- •1.Предмет, завдання, структура військової психології.
- •2. Психологічна структура особистості воїна.
- •3.Психічні пізнавальні процеси та їх роль у військовій діяльності.
- •4. Характеристика емоційно-почуттєвої сфери воїна.
- •5. Вольова сфера особистості. Основні вольові якості військовослужбовця.
- •7. Утворення особистості. Роль утворень в проф. Підготовці особового складу.
- •8. Спрямованість як провідна властивість військовослужбовця. Особливості військово-професійної спрямованості.
- •9. Темперамент людини, його урахування в роботі з підлеглими.
- •10. Характер та його роль у військово-професійній діяльності.
- •11. Здібності та їх розвиток у військовослужбовців.
- •12. Сутність психології військового колективу, її структура.
- •13. Взаємовідносини у військовому колективі, їх характер та особливості.
- •14. Громадська думка та механізм її формування у військовому колективі.
- •15. Когнітивний настрій та його характеристика . Шляхи формування позитивного когнітивного настрою у підрозділах.
- •16. Когнітивні традиції та їх роль у виховній роботі з особовим складом.
- •17. Конфлікт як соціально-психологічне явище. Робота командира з профілактики конфлікту у підрозділі.
- •18. Психологічна підготовка особового складу. Сутність, завдання, види.
- •20. Психолого-педагогічні основи формування у особового складу бойової майстерності.
- •22. Характеристика принципу соціальної обумовленості навчання воїнів.
- •23. Характеристика принципу практичної спрямованості навчання особового складу.
- •24. Система методів військового навчання, їх загальна характеристика.
- •25. Метод усного викладення навчального матеріалу
- •26. Метод обговорення навчального матеріалу
- •27. Перевірка та оцінка професійної підготовленості воїнів
- •28. Система принципів виховання військових, їх загальна характеристика.
- •29. Принцип виховання воїнів у процесі ратної праці.
- •30. Система методів виховання війсльковослужбовців. Їх загальна характеристика.
- •31. Структура і логіка самовдосконалення військовослужбовця.
- •32. Педагогічна культура офіцера, її зміст та структура.
- •34. Основні цілі та завдання психологічної діагностики.
- •35. Предмет та завдання практичної психології.
- •36. Основні цілі, завдання, вимоги для проведення психологічного діагностування.
- •37. Класифікація і характеристика психодіагностичник методик.
- •38. Порядок і механізм проведення психологічного діагностування.
- •Цілі, сутність та завдання психологічного консультування.
- •40. Основні напрями психологічного консультування.
- •41.Методи психологічного консультування
- •42. Інтерв’ю, як основний метод психологічної консультації. Організація та проведення.
- •43. Сутність, цілі та завдання психокорекції
- •44. Методы и приемы психокоррекционной работы.
- •45. Сущность и организация социально-психологического тренинга.
- •46. Психологическая релаксация. Порядок ее проведения.
- •48. Напрями і форми психотерапевтичної допомоги.
- •49. Основні методи психотерапевтичного впливу. Їх класифікації та характеристика.
- •50. Методика організації та проведення психотерапевтичних тренінгів.
- •51. Сутність групової психотерапії у війську.
- •52. Сутність і завдання психогігієни і психопрофілактики.
- •53. Сутність і поняття психічного здоровя, шляхи його зміцнення.
- •54. Організація психопрофілактичної роботи у підрозділі.
- •56. Сутність і характеристика стресових станів у військовослужбовців.
- •57. Функціональні обов’язки військового психолога
- •58. Етика військового психолога
- •59. Планування та організація психологічної роботи у підрозділі.
- •60. Сутність і порядок психологічного вивчення особового складу.
- •61. Соціально-психологічна адаптація молодих воїнів.
- •62. Профілактична робота військ. Психолога щодо попередження суіцидальних явищ.
- •63. Сутність і характеристика поняття «Група посиленого психологічного впливу»
- •66. Методика проведення індивідуального та групового консультування.
12. Сутність психології військового колективу, її структура.
Психологія військового колективу - це своєрідна внутрішня атмосфера в ньому, яка характеризується певним тоном, настроями, взаємовідносинами його членів і проявляється в колективних інтересах, пориваннях, колективних думках, звичаях, традиціях й т.п.
