25. Метод усного викладення навчального матеріалу

Це один з провідних методів військової дидактики, за якого навчальний матеріал подається воїнам у зв’язній формі за допомогою слова.

Усне викладення буває у вигляді лекції, розповіді, пояснення, інструктування.

Лекція – інформативно-доказове викладення навчального матеріалу, розгорнуте теоретичне міркування, науковий аналіз тих чи інших питань теми.

Головне призначення навчальної лекції – допомогти воїнам в їх наступній самостійній роботі. Тому лекція не повинна бути простим скороченим викладенням підручника або навчального посібника, статуту або інструкції чи то іншого джерела знань. У ній розкриваються основні, найбільш складні положення теми, аналізуються літературні джерела, надаються поради, як доцільно в майбутньому працювати над проблемою.

Розповідь – це коротке, живе, образне, емоційне викладення подій, явищ, яке містить в собі переважно фактичний матеріал. Вона являє собою монологічну, нетривалу за часом (до 30 хвилин) форму викладення навчального матеріалу керівником заняття.

Розповідь служить для воїнів зразком побудови зв’язної, логічної, переконливої мови, вчить грамотно виражати свої думки.

Пояснення – це послідовне, суворе в логічному відношенні викладення складних питань, правил, принципів, законів, порядку якихось дій і т. ін. Пояснення в системі бойової підготовки, як правило, супроводжується демонстрацією механізмів, частин зброї та бойової техніки, приладів, схем, прийомів і дій. Це переважно монологічна форма викладення навчального матеріалу, коли є необхідність доведення до воїнів або обґрунтування повного положення (закону, принципу, будови), розкриття характеру взаємодії воїнів в бою, сутності військових явищ, аналізу актуальних внутрішньодержавних і міжнародних проблем та іншої різноманітної інформації.

Інструктування – це короткі, конкретні та лаконічні чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання тієї чи іншої дії. Як правило, воно передує виконанню якихось завдань, різних вправ, практичних робіт (навчальних і бойових).

Даний різновид методу усного викладення в системі бойової підготовки звичайно є елементом того чи іншого заняття, причому заняття в основному практичного, на якому відпрацьовуються певні дії, формуються та закріплюються уміння та навички воїнів. Інструктування відбувається на предмет послідовності дій особового складу, його взаємодії в складі екіпажів, бойових обслуг, відділень при виконанні навчально-бойових завдань і відпрацюванні нормативів; на предмет додержання заходів безпеки при експлуатації бойової техніки, при роботі з пристроями і приладами, які перебувають під електронапругою, поводженні зі зброєю при проведенні стрільб, польових виходів, тактичних занять.

Основні вимоги до інструктування:

– стисла форма викладення;

– абсолютна увага воїнів, для яких проводиться інструктування;

– чіткість, конкретність викладення того, що доводиться до тих, хто навчається;

– зрозумілість для всіх вимог, що містяться в матеріалі інструктажу;

• однозначність тлумачення воїнами всіх положень матеріалу інструктажу.