. В тонкій нитці на 1 молекулу цього білка міститься 7 молекул G-актину.

Г. Крупний олігомерний білок, молекулярна маса 500 кДа, складається із 6 субодиниць, які попарно однакові.

87. Функціональною одиницею поперечно-полосатої мускулатури є:

А. Сакроплазма.

Б. Сарколема.

В. Саркомір.

Г. Міопласт.

88. Саркомір – структурна одиниця:

А. Міопласту.

Б. Міофибрили.

В. Сарколеми.

Г. Саркоплазми.

89. Ковзання актинових і міозинових ниток один відносно одного забезпечується періодичними змінами конформації білка:

А. Актину.

Б. Міозину.

В. Тропоніну.

Г. Тропоміозину.

90. Джерелом енергії при м’язовій діяльності виступає:

А. Синтез АТФ.

Б. Розпад АТФ з утворенням АМФ і неорганічного фосфату.

В. Розпад АТФ з утворенням АДФ і неорганічного фосфату.

Г. Розпад АТФ з утворенням АДФ, АМФ.

91. Роль плазматичної мембрани:

А. Забезпечує перенос речовини із міжклітинного середовища в клітину і зворотному напрямку; електричну збудженість, завдяки білкам-рецепторам; взаємодія клітини з гормонами і іншими регуляторними молекулами; міжклітинні взаємодії.

Б. Оточує ядерний матеріал, складається із зовнішньої і внутрішньої мембрани, має пори, крізь які РНК проникає із ядра в цитоплазму, а регуляторні білки − із цитоплазми в ядро.

В. Забезпечує біосинтез секреторних, лізосомальних і мембранних білків, мікросомальне окислення нормальних метаболітів і інших речовин, синтез стероїдів і фосфоліпідів.

Г. Приймає участь у післятрансляційній модифікації білків, синтезованих в ендоплазматичному ретикулумі, які необхідні для секреції, включення в плазматичну мембрану.

92. Роль ядерної мембрани:

А. Забезпечує біосинтез секреторних, лізосомальних і мембранних білків, мікросомальне окислення нормальних метаболітів і інших речовин, синтез стероїдів і фосфоліпідів.

Б. Забезпечує перенос речовини із міжклітинного середовища в клітину і зворотному напрямку; електричну збудженість, завдяки білкам-рецепторам; взаємодія клітини з гормонами і іншими регуляторними молекулами; міжклітинні взаємодії.

В. Оточує ядерний матеріал, складається із зовнішньої і внутрішньої мембрани, має пори, крізь які РНК проникає із ядра в цитоплазму, а регуляторні білки − із цитоплазми в ядро.

Г. Забезпечує підтримку кислого середовища (рН=5,0), необхідної для дії гідролітичних ферментів (протеаз, ліпаз), які відповідають за деградацію макромолекул і клітинних компонентів.