- •1.Предмет, завдання, структура військової психології.
- •2. Психологічна структура особистості воїна.
- •3.Психічні пізнавальні процеси та їх роль у військовій діяльності.
- •4. Характеристика емоційно-почуттєвої сфери воїна.
- •5. Вольова сфера особистості. Основні вольові якості військовослужбовця.
- •7. Утворення особистості. Роль утворень в проф. Підготовці особового складу.
- •8. Спрямованість як провідна властивість військовослужбовця. Особливості військово-професійної спрямованості.
- •9. Темперамент людини, його урахування в роботі з підлеглими.
- •10. Характер та його роль у військово-професійній діяльності.
- •11. Здібності та їх розвиток у військовослужбовців.
- •12. Сутність психології військового колективу, її структура.
- •13. Взаємовідносини у військовому колективі, їх характер та особливості.
- •14. Громадська думка та механізм її формування у військовому колективі.
- •15. Когнітивний настрій та його характеристика . Шляхи формування позитивного когнітивного настрою у підрозділах.
- •16. Когнітивні традиції та їх роль у виховній роботі з особовим складом.
- •17. Конфлікт як соціально-психологічне явище. Робота командира з профілактики конфлікту у підрозділі.
- •18. Психологічна підготовка особового складу. Сутність, завдання, види.
- •20. Психолого-педагогічні основи формування у особового складу бойової майстерності.
- •22. Характеристика принципу соціальної обумовленості навчання воїнів.
- •23. Характеристика принципу практичної спрямованості навчання особового складу.
- •24. Система методів військового навчання, їх загальна характеристика.
- •25. Метод усного викладення навчального матеріалу
- •26. Метод обговорення навчального матеріалу
- •27. Перевірка та оцінка професійної підготовленості воїнів
- •28. Система принципів виховання військових, їх загальна характеристика.
- •29. Принцип виховання воїнів у процесі ратної праці.
- •30. Система методів виховання війсльковослужбовців. Їх загальна характеристика.
- •31. Структура і логіка самовдосконалення військовослужбовця.
- •32. Педагогічна культура офіцера, її зміст та структура.
- •34. Основні цілі та завдання психологічної діагностики.
- •35. Предмет та завдання практичної психології.
- •36. Основні цілі, завдання, вимоги для проведення психологічного діагностування.
- •37. Класифікація і характеристика психодіагностичник методик.
- •38. Порядок і механізм проведення психологічного діагностування.
- •Цілі, сутність та завдання психологічного консультування.
- •40. Основні напрями психологічного консультування.
- •41.Методи психологічного консультування
- •42. Інтерв’ю, як основний метод психологічної консультації. Організація та проведення.
- •43. Сутність, цілі та завдання психокорекції
- •44. Методы и приемы психокоррекционной работы.
- •45. Сущность и организация социально-психологического тренинга.
- •46. Психологическая релаксация. Порядок ее проведения.
- •48. Напрями і форми психотерапевтичної допомоги.
- •49. Основні методи психотерапевтичного впливу. Їх класифікації та характеристика.
- •50. Методика організації та проведення психотерапевтичних тренінгів.
- •51. Сутність групової психотерапії у війську.
- •52. Сутність і завдання психогігієни і психопрофілактики.
- •53. Сутність і поняття психічного здоровя, шляхи його зміцнення.
- •54. Організація психопрофілактичної роботи у підрозділі.
- •56. Сутність і характеристика стресових станів у військовослужбовців.
- •57. Функціональні обов’язки військового психолога
- •58. Етика військового психолога
- •59. Планування та організація психологічної роботи у підрозділі.
- •60. Сутність і порядок психологічного вивчення особового складу.
- •61. Соціально-психологічна адаптація молодих воїнів.
- •62. Профілактична робота військ. Психолога щодо попередження суіцидальних явищ.
- •63. Сутність і характеристика поняття «Група посиленого психологічного впливу»
- •66. Методика проведення індивідуального та групового консультування.
57. Функціональні обов’язки військового психолога
розробляти пропозиції до плану бойової та мобілізаційної готовності частини;
розробляти рекомендації стосовно комплектування підрозділів, які несуть бойове чергування, підбору команд (груп) для виконання завдань у відриві від військової частини, знаття психологічного напруження під час діяльності в екстремальних ситуаціях;
розробляти рекомендації з підготовки особового складу до бойових дій і відновлення боєздатності підрозділів через моделювання у процесі бойової підготовки умов сучасної війни;
організовувати й провадити заняття з офіцерами виховної роботи запасу;
організовувати й провадити заходи щодо забезпечення соціальної і психічної адаптації військовослужбовців відповідно до їхньої військової спеціальності, індивідуальних, нервово-психічних якостей та умов служби;
провадити прогнозні розрахунки психічних втрат особового складу в бойових умовах;
здійснювати індивідуальну психодіагностику особистості воїна;
провадити заняття з офіцерами з проблем морально-психологічного забезпечення бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки;
провадити соціально-психологічні дослідження з виявлення індивідуальних, групових та колективних настроїв, характеру міжособистісних взаємин, вивчення потреб і запитів особового складу;
брати участь у психологічній підготовці особового складу для ведення сучасного бою, ефективного виконання бойових і навчально-бойових завдань;
брати участь у плануванні й організації професійної підготовки офіцерського складу з проблем психології та педагогіки, у навчанні офіцерів виховної роботи формам і методам морально-психологічного забезпечення бойової і мобілізаційної готовності, бойової підготовки, в розробленні планів здійснення заходів морально-психологічної підготовки;
проводити облік злочинів і подій, порушень військової дисципліни та громадського порядку;
проводити індивідуальну профілактичну роботу з військовослужбовцями схильними до правопорушень і девіантної поведінки;
виявлення умов та причин правопорушень;
вивчення взаємин ті військової дисципліни у підрозділі;
проводити заходи з профілактики суїцидальних явищ у підрозділі;
дотримання етичних норм професійної діяльності військового психолога.
58. Етика військового психолога
Етичний кодекс фахівця-психолога у Збройних силах України базується на загальних принципах психологічної роботи, до яких належать:
— принцип відповідальності (необхідність відповідати за зміст, інтерпретацію й висновки психологічного дослідження, за всі рішення, які психолог ухвалює в процесі забезпечення достовірності, вигідності й надійності використаних методик);
принцип професійної компетентності (володіння методологією, теорією і методикою психологічного дослідження, конкретними ефективними методиками психодіагностики, практичними й методичними навичками і вміннями опрацювання отриманих дослідних даних);
принцип правової обґрунтованості й етичної доцільності (відповідність статусу освітнього рівня діагноста чинним вимогам);
принцип гуманізму, поваги особистісної самобутності та недоторканності особистості кожного воїна (головний морально-позитивний ефект будь-якого психологічного дослідження — це дотримання правила «не зашкодь»);
принцип забезпечення таємності інформації, що заторкує особисте життя воїна або особового складу (конфіденційність— це збереження професійної таємниці, нерозголошення інформації, отриманої у процесі психологічної роботи);
принцип добровільності (захист інтересів особистості воїна — це дотримання принципу її добровільної участі в дослідженнях; обов'язком психолога с налагодження співпраці з пацієнтом, турбота про його психічний стан);
принцип своєчасності, постійності, систематичності та комплексності;
принцип всебічного забезпечення психологічної роботи. Знання основних вимог і правил цих принципів та їх суворе дотримання забезпечують психологам у їхній діяльності особистісний підхід, наповнюють їхню діяльність гуманізмом, сприяють своєчасному розв'язанню у військовому середовищі особистісних, колективно-групових і діяльнісних проблем, ефективно впливають на життєдіяльність особового складу.
Крім того, психолог завжди мас пам'ятати про те, що:
—він забезпечує цілковиту надійність отриманих результатів;
він відповідає за рішення, які ухвалюють офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій;
він запобігає можливим помилкам у діяльності непрофесійних психологів.
—його обов'язок зберігати професійну таємницю втрачає силу, якщо положення закону або наказу вимагають від психолога повідомити про отриману інформацію.