військовий колектив – це високоорганізована група військовослужбовців, яка досягла високого рівня розвитку, об’єднана загальною метою, суспільно значущою діяльністю, єдністю моралі, військового обов’язку для сумісного вирішення завдань щодо Батьківщин, яка спроможна протистояти як внутрішнім, так і зовнішнім негативним впливам.
Із даного визначення випливає, що основними елементами психології військового колективу є такі:
взаємовідносини між воїнами;
громадська думка у підрозділі;
колективний настрій особового складу;
колективні традиції у підрозділі (частині).
Найбільш загальними показниками військового колективу як достатнього рівня розвитку військового підрозділу виступають:
єдність цілей та завдань – захист інтересів українського народу,
держави;
суспільно корисна, усвідомлена кожним воїном бойова діяльність,
спрямована на підтримання постійної бойової готовності підрозділу;
контактність та опосередкованість міжособистісних стосунків
цілями та завданнями бойової діяльності;
високий рівень організації життєдіяльності, здатної до
самоуправління та самоорганізації;
оптимальні показники згуртованості та соціально-психологічного
клімату в ньому.
13. Взаємовідносини у військовому колективі, їх характер та особливості.
Взаємовідносини у військовому колективі Це своєрідна мережа внутрішньо-колективних зв’язків воїнів між собою.
Виділяють 2 рівні в системі взаємовідносин між військовослужбовцями, якщо їх розглядати по основним категоріям особового складу війська.
І-й рівень: вертикальний, який відбиває підлеглість воїнів. Тут можна виділити такі ланки: офіцер-сержант, офіцер-солдат, сержат-солдат
ІІ-й рівень: горизонтальний, який характеризує відносини воїнів в основному рівних між собою за статусним положенням. Тут можна назвати такі ланки: офіцер – офіцер, сержант-сержант, солдат-солдат
В усіх цих ланках взаємовідносини між воїнами повинні характеризуватися:
- субординацією;
- взаємоповагою;
- товарискістю (армійською);
- взаємопідтримкою;
- доброзичливістю тощо.
Але, нажаль, нерідко в армійських колективах мають місце і певні відхилення від позначених характеристик. Особливо в ланках ,,сержант-солдат” і ,,солдат-солдат”, що виявляється в нестатутних відносинах, у взаємних антипатіях, спробах досягнути більш високого положення в армійському середовищі за рахунок інших й т.п.
Все це не сприяє створенню у військовому колективі нормального морально-психологічного клімату, згуртованості воїнів і у підсумку підриває боєздатність і боєготовність підрозділу. Тому військовій керівник, офіцер структури виховної роботи, а військовий психолог буде саме таким, має постійно турбуватися і вживати всіх заходів для формування у підрозділі моральних загальнолюдських і, в першу чергу, статутних взаємовідносин між військовослужбовцями.
Характеристика психології військового колективу
Будь-який військовий колектив, як армійський підрозділ, слід розглядати в двох аспектах – в структурному (його поділення на взводи, відділення, екіпажі, бойові обслуги й т.п.), що відбиває зовнішній підхід до нього, і в духовному (всі соціальні та психологічні явища і процеси, які відбуваються в колективі), що можна вважати внутрішнім підходом. Нас цікавить, безумовно, другий, що дозволяє зрозуміти й розкрити саме психологію військового колективу, без знання якої важко розраховувати на ефективне управління армійським підрозділом, на використання сили колективу в рішенні всіх навчально-бойових і виховних завдань, що поставлені перед особовим складом підрозділу (частини).
Особливості військового колективу
Особлива суспільна значущість цілей і завдань його практичної діяльності – збройний захист держави.
Виключна чіткість і висока правова (статутна) визначеність його організації.
В бою свої завдання військовий колектив виконує насиллям (силою зброї).
Безперервність перебування в ньому особового складу (особливо воїнів строкової служби).
Діє в обстановці часто пов’язаної, а в бойовій – постійно пов’язаної, з небезпекою для життя.
За своїм складом доволі-таки різнорідний (за категоріями: воїни строкової служби, контрактної, прапорщики, офіцери; за віком; за освітою; за національностями; за досвідом тощо).