- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України.
- •2. Чинність к/з за колом осіб. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •4. Чинність (дія, юрисдикція, застосування) кримінального закