Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kriminalne_vidpovidi_2012_1.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
350.64 Кб
Скачать

18. Умисел і його види (ст. 24 кк)

(див. питання 16)

ІНШІ ВИДИ УМИСЛУ

за характером спрямованості

за умовами виникнення

- визначений : характеризується чіткою конкретизацією наслідків діяння в передбаченні винного. Суб'єкт тут передбачає конкретні наслідки і бажає їх або свідомо допускає.

Може бути простим, коли винний передбачає і бажає настання одного конкретизованого наслідку, досягнення певної мети, або альтернативним, коли особа передбачає і однаково бажає або свідомо допускає настання одного із двох чи більшого числа, але індивідуально визначених наслідків.

- невизначений : при передбаченні можливості настання шкідливих наслідків тут відсутня їх індивідуальна визначеність. У особи немає чіткого уявлення про характер і тяжкість можливих наслідків.

- заздалегідь обдуманий: момент виникнення умислу віддалений проміжком часу від моменту його реалізації

- такий, що раптово виник: швидкоплинність, тобто раптова поява, поєднана з негайною реалізацією зовні. Злочин тут вчиняється особою відразу з виникненням умислу. Частіше за все приводом до цього є протиправні дії самого потерпілого, внаслідок чого така ситуація розглядається як обставина, що пом'якшує покарання

19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди

А) Необережність як форма вини внормована ст. 25 КК – поділяється на

ВИДИ

злочинна самовпевненість ч.2 ст. 25

злочинна недбалість ч. 3 ст. 25

якщо особа передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності) але легковажно розраховувала на їх відвернення

якщо особа не передбачала можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити

Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу

за інтелектуальною ознакою

за вольовою ознакою

при непрямому умислі

при злочинній самовпевненості

при непрямому умислі

при злочинній самовпевненості

передбачення носить конкретний характер, тт. особа усвідомлює настання злочинних наслідків

передбачення є абстрактним, особа майже впевнена, що наслідки не настануть (він для цього буде робити все)

не бажає наслідків, але припускає їх настання

(розраховує на «авось»)

не хоче їх і самовпевнено намагається їх попередити

(покладаючись на конкретні обставини – досвід, вміння, професійність тощо)

Б) Випадок (казус) має місце коли наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку з дією (бездіяльністю) особи, яка однак не тільки не передбачала можливості їх настання, а і не могла їх передбачити (виключає вину)

Випадок слід відрізняти від такого виду необережності як недбалість – при випадку відсутній суб’єктивний критерій (можливість передбачення сусп.-небезп. наслідків). Неможливість передбачення сусп.-небезп. наслідків може бути зумовлена різними причинами: відсутність необхідних знань, досвіду, слабкі розумові здібності, хвороба, обстановка тощо. Це так зване невинне заподіяння шкоди.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]