- •Зміст лабораторного заняття:
- •Техніка безпеки при роботі у біохімічній лабораторії
- •Забороняється з метою уникнення травм, опіків, нещасних випадків:
- •Перша домедична допомога
- •Заняття 1 Тема: Історія біохімії. Якісні (кольорові) реакції на амінокислоти та білки теоретична частина
- •Практична частина:
- •ХIд роботи
- •Заняття 2 Тема: Властивості білків теоретична частина
- •Практична частина
- •ХIд роботи
- •Заняття 3 Тема: Кількісне визначення білків за допомогою біуретового реактиву теоретична частина:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Заняття 4 Тема: амінокислоти і білки (семінар)
- •Заняття 5 Тема: Властивості вуглеводів теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 6 Тема: властивості, будова, роль лІпІдІв. Реакція на жири і жироподІбнІ речовини теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 7 Тема: будова і властивості нуклеопротеЇдІв теоретична частина:
- •Цитозин
- •Практична частина:
- •Заняття 8 Тема: загальні властивості ферментів теоретична частина:
- •Властивості ферментів:
- •ПРактична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 9 Тема: Якісні реакції на вітаміни теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •ВодоРозчинні вітаміни
- •ЖироРозчинні вітаміни
- •Заняття 10 Тема: біологічне Окиснення речовин теоретична частина:
- •Практична частина
- •Заняття 11 Тема: обмін вуглеводів (частина 1). Визначення концентрації глюкози в крові теоретична частина:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Заняття 12 Тема: обмін вуглеводів (частина 2). Визначення молочної кислоти у біологічному матеріалі теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 13 Тема: обмін вуглеводів (семінар)
- •Заняття 14 Тема: Перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті. Визначення сечовини в біологічних рідинах діацетилмонооксимним методом теоретична частина:
- •Катаболизм аминокислот:
- •Біосинтез сечовини (орнітиновий цикл)
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •У пробірки відміряють послідовно, відповідно таблиці, біологічну рідину і робочі розчини. Для зменшення похибки аналізу рекомендується притримуватися обговореного порядку змішання розчинів.
- •Заняття 15 Тема: Обмін ліпідів. Визначення концентрації загального холестерину у біологічних рідинах (за методом Ілька) теоретична частина:
- •Окисний розпад нейтральних жирів (ацилгліцеринів) у тканинах
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Заняття 16 Тема: Обмін води та мінеральних солей. Біохімія крові теоретична частина:
- •Заняття 17 Тема: Механізм м’язового скорочення. Біологічні мембрани
- •Механізм м’язового скорочення.
- •Механізм м’язового розслаблення.
- •Особливості енергетичного обміну у скелетних м’язах.
- •Тестовий контроль модуль 1 «Будова і фізико-хімічні властивості біоорганічних речовин»
- •30. Електрофорез − це:
- •82. Каталітичний центр ферменту − це:
- •83. Адсорбційний центр ферменту − це:
- •84. Алостеричний центр ферменту – це:
- •94. Неконкурентне інгібування – це:
- •Модуль 2 «Обмін речовин»
- •71. Склад плазми крові:
- •72. Фібриноген − це:
- •85. Актин − це:
- •86. Тропоміозин − це:
- •92. Роль ядерної мембрани:
- •93. Роль ендоплазматичного ретикулуму:
- •94. Роль мембрани апарату Гольджі:
- •95. Роль мембрани лізосом:
- •Індивідуальні завдання
- •Питання до іспиту
- •Глосарій
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
- •Навчально-методичний посібник
Заняття 14 Тема: Перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті. Визначення сечовини в біологічних рідинах діацетилмонооксимним методом теоретична частина:
Травлення харчових білків починається у шлунку під впливом ферменту пепсину. В результаті утворюються високомолекулярні пептиди – альбумози та пептони. У тонкому кишечнику під впливом ферментів підшлункової залози – трипсину та хімотрипсину – альбумози та пептони переварюються до невеликих поліпептидів, які розщеплюються потім у клітинах тонкого кишечнику амінопептидазами, карбоксипептидазами та дипетидазами до амінокислот.
