59.Юридичний аналіз складу злочину «державна зрада» – ст. 111 кк

входить до складу злочинів проти основ нац. Безпеки Укр.

Безпосереднім об’єктом цього злочину може бути

• суверенітет Укр.

• тер. цілісність та недоторканість

• обороноздатність

• Державна, економічна чи інформаційна безпека.

При вчиненні держ зради у формі шпигунства предметом злочину можуть бути відомості, що становлять держ. таємницю.

Об’єктивна сторона цього злочину проявляється в трьох формах:

• перехід на біг ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту

• шпигунство

• надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти Укр.

Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із вказаних дій. Склад злочину – формальний. У разі настання тяжких наслідків при вчиненні держ. зради вони обраховуються при призначенні покарання як обставина, що обтяжує відповідальність.

Суб’єктом держ. зради може бути лише громадянин Укр. (питання про статус особи вирішується відповідно до Закону Укр. «Про громадянство»). Крім цього слід встановити, що на момент вчинення злочину особа була осудною і їй до вчинення злочину виповнилось 16 років.

Суб’єктивна сторона хар-ся виною у виді прямого умислу, тт. особа усвідомлює сусп.. небезпечність вчинення будь яких дій, визначених КК як злочинні при держ. зраді, і бажає вчинити їх, крім цього слід встановити мету злочинних дій (зашкодити інтересам Укр.). Мотиви таких дій можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

В ч. 2 ст. 111 КК визначені порядок, підстави та умови звільнення від крим. відповідальності за держ зраду. Умовами такого звільнення є:

- особа, громадянин Укр., вступила у зв'язок з іноземною організацією (її представниками) і отримала завдання діяти на шкоду Укр. Однак вона

- ніяких дій на виконання цього завдання не вчинила і

- добровільно заявила органам держ. влади про свій зв'язок з іноземною державою, організацією чи їх представниками та про отримане завдання.

З дотриманням таких умов така особа звільняється від крим. відповідальності.

При вирішенні питань про кваліфікацію дій, пов’язаних з держ. зрадою, слід мати на увазі, що цей злочин за ступенем тяжкості є особл. тяжким. Диспозиція складу злочину, передбаченого ст.. 111 КК є змішаною, тт. вона включає відсильність (на ст.. 114 КК), альтернативність в діях (три форми держ. зради) та бланкетність (відсилає до Законів «Про держ. таємницю», «Про основи нац.. безпеки» тощо).

60. Юридичний аналіз складу злочину «посягання на життя державного чи громадського діяча» - ст. 112 кк

Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є нац.. безпека у сфері здійснення вищої держ. влади та у сфері діяльності політичних партій. Крім цього цей злочин має і обов’язків додатковий об’єкт (життя осіб, які законодавець вичерпно перераховує як потерпілих) Потерпілими міністр Укр., члени КМУ, Голови чи судді КСУ або ВСУ, або вищих спеціалізованих судів Укр., Уповноважений ВРУ с прав людини, Голови Рахункової палати, Нац. Банку Укр., керівники політ. партій.

Об’єктивна сторона цього складу злочину полягає у посяганні на держ. чи громадського діяча, що означає:

• вбивство (заподіяння смерті вказаним осо бобам) або

• замах (закінчений або незакінчений) на вбивство цих потерпілих.

Посягання може проявлятись як в активних діях (постріл, нанесення ножових поранень тощо), так і в бездіяльності (не вчинення необхідної медичн. процедури).

Злочин є закінченим з моменту здійснення замаху і не залежить від настання фактичних наслідків.

Суб’єктом цього злочину є осудна особа, який на момент вчинення посягання виповнилось 14 років.

Суб’єктивна сторона хар-ся прямим умислом (особа усвідомлює, що посягає на життя держ. чи громадського діяча і бажає таке посягання здійснити).

Метою таких дій є припинення діяльності вказаних потерпілих або помста за їх держ. чи громадську діяльність, що випливає з аналізу диспозиції ст. 112КК.

Встановлення ознак цього злочину допомагає уникнути помилок при кваліфікації, зокрема :

а) якщо посягання вчинене з мотивів ревнощів, хуліганських, особистих, тощо, хоч і щодо визначених в ст.. 112 КК потерпілих, такі дії підлягають кваліфікації як за загально-кримінальний злочин (умисно вбивство чи замах на вбивство);

б) виникають певні складнощі при відмежування посягання на життя держ. чи громадського діяча і умисного вбивства особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Таке відмежування проводять як за основним безпосереднім об’єктом, так і за колом потерпілих (об’єкт злочину п. 8 ч. 2 ст. 115 КК – життя) і за об’єктивною стороною (в п. 8 ч. 2 ст. 115 КК – заподіяння смерті потерпілому);

в) в постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров’я особи» № 2 від 07.02.03.(абз. 5 п. 12) є роз’яснення щодо кваліфікації дій, пов’язаних з посяганням на державного чи громадського діяча чи інших спеціальних потерпілих – вони підлягають кваліфікації за відповідними статтями ОЧ КК /в нашому випадку ст. 112 КК/. Разом з тим, коли умисне вбивство зазначених осіб )чи замах), вчинені за інших обтяжуючих обставин, передбачених ч. 2 ст. 115 КК, дії винних додатково кваліфікують і за відповідними пунктами цієї статті (напр., ст. 112, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК).