Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Bioximiya_Biologiya_Omel_39_aynchik_20...doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
2.66 Mб
Скачать

82. Каталітичний центр ферменту − це:

А. Область (зона), яка утворена із залишків амінокислот, що знаходяться в складі різних ділянок поліпептидного ланцюга або різних поліпептидних ланцюгів, просторово зближених.

Б. Ділянка активного центра молекули ферменту, на якому відбувається сорбція (зв'язування) молекули субстрату.

В. Область (зона) активного центру ферменту, що безпосередньо бере участь у хімічних перетвореннях субстрату.

Г. Ділянка молекули ферменту поза його активним центром, що здатні зв'язуватися слабкими типами зв’язків (означає – зворотньо) з тою або іншою речовиною (лігандом).

83. Адсорбційний центр ферменту − це:

А. Ділянка молекули ферменту поза його активним центром, що здатні зв'язуватися слабкими типами зв’язків (означає – зворотньо) з тою або іншою речовиною (лігандом).

Б. Область (зона) активного центру ферменту, що безпосередньо бере участь у хімічних перетвореннях субстрату.

В. Область (зона), яка утворена із залишків амінокислот, що знаходяться в складі різних ділянок поліпептидного ланцюга або різних поліпептидних ланцюгів, просторово зближених.

Г. Ділянка активного центра молекули ферменту, на якому відбувається сорбція (зв'язування) молекули субстрату.

84. Алостеричний центр ферменту – це:

А. Область (зона), яка утворена із залишків амінокислот, що знаходяться в складі різних ділянок поліпептидного ланцюга або різних поліпептидних ланцюгів, просторово зближених.

Б. Ділянка молекули ферменту поза його активним центром, що здатні зв'язуватися слабкими типами зв’язків (означає – зворотньо) з тою або іншою речовиною (лігандом).

В. Ділянка активного центра молекули ферменту, на якому відбувається сорбція (зв'язування) молекули субстрату.

Г. Область (зона) активного центру ферменту, що безпосередньо бере участь у хімічних перетвореннях субстрату.

85. Iзоферменти – це:

А. Форми ферментів, існування яких обумовлено генетично.

Б. Протеолітичні ферменти, які синтезуються в неактивній формі.

В. Ферменти, які знаходяться в різних компартментах клітини.

86. Комплементарність ферменту і субстрату забезпечує:

А. Насичення ферменту субстратом.

Б. Специфичність дії ферменту.

В. Залежність активністю ферменту від умов середовища.

87. Що відбувається в ході ферментного каталізу при утворенні фермент-субстратного комплексу:

А. Змінюється конформація субстрату.

Б. Утворюються не ковалентні зв’язки між субстратом і ферментом.

В. Зближуються функціональні групи, які приймають участь в каталізі.

Г. Усилюється комплементарність між ферментом і субстратом.

88. До особливостей ферментативного каталізу відносяться:

А. Здатність каталізувати будь-яку реакцію з високою швидкістю.

Б. Здатність каталізувати тільки дану конкретну реакцію з високою швидкістю.

В. Здатність каталізувати дану реакцію з високою швидкістю, а всі інші реакції з низькою швидкістю.

89. Константа Михаеліса-Ментена (Км) характеризує:

А. Швидкість ферментативної реакції.

Б. Швидкість утворення фермент – субстратного комплексу.

В. Співвідношення швидкостей утворення і розкладу фермент – субстратного комплексу.

Г. Спорідненість ферменту і субстрату.

90. Під специфічністю ферментів розуміють:

А. Здатність ферменту каталізувати перетворення тільки одного, строго визначеного субстрату.

Б. Здатність ферменту каталізувати перетворення декількох, подібних за будовою, субстратів.

В. Здатність ферменту каталізувати перетворення визначених стереоізомерів.

Г. Здатність ферменту каталізувати тільки визначений тип хімічної реакції.

91. Абсолютна специфичність дії ферменту − це властивість:

А. Здатність ферменту каталізувати перетворення декількох, подібних за будовою, субстратів.

Б. Здатність ферменту каталізувати перетворення тільки одного, строго визначеного субстрату.

В. Здатність ферменту каталізувати тільки визначений тип хімічної реакції.

Г. Здатність ферменту каталізувати перетворення визначених стереоізомерів.

92. Незворотне інгібування це:

А. Інгібування, при якому відбувається зниження активності ферменту, при усуненні інгібітору його активність відновлюється.

Б. Інгібування, при якому активність ферменту знижується, а при усуненні інгібітору його активність не відновлюється.

В. Інгібування, при якому активність ферменту знижується, а інгібітор усунути неможливо.

93. Конкурентне інгібування це:

А. Незворотне інгібування, при якому субстрат і інгібітор зв’язуються з активним центром ферменту.

Б. Незворотне інгібування, при якому субстрат і інгібітор мають свої центри зв’язування з ферментом.

В. Зворотне інгібування, при якому субстрат і інгібітор зв’язуються з активним центром ферменту.

Г. Зворотне інгібування, при якому субстрат і інгібітор мають свої центри зв’язування з ферментом.