11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві

А) Поняття причинного зв’язку – це об’єктивний, необхідний, внутрішньо закономірний зв'язок між сусп.-небезп. діянням і сусп.-небезп. наслідком.

Б) Умови (ознаки), наявність яких у сукупності свідчить, що є причинний зв'язок між діями і наслідками:

• сусп.-небезп. діяння за часом обов’язково передує сусп.-небезп. наслідкам.

• воно закономірно з внутрішньою необхідністю породжує сусп.-небезп. наслідки (сусп.-небезп. діяння створює можливість настання сусп.-небезп. наслідків, викликає їх.

• сусп.-небезп. діяння є причиною (головною), необхідною умовою настання сусп.-небезп. наслідків. Наслідок настає від даного діяння без впливу будь-яких сторонніх сил чи обставин.

Причинний зв'язок є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони матеріальних складів злочинів, які вчиняються як шляхом дій, так і бездіяльності

В) Значення причинного зв’язку

1. Це обов’язкова ознака матеріальних складів злочинів.

2. Особа може відповідати за настання злочинних наслідків лише тоді, коли його діяння було безпосередньо причиною настання наслідку

діяння причинний зв'язок суспільно небезпечні наслідки

12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину

спеціальний суб’єкт злочину (ст. ст. 18-22 КК)

А) поняття суб’єкту - це фізична особа

- яка вчинила злочин

загальні ознаки - у віці, з якого відповідно до КК може наставати

(ч. 1 ст. 18 КК) відповідальність

Спеціальний суб’єкт злочину є фізична, осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати крим. відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа

Загальні ознаки суб’єкту (вік, осудність/обмежена осудність)

ознаки спеціального суб’єкті, як правили, визначені законом (ст.. 117, ст.. 364 і ті.)

Б) Ознаки суб’єкту злочину:

• це тільки фізична особа, яка вчинила сусп.-небезп. діяння, що має ознаки злочину (на відміну від інших країн – Франції, окремих штатів США, в яких суб’єктом можуть бути і юридичні особи) – громадяни України, іноземці, особи без громадянства)

• така особа має бути осудною (ч.1 ст.19 КК), тт. такою, яка під час вчинення злочину - могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) - і керувати ними

НЕОСУДНІСТЬ – це обставина, що виключає можливість притягнення особи до крим. відповідальності

Нездатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії або керувати ними - (юридичний критерій)

медичний (біологічний) критерій включає різноманітні психічні порушення, а саме хронічне психічне захворювання,тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший особливий стан психіки (ч. 2 ст. 19 КК). При встановлені осудності (неосудності) до уваги беруться так юридичний, так і медичний критерії.

Осудність є психофізичною основою вмотивованості і цілеспрямованості діяння, вини і відповідальності за вчинене особою діяння

• Ч.3 ст. 19 КК – У випадках, коли особа у стані осудності вчинила злочин, але до постановлення вироку щодо неї захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає крим. відповідальності. За рішенням суду до неї можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

• В теорії і на практиці, а зараз і в КК України відоме таке поняття як обмежена осудність, тобто це такий стан особи, яка під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад, не була здатна певною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними (ч.1 ст.20 КК).

• Якщо особу буде визнано обмежено осудною, то це враховується судом :

- при призначенні покарання або

- як підстава для застосування примусових заходів медичного характеру (ч.2 ст. 20 КК)

В) Спеціальний суб’єкт (ч.2 ст. 18 КК)

загальні ознаки додаткові ознаки

(на вимогу закону)

• у більшості випадків ознаки спец. суб’єкту прямо зазначені в законі, наприклад ст.. 364-368 суб’єкт - тільки службова особа (в п. 1, 2 прим. до ст. 364 визначено поняття службової особи), в ст.. 375 – судді, винні у постанові завідомо неправосудного вироку, рішення суду.

• іноді в законі не названі спец. ознаки суб’єкту, але із змісту його випливає, що злочин може вчинити лише особа, що володіє спец. Ознаками (див.: ст.. 371 - лише працівники правоохоронних органів або суду, які мають право застосовувати затримання, привід або арешт)

• ознаки спец. суб’єкту частіше законодавець вказує в диспозиції основного складу (див.: ст. 111, ст. 114, ст. 117 КК), але буває, що спец. суб’єкт є ознакою кваліфікованого виду злочину (див. : ч. 2 ст. 368 – службова особа, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище. Зміст цієї ознаки розкрито в примітці до статті)

Ознаки спец. суб’єкту злочину є певною мірою обмежувальними, бо визначають, що той чи інший злочин може вчинити не будь-який суб’єкт, а лише та особа, яка має такі ознаки. Якщо ж вказані у законі ознаки відсутні у особи, яка фактично вчинила злочин, тоді змінюється правова оцінка вчинених нею дій (наприклад, при вбивстві новонародженої дитини брали участь інші особи – їх дії слід кваліфікувати не за ст.. 117, а за відповідною статтею (ст.. 115 КК).