
- •Зміст лабораторного заняття:
- •Техніка безпеки при роботі у біохімічній лабораторії
- •Забороняється з метою уникнення травм, опіків, нещасних випадків:
- •Перша домедична допомога
- •Заняття 1 Тема: Історія біохімії. Якісні (кольорові) реакції на амінокислоти та білки теоретична частина
- •Практична частина:
- •ХIд роботи
- •Заняття 2 Тема: Властивості білків теоретична частина
- •Практична частина
- •ХIд роботи
- •Заняття 3 Тема: Кількісне визначення білків за допомогою біуретового реактиву теоретична частина:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Заняття 4 Тема: амінокислоти і білки (семінар)
- •Заняття 5 Тема: Властивості вуглеводів теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 6 Тема: властивості, будова, роль лІпІдІв. Реакція на жири і жироподІбнІ речовини теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 7 Тема: будова і властивості нуклеопротеЇдІв теоретична частина:
- •Цитозин
- •Практична частина:
- •Заняття 8 Тема: загальні властивості ферментів теоретична частина:
- •Властивості ферментів:
- •ПРактична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 9 Тема: Якісні реакції на вітаміни теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •ВодоРозчинні вітаміни
- •ЖироРозчинні вітаміни
- •Заняття 10 Тема: біологічне Окиснення речовин теоретична частина:
- •Практична частина
- •Заняття 11 Тема: обмін вуглеводів (частина 1). Визначення концентрації глюкози в крові теоретична частина:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Заняття 12 Тема: обмін вуглеводів (частина 2). Визначення молочної кислоти у біологічному матеріалі теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 13 Тема: обмін вуглеводів (семінар)
- •Заняття 14 Тема: Перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті. Визначення сечовини в біологічних рідинах діацетилмонооксимним методом теоретична частина:
- •Катаболизм аминокислот:
- •Біосинтез сечовини (орнітиновий цикл)
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •У пробірки відміряють послідовно, відповідно таблиці, біологічну рідину і робочі розчини. Для зменшення похибки аналізу рекомендується притримуватися обговореного порядку змішання розчинів.
- •Заняття 15 Тема: Обмін ліпідів. Визначення концентрації загального холестерину у біологічних рідинах (за методом Ілька) теоретична частина:
- •Окисний розпад нейтральних жирів (ацилгліцеринів) у тканинах
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Заняття 16 Тема: Обмін води та мінеральних солей. Біохімія крові теоретична частина:
- •Заняття 17 Тема: Механізм м’язового скорочення. Біологічні мембрани
- •Механізм м’язового скорочення.
- •Механізм м’язового розслаблення.
- •Особливості енергетичного обміну у скелетних м’язах.
- •Тестовий контроль модуль 1 «Будова і фізико-хімічні властивості біоорганічних речовин»
- •30. Електрофорез − це:
- •82. Каталітичний центр ферменту − це:
- •83. Адсорбційний центр ферменту − це:
- •84. Алостеричний центр ферменту – це:
- •94. Неконкурентне інгібування – це:
- •Модуль 2 «Обмін речовин»
- •71. Склад плазми крові:
- •72. Фібриноген − це:
- •85. Актин − це:
- •86. Тропоміозин − це:
- •92. Роль ядерної мембрани:
- •93. Роль ендоплазматичного ретикулуму:
- •94. Роль мембрани апарату Гольджі:
- •95. Роль мембрани лізосом:
- •Індивідуальні завдання
- •Питання до іспиту
- •Глосарій
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
- •Навчально-методичний посібник
Практична частина:
Завдання для домашнього (письмового) виконання:
Порівняйте фізико-хімічні властивості двох ліпідів: трипальмітилгліцеролу і трилінолеїлгліцеролу. Запишіть рівняння реакцій гідролізу і гідрогенізації (де можливо) за допомогою структурних формул.
Знайдіть та обґрунтуйте відповідність: жирні кислоти а) стеаринова, б) олеїнова, в) лінолева, г) ліноленова; температури плавлення А) -50, В) +13,40, В) +69,60, Г) -110.
Скласти таблицю: Основні класи біологічно активних ліпідів: хімічна будова і біохімічні функції.
Класи ліпідів |
Хімічна будова |
Біологічна роль |
Триацилгліцероли |
|
|
Воски |
|
|
Фосфоліпіди |
|
|
Сфінголіпіди |
|
|
Стероїди |
|
|
Терпени |
|
|
Мета заняття: вивчити властивості жирів і жироподібних речовин.
Запитання до обговорення:
Визначення ліпідів.
Класифікація ліпідів.
Насичені і ненасичені жирні кислоти.
Спирти, які входять до складу ліпідів.
Триацилгліцероли і їх властивості. Воски.
Фосфоліпіди і гліколіпіди, їх функції.
Стерини та стериди. Будова і функції. Холестерин.
Хід роботи
Практичне значення роботи: За допомогою якісних реакцій визначають у біологічних рідинах продукти розщеплення ліпідів, за якими можна судити про ліпідний обмін.
Матеріали і реактиви: рослинна олія, 50 %-ний спиртовий розчин КОН, концентрована НС1, 5 %-ний розчин ВаС12, 5 %-ний розчин (СН3СОО)2Рb, кристалики КHSО4, гліцерол, хлороформний розчин холестеролу, концентрована Н2SО4, колба ємністю 50 мл, піпетки, спиртівка.
Дослід 1. Омилення жиру.
Принцип методу: Жири під впливом лугів гідролізуються з утворенням мила і гліцеролу.
Хід роботи: У колбу з 1 мл рослинної олії додають 20 мл спиртового розчину КОН, суміш перемішують і кип'ятять. Щоб перевірити відбувся гідроліз чи ні, відбирають у пробірку декілька крапель даного розчину і додають 1 мл дистильованої води. При наявності жирових крапель гідроліз продовжують далі. Після омилення, розчин розводять до об’єму 20 мл дистильованою водою, і таким чином одержують розчин калієвого мила, з якого виконують досліди 2-4 для визначення наявності в ньому гліцеролу, жирних кислот і одержання нерозчинних мил.
Дослід 2. Одержання вільних жирних кислот.
Принцип методу: При додаванні до мила концентрованої соляної кислоти утворюються вільні жирні кислоти.
Хід роботи: У пробірку з 2 мл розчину калієвого мила додають 0,5 мл концентрованої НС1. Жирні кислоти, що утворюються, нерозчинні у воді тому будуть збиратися на її поверхні.
Дослід 3. Якісна реакція на гліцерол (акролеїнова реакція).
Принцип методу: При нагріванні гліцеролу з гідросульфатом калію відбувається дегідратація, у результаті якої гліцерин перетворюється в акролеїн-ненасичений альдегід етилового ряду зі специфічним запахом.
Хід роботи: На дно двох пробірок кладуть декілька кристаликів КHSО4, потім в одну пробірку вносять 5 крапель розчину, отриманого в досліді 1, а в другу – 5 крапель гліцеролу, нагрівають у полум'ї пальника. Утворення акролеїну визначають за характерним запахом альдегіду – запах горілого сала.
Дослід 4. Одержання нерозчинних мил.
Принцип методу: При додаванні до розчину калієвого мила розчину солей барію і свинцю утворюються нерозчинні солі жирних кислот.
Хід роботи: У 2 пробірки з 2 мл розчину калієвого мила вносять відповідно по 1 мл розчину ВаС12 і (СН3СОО)2Рb. Спостерігають утворення нерозчинних барієвого і свинцевого мил.
Дослід 5. Якісна реакція на холестерол (реакція Сальковського).
Принцип методу: Реакції якісного виявлення холестеролу засновані на його спроможності перетворюватися з вторинного спирту в ненасичений вуглеводень.
Хід роботи: У суху пробірку вносять 0,5 мл розчину холестеролу в хлороформі, додають 0,5 мл концентрованої Н2SО4 і обережно струшують. Після розшарування фаз спостерігають за зміною фарбування: верхній прошарок, що містить холестерол у хлороформі, забарвлюється в пурпурно-червоний колір, а нижній (прошарок сірчаної кислоти) – у темно-червоний колір із зеленою флуоресценцією. Фарбування згодом переходить у фіолетове, потім зелене і, нарешті, у жовте.
Результати дослідів вносять у таблицю такої форми:
№ з/п |
Назва досліду |
Застосовувані реактиви |
Що спостерігається |
Що відкриває ця реакція |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
В кінці роботи зробити висновок.