- •1.Предмет, завдання, структура військової психології.
- •2. Психологічна структура особистості воїна.
- •3.Психічні пізнавальні процеси та їх роль у військовій діяльності.
- •4. Характеристика емоційно-почуттєвої сфери воїна.
- •5. Вольова сфера особистості. Основні вольові якості військовослужбовця.
- •7. Утворення особистості. Роль утворень в проф. Підготовці особового складу.
- •8. Спрямованість як провідна властивість військовослужбовця. Особливості військово-професійної спрямованості.
- •9. Темперамент людини, його урахування в роботі з підлеглими.
- •10. Характер та його роль у військово-професійній діяльності.
- •11. Здібності та їх розвиток у військовослужбовців.
- •12. Сутність психології військового колективу, її структура.
- •13. Взаємовідносини у військовому колективі, їх характер та особливості.
- •14. Громадська думка та механізм її формування у військовому колективі.
- •15. Когнітивний настрій та його характеристика . Шляхи формування позитивного когнітивного настрою у підрозділах.
- •16. Когнітивні традиції та їх роль у виховній роботі з особовим складом.
- •17. Конфлікт як соціально-психологічне явище. Робота командира з профілактики конфлікту у підрозділі.
- •18. Психологічна підготовка особового складу. Сутність, завдання, види.
- •20. Психолого-педагогічні основи формування у особового складу бойової майстерності.
- •22. Характеристика принципу соціальної обумовленості навчання воїнів.
- •23. Характеристика принципу практичної спрямованості навчання особового складу.
- •24. Система методів військового навчання, їх загальна характеристика.
- •25. Метод усного викладення навчального матеріалу
- •26. Метод обговорення навчального матеріалу
- •27. Перевірка та оцінка професійної підготовленості воїнів
- •28. Система принципів виховання військових, їх загальна характеристика.
- •29. Принцип виховання воїнів у процесі ратної праці.
- •30. Система методів виховання війсльковослужбовців. Їх загальна характеристика.
- •31. Структура і логіка самовдосконалення військовослужбовця.
- •32. Педагогічна культура офіцера, її зміст та структура.
- •34. Основні цілі та завдання психологічної діагностики.
- •35. Предмет та завдання практичної психології.
- •36. Основні цілі, завдання, вимоги для проведення психологічного діагностування.
- •37. Класифікація і характеристика психодіагностичник методик.
- •38. Порядок і механізм проведення психологічного діагностування.
- •Цілі, сутність та завдання психологічного консультування.
- •40. Основні напрями психологічного консультування.
- •41.Методи психологічного консультування
- •42. Інтерв’ю, як основний метод психологічної консультації. Організація та проведення.
- •43. Сутність, цілі та завдання психокорекції
- •44. Методы и приемы психокоррекционной работы.
- •45. Сущность и организация социально-психологического тренинга.
- •46. Психологическая релаксация. Порядок ее проведения.
- •48. Напрями і форми психотерапевтичної допомоги.
- •49. Основні методи психотерапевтичного впливу. Їх класифікації та характеристика.
- •50. Методика організації та проведення психотерапевтичних тренінгів.
- •51. Сутність групової психотерапії у війську.
- •52. Сутність і завдання психогігієни і психопрофілактики.
- •53. Сутність і поняття психічного здоровя, шляхи його зміцнення.
- •54. Організація психопрофілактичної роботи у підрозділі.
- •56. Сутність і характеристика стресових станів у військовослужбовців.
- •57. Функціональні обов’язки військового психолога
- •58. Етика військового психолога
- •59. Планування та організація психологічної роботи у підрозділі.
- •60. Сутність і порядок психологічного вивчення особового складу.
- •61. Соціально-психологічна адаптація молодих воїнів.
- •62. Профілактична робота військ. Психолога щодо попередження суіцидальних явищ.
- •63. Сутність і характеристика поняття «Група посиленого психологічного впливу»
- •66. Методика проведення індивідуального та групового консультування.
9. Темперамент людини, його урахування в роботі з підлеглими.
Темперамент – стійка властивість особистості, яка виражає динаміку психіки і поведінки воїна.
Фізіологічною основою темпераменту є вчення І.П. Павлова про вищу нервову діяльність, яка залежить від особливостей функціонування центральної нервової системи людини (робота кори великих півкуль мозку).
Звідси і особливості роботи вищої нервової діяльності людини.
Робота центральної нервової системи людини характеризується двома нервовими процесами: • збудження;• гальмування.
Їх розглядають:
- за силою(інше – показник працездатності центральної нервової системи);
- за рівновагою (їх співвідношення);
- за рухомістю (швидкість зміни один одного).
Якщо призвести математичну маніпуляцію, то отримаємо багатий результат, а саме типи вищої нервової діяльності.
Основними з них І.П. Павлов вважав:
• сильний, неврівноважений, нестриманий. Йому відповідає холеричний вид темпераменту.
• сильний, врівноважений. Йому відповідає сангвінічний вид темпераменту.
• сильний, малорухомий (спокійний). Йому відповідає флегматичний вид темпераменту.
• слабкий. Йому відповідає меланхолічний вид темпераменту.
Тобто, тип вищої нервової діяльності заданий людині природно!
Стало бути й вид темпераменту задається людині з народження!
Немає поганих (негативних) або кращих (позитивних) темпераментів.
В кожному темпераменті є свої плюси й мінуси.
Одна людина (вихована) може впоруватися зі своїми негативними рисами темпераменту, інша ні.
Розглянемо характеристику кожного темпераменту.
1) Холерік (О.В. Суворов, О.С. Пушкін, В.В. Жириновський). Неврівноваженість, нестриманість, збудженість, багата міміка обличчя, жести і т. ін. Але це бойовий вид людини. Активна в роботі (але швидко і згасає), хапається за будь-яку справу, працює швидко, витримує велике навантаження.
2) Сангвінік (М.Ю. Лермонтов, Б. Наполеон, маршал Г.К. Жуков, В.В. Путин). Людина врівноважена, жвава, швидко звикає до будь-якої обстановки. Легко зходиться з людьми. Якщо справа цікава, досягає значних результатів, усе швидко хапає «на льоту». Переважають мажорні настрої. Але може бути людиною поверховою, достатньо глибоких знань має не завжди. Не всі справи доводить до завершення.
3) Флегматик (байкописець Крилов, М.І. Кутузов, Б.М. Ельцин, В. Янукович). Людина спокійна, врівноважена, важко її вивести з себе, слабко збуджується, дуже повільна, довго усе обмірковує, нерішуча, її важко розхитати. Але потім важко й зупинити, стриманна. Працює капітально, хоча й повільно. Майже не реагує на перешкоди.
4) Меланхолік (М.В. Гоголь, художнік Левітан). Дуже замкнена, малоініциативна людина. Хворобливо реагує на зміни умов життя й роботи (служби). Помислива, дуже переживає невдачі, похмура, не схильна до спілкування. Але це дуже душевна людина, співчуваюча іншим людям, завжди підтримує товаришів, схильна до допомоги.
Але чистих темпераментів не буває.
Темперамент слід ураховувати, а не намагатись його перетворювати, переробляти.
Командир при цьому має:
- допомагати воїну використовувати позитивні риси свого темпераменту і позбавлятися від негативних його проявів;
- ураховувати темпераменти воїнів при роботі з особовим складом (особливо у вихвоній роботі);
- ураховувати темпераменти особового складу при розтановці воїнів по посадах (особливо при формуванні екіпажів, обслуг);
- навчати підлеглих команидрів роботі з воїнами різних темпераментів.