Протеолітичні ферменти (пепсин, трипсин, хімотрипсин) синтезуються у виді неактивних попередників-проферментів. Таким засобом клітини, які їх секретують, захищають свої власні білки від руйнування цими ферментами. Слизова оболонка шлунку та кишечнику також захищені від дії протеаз шаром слизу. Далі амінокислоти всмоктуються у кров, розносяться нею до органів та тканин, де використовуються у будові тканьових білків, ферменті, гормонів, пігментів та ряду інших речовин.
Амінокислоти, які залишилися не використаними, а також ті, які звільнилися в наслідок розпаду тканьових білків підлягають окислювальному дезамінуванню, декарбоксилюванню або переамінуванню.
Катаболизм аминокислот:
Дезамінування – це перетворення амінокислот в відповідні -кетокислоти в наслідок відщеплення аміногруппи у вигляді аміаку.
Переамінування – це перенос аміногрупи з амінокислоти на кетокислоту. В результаті утворюється нова амінокислота та нова кетокислота.
Декарбоксилювання – втрата карбоксильної групи амінокислотою у вигляді СО2.
Аміак, який утворився при дезамінуванні амінокислот (при фізіологічних значеннях рН аміак знаходиться у вигляді іонів амонію) токсичний та повинний бути виведеним із організму. Іон амонію може прямо включатися у біологічні молекули декільками засобами:
відновлювальне амінування -кетоглутарату з утворенням глутамату:
-кетоглутарат + NH3 + NADH → глутамат + NAD+.
утворення аміду глутамінової кислоти:
глутамінова кислота + NH3 + ATP → глутамін +ADP + H3PO4.
Ця реакція відбувається у багатьох тканинах, але найбільш важлива для нервової тканини, особливо чутливої до токсичної дії аміаку. Глутамін виконує функцію транспортної форми аміаку. У печінці він розщеплюється на глутамінову кислоту та аміак, і останній включається в процес синтезу сечовини.
Утворення карбамоїлфосфату шляхом конденсації NH3, CO2 и АТФ здійснюється у печінці та є початковою стадією синтезу сечовини - кінцевого продукту метаболізму азоту:
NН3+СО2+2АТР+Н2О → H2N-СО-РО3Н2+2ADP+Н3РО4
Біосинтез сечовини (орнітиновий цикл)
Аміак, що виділяється при дезамінуванні амінокислот, утилізується в циклі Кребса-Хензеляйта (орнітиновому циклі, циклі сечовини, циклі карбаміду).Сумарне рівняння цього процесу має такий вигляд:
СО2 + NH3 + Asp + 3ATФ + 2H2O → Сечовина + фумарова кислота + 2АДФ + 2Н3РО4 + АМФ+ Н4Р2О7.
Синтез сечовини - циклічний процес, складається з п’яти реакцій, які каталізуються п’ятьома окремими ферментами. Сечовина є кінцевий продукт білкового та азотистого обміну. Синтез її відбувається головним чином у печінці. Виділення сечовини та аміаку з організму свідчить про інтенсивність білкового обміну. Воно збільшується при вживанні їжі, багатої білками. При інтенсивній м’язовій діяльності утворення аміаку посилюється, а усування його важке через низький вміст АТФ, який необхідний для синтезу сечовини. В наслідок цього вміст аміаку у м’язах та крові зростає, знижуючись до норми у період відпочинку.
Крім сечовини із сечею виділяються і інші продукти азотистого обміну – сечова кислота, креатинін, амонійні солі та ін.
У птахів і наземних рептилій замість сечовини синтезується сечова кислота. У багатьох мешканців водного середовища, наприклад у костистих риб, аміак дифундує в навколишню воду. Амфібії займають проміжне положення: пуголовок видаляє амінний азот у вигляді аміаку, а доросла тварина – у вигляді сечовини.