23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.

А) Поняття стадій – в законі не визначено. Теоретичне визначення таке:

Стадії вчинення злочину – це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припинення.

• Стадії вчинення злочину є видами цілеспрямованої діяльності – досягти певної мети – тому правильно стверджувати, що вони можливі лише у злочинах, які вчиняються лише з прямим умислом.

• Закон розрізняє такі стадії: - готування до злочину

- замах на вчинення злочину

- закінчений злочин

Готування до злочину і замах на вчинення злочину – утворюють незакінчений злочин (див. ч.2 ст.13 КК)

Стадії різняться між собою:

• характером вчинюваних дій тобто об’єктивними ознаками та

• моментом закінчення злочинних дій.

Якщо ж розглядати готування та замах, то відмінність між ними визначена в КК (ч.1 ст. 68 КК), а саме, суд, призначаючи покарання за незакінчений злочин (готування та замах) враховує:

• ступінь тяжкості вчиненого особою діяння

• ступінь здійснення злочинного наміру та

• причини, через які злочин не було доведено до кінця.

Б) Закінчений злочин (ч.1 ст.13 КК) – діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею О.Ч. КК.

В ньому існує єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують вчинене як злочин. Є об’єкт посягання, об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна сторона

В) Момент закінчення злочину може бути різним і залежить від конструкції об’єктивної сторони складу злочину, опису ознак злочинного діяння.

Вирізняють склади злочину матеріальні

формальні (може бути усічений склад злочину як різновид формального)

Матеріальний склад злочину вважається закінченим із настанням сусп.-небезп. наслідків, вказаних у диспозиції статті О. Ч, (вбивство – смерть). Якщо наслідки не настали, то може йти мова про незакінчений злочин (готування чи замах).

Злочин із формальним складом вважається закінченим з моменту вчинення діяння, визначеного в статті КК незалежно від настання злочинних наслідків (так, див ст. 109, ст. 111 КК).

Особливість злочинів з усіченим складом полягає в тому, що момент закінчення злочину перенесено на стадію готування до злочину чи замаху на злочин. Таким чином законодавець поступає конструюючи найнебезпечніші діяння – з метою посилення (запобігання) боротьби з ними (ст. 257 – бандитизм, ст. 187 – розбій, ст.. 189 – вимагання і ін.)

Практичне значення встановлення моменту закінчення конкретного злочинного посягання полягає в тому, що це:

• допомагає вирішити питання про те, закінчений злочин чи незакінчений (в залежності від конструкції – формальний і матеріальний склад)

• вирішити питання про призначення покарання ( ч. 2ст. 68 – за готування не більш ½ максимального строку; ч. 3 ст. 68 – за замах не перевищує 2/3 максимального строку або розмір найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті О. Ч. за закінчений злочин)

• якщо злочин закінчено на стадії готування або замаху з власної волі особи (остаточно з усвідомленням можливості доведення злочину до кінця) може стояти питання про добровільну відмову, і за певних умов особа не буде притягнута до крим. відповідальності (якщо у фактично виконаному нею діянні немає складу іншого злочину – ст.. 17 КК).