93. Відмінність насильницького грабежу від розбою і вимагання

	насильницький грабіж	розбій	вимагання
1. за предметом посягання	Чуже майно	Чуже майно	- Чуже майно - право на майно - дії майнового хар-ру
2. за способом вилучення майна	Відкрите викрадення	Напад із застосуванням небезпечного насильства	Вимога, поєднана з погрозами
3. за потерпілими	Особа, яка зазнала істотної шкоди від грабежу	Особа, яка зазнала розбійного нападу	- власник - особи, у віданні чи під охороною яких було майно - близькі родичі
4. за характером насильства	Не є небезпечним для життя чи здоровя	Є небезпечним для життя і здоровя	- і таке - і таке - погроза вбивством
5. за метою погрози	Як спосіб отримати майно негайно в момент контакту з потерпілим		Погроза спрямована на майбутнє (як спосіб залякування)

94. Умисне знищення або пошкодження майна – ст. 194 кк. Кваліфіковані види

Безпосереднім основним об’єктом цього злочину є право власності.

Додатковим факультативним м. б.: громадський порядок, екологічна безпека життя чи здоровя людей.

Предметом є буд-яке чуже майно, як рухоме, так і нерухоме, крім окремих його видів (напр., військове майно).

Потерпілий – особа, майно якої було знищено або пошкоджено.

Об’єктивна сторона злочину проявляється у діянні:

• знищення майна, тт. припинення його існування, приведення його у стан непридатності до використання, коли втрачені майном властивості не м. б. відновлені, або

• пошкодження майна, тт. такий вплив на предмет, коли він частково втрачає якості, які м. б. відновлені (відремонтовані тощо).

наслідку: у вигляді заподіяння шкоди у вел. розмірах, та

причиновому зв’язку між вказаними діями і шкодою, що настала.

Склад злочину матеріальний, закінченим є з моменту настання шкоди у вел. розмірі.

Шкода у великих розмірах – це є шкода, яка у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину (п. 27 пост. № 10).

Суб’єкт злочину в основному складі – загальний, а у кваліфікованому – фізична осудна особа, який виповнилось 14 років.

Суб’єктивна сторона злочину хар-ся у формі прямого або непрямого умислу.

Мотиви та мета на кваліфікацію не впливають, але їх слід встановити, щоб не допуститися помилки у правовій оцінці вчиненого (див, напр., ст.. 378КК – умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного).

Кваліфікованими видами є вчинення цього злочину: шляхом підпалу, вибуху, чи інш. загально-небезпечним способом, в с особливо вел. розмірах, або спричинило загибель людей або інш. тяжкі наслідки.

Особливо великий розмір – на суму, яка в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину (п. 27 пост. № 10).

Для кваліфікації дій винного за ч. 2 ст. 194КК зазначені в ній способи повинні мати загально-небезпечний хар-р. Тому умисне знищення або пошкодження чужого майна, яке не мало такого хар-ру, не може розглядатися як кваліфікуюча ознака цього злочину (п. 26 пост. № 10)