- •Зміст лабораторного заняття:
- •Техніка безпеки при роботі у біохімічній лабораторії
- •Забороняється з метою уникнення травм, опіків, нещасних випадків:
- •Перша домедична допомога
- •Заняття 1 Тема: Історія біохімії. Якісні (кольорові) реакції на амінокислоти та білки теоретична частина
- •Практична частина:
- •ХIд роботи
- •Заняття 2 Тема: Властивості білків теоретична частина
- •Практична частина
- •ХIд роботи
- •Заняття 3 Тема: Кількісне визначення білків за допомогою біуретового реактиву теоретична частина:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Заняття 4 Тема: амінокислоти і білки (семінар)
- •Заняття 5 Тема: Властивості вуглеводів теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 6 Тема: властивості, будова, роль лІпІдІв. Реакція на жири і жироподІбнІ речовини теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 7 Тема: будова і властивості нуклеопротеЇдІв теоретична частина:
- •Цитозин
- •Практична частина:
- •Заняття 8 Тема: загальні властивості ферментів теоретична частина:
- •Властивості ферментів:
- •ПРактична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 9 Тема: Якісні реакції на вітаміни теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •ВодоРозчинні вітаміни
- •ЖироРозчинні вітаміни
- •Заняття 10 Тема: біологічне Окиснення речовин теоретична частина:
- •Практична частина
- •Заняття 11 Тема: обмін вуглеводів (частина 1). Визначення концентрації глюкози в крові теоретична частина:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Заняття 12 Тема: обмін вуглеводів (частина 2). Визначення молочної кислоти у біологічному матеріалі теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 13 Тема: обмін вуглеводів (семінар)
- •Заняття 14 Тема: Перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті. Визначення сечовини в біологічних рідинах діацетилмонооксимним методом теоретична частина:
- •Катаболизм аминокислот:
- •Біосинтез сечовини (орнітиновий цикл)
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •У пробірки відміряють послідовно, відповідно таблиці, біологічну рідину і робочі розчини. Для зменшення похибки аналізу рекомендується притримуватися обговореного порядку змішання розчинів.
- •Заняття 15 Тема: Обмін ліпідів. Визначення концентрації загального холестерину у біологічних рідинах (за методом Ілька) теоретична частина:
- •Окисний розпад нейтральних жирів (ацилгліцеринів) у тканинах
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Заняття 16 Тема: Обмін води та мінеральних солей. Біохімія крові теоретична частина:
- •Заняття 17 Тема: Механізм м’язового скорочення. Біологічні мембрани
- •Механізм м’язового скорочення.
- •Механізм м’язового розслаблення.
- •Особливості енергетичного обміну у скелетних м’язах.
- •Тестовий контроль модуль 1 «Будова і фізико-хімічні властивості біоорганічних речовин»
- •30. Електрофорез − це:
- •82. Каталітичний центр ферменту − це:
- •83. Адсорбційний центр ферменту − це:
- •84. Алостеричний центр ферменту – це:
- •94. Неконкурентне інгібування – це:
- •Модуль 2 «Обмін речовин»
- •71. Склад плазми крові:
- •72. Фібриноген − це:
- •85. Актин − це:
- •86. Тропоміозин − це:
- •92. Роль ядерної мембрани:
- •93. Роль ендоплазматичного ретикулуму:
- •94. Роль мембрани апарату Гольджі:
- •95. Роль мембрани лізосом:
- •Індивідуальні завдання
- •Питання до іспиту
- •Глосарій
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
- •Навчально-методичний посібник
71. Склад плазми крові:
А. 88% − вода, 8-10% − білки, 1% − органічні небілкові сполуки, 2% − неорганічні солі.
Б. 90% − вода, 6-8% − білки, 2% − органічні небілкові сполуки, 1% − неорганічні солі.
В. 90% − вода, 8-10% − білки, 2% − органічні небілкові сполуки, 1% − неорганічні солі.
Г. 90% − вода, 8% − білки, 2% − органічні небілкові сполуки, 1% − неорганічні солі.
72. Фібриноген − це:
А. Білок, який має високу гідрофільність і низьку молекулярну масу. При патології нирок виводиться з сечею. Його вміст в плазмі крові невеликий.
Б. Білок, на який направлена дія системи згортання крові. При згортанні крові перетворюється в фібрин, який нерозчинний в воді і випадає у вигляді ниток.
В. Білок, який утворює специфічні комплекси з гемоглобіном, які вивільнюються із еритроцитів при внутрішньосудинному гемолізі.
Г. Білок, який не розчинний у воді, але розчинний в слабких сольових розчинах.
73. Ендогенними інгібіторами протеолітичних ферментів є:
А. Альбуміни.
Б. α1-Глобуліни.
В. α2-Глобуліни.
Г. β-Глобуліни.
74. В процесі згортання крові приймають участь:
А. Тромбоцити.
Б. Лейкоцити.
В. Еритроцити.
Г. Макрофаги.
75. Зовнішній механізм згортання крові запускається за участю:
А. Факторів, джерелом яких можу слугувати кров, плазма, ферменти і формені елементи крові.
Б. Тканьових факторів.
В. Фактору I.
Г. Фактору V і фактору VIII.
76. Внутрішній механізм згортання крові запускається за участю:
А. Факторів, джерелом яких можу слугувати кров, плазма, ферменти і формені елементи крові.
Б. Фактору V і фактору VIII. В. Фактору I.
Г. Тканьових факторів.
77. Протромбін − це:
А. Білок, який здатний випадати в осад при охолоджені сироватки.
Б. Білок, який не розчинний у воді, але розчинний в слабких сольових розчинах.
В. Білок, який має високу гідрофільність і низьку молекулярну масу. Вміст в плазмі крові невеликий.
Г. Білок, який синтезується в печінці. Для його синтезу необхідний вітамін К.
78. Перша фаза згортання крові характеризується:
А. Утворенням тромбоцитарної пробки (білий тромб).
Б. Скороченням кровоносної судини.
В. Формуванням фібринового тромбу.
79. Друга фаза згортання крові характеризується:
А. Утворенням тромбоцитарної пробки (білий тромб).
Б. Формуванням фібринового тромбу.
В. Скороченням кровоносної судини.
80. Третя фаза згортання крові характеризується:
А. Скороченням кровоносної судини.
Б. Утворенням тромбоцитарної пробки (білий тромб).
В. Формуванням фібринового тромбу.
81. М’язова тканина складає … від маси тіла людини:
А. 50%.
Б. 40%.
В. 60%.
Г. 70%.
82. Які м'язи утворюють стінки кровоносних судин, кишечнику і шлунку:
А. Поперечносмугасті.
Б. Скелетні.
В. Гладкі.
83. З якої м'язової тканини складаються серцеві м'язи:
А. Гладкої.
Б. Поперечносмугастої.
В. Скелетної.
84. Міозин – це:
А. Фібрилярний білок, молекулярна маса − 70 кДа. Має вигляд α-спіралі. В тонкій нитці на 1 молекулу цього білки міститься 7 молекул G-актину.
Б. Білок, який схожий на «намисто», кожна частина представляє собою мономер. Молекула не симетрична. Мономери актину упаковуються в полімер тільки у визначеній орієнтації.
В. Крупний олігомерний білок, молекулярна маса 500 кДа, складається із 6 субодиниць, які попарно однакові.
Г. Скорочувальний білок, який схожий на «намисто», кожна частина представляє собою мономер. Молекула не симетрична. Мономери актину упаковуються в полімер тільки у визначеній орієнтації.