81. Порушення недоторканості житла – ст.. 162. Кваліфіковані види

Безпосереднім об’єктом цього злочину є право людини на недоторканість житла та інш. володіння.

Предметом є житло чи інше володіння.

Потерпілий – тільки фізична особа (громадянин Укр, іноземець, особа без громадянства).

Інше, крім житла володіння, - це зем. ділянки, гаражі, погреби, інш. будівлі господарського призначення, відокремлені від житлових будівель, будь-які інші об’єкти, щодо яких особа здійснює правоволодіння.

Об’єктивна сторона цього злочину проявляється у формі:

• незаконного проникнення до житла чи інш. володіння особи;

• незаконне проведення в них огляду чи обшуку;

• незаконне виселення;

• інші дії, що порушують недоторканість житла громадян (напр., самовільне вселення, тимчасове використання без згоди власника тощо)

Суб’єкт злочину – загальний. Якщо такі дії вчинені служб. особою і при цьому супроводжувались насильством, застосуванням зброї, або діями, що завдають болю чи ображають потерпілого – слід кваліфікувати за сукупністю злочинів (ст.. 162 та ст.. 365КК).

Кваліфіковані види – при вчиненні таких дій службовою особою, або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.

82. Порушення недоторканості приватного життя – ст.. 182 кк.

Безпосередній об’єкт злочину – право громадян на недоторканість приватного життя, особисту та сімейну таємницю.

Предметом злочину є конфіденційна інформація про особу (відомості про приватне життя, що становлять особисту чи сімейну таємницю), це м. б інформація про освіту, сімейний стан, релігійність, дату і місце народження, майновий стан, та інш. данні про особу, які м.б. поширені лише за її бажанням.

З об’єктивної сторони проявляється в таких формах:

- незаконне збирання конфіденційної інформації про особу;

- незаконне зберігання такої інформації;

- незаконне її використання;

- незаконне її поширення;

- поширення її у публічному виступі чи в ЗМІ, або у творі, що публічно демонструється.

Склад злочину – формальний, закінченим – з моменту вчинення хоч однієї із вказаних альтернативних дій.

Незаконним такі дії є, коли вони здійснюються з порушенням встановленого законом порядку.

Суб’єкт злочину – загальний.

Суб’єктивна сторона злочину хар-ся прямим умислом – особа усвідомлює незаконність своїх дій, спрямованих на порушення недоторканості приватного життя, і бажає вчинити такі дії, заборонені КК.

83. Грубе порушення законодавство про працю – ст.. 172кк.

Безпосередній об’єкт цього злочину – трудові права людини, які включають право на працю, право на гарантовану з/плату, право на відпочинок.

Потерпілий – працівник (особа, на яку поширюється закон-во Укр про працю, і яка є стороною трудових відносин).

З об’єктивної сторони проявляється в діях або бездіяльності таким чином:

- незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів або

- інше грубе порушення закон-ва про працю .

«Незаконне звільнення» - здійснюється без законних підстав для цього або з порушенням встановленого порядку звільнення, визначеного законом. Воно є завжди грубим порушенням закон-ва про працю.

«Інше грубе порушення закон-ва про працю» - таке, що істотно порушило чи могло порушити право громадянина на працю, напр., невидання наказу про звільнення, невидача трудової книжки, істотна зміна умов праці, ненадання щорічної чи додаткової відпустки та інш.

Якщо такі дії вчиненні шліхом обману, зловживанням довірою або примусом виконувати необумовлену угодою роботу, їх слід кваліфікувати як грубе порушення угоди про працю (ст.173КК).

Суб’єктом злочину м. б. :

• службова особа, яка має право приймати працівника на роботу, звільняти його, вирішувати питання переводу на іншу роботу, про видання відпустки, а також

• громадянин-підприємець, який використовує найману працю і має права щодо найманих працівників.

Суб’єктивна сторона цього злочину (основного складу) хар-ся:

• прямим умислом та

• особистими мотивами.

Кваліфіковані види є при вчиненні цього злочину:

• щодо н/л

• щодо вагітної жінки

• щодо матері, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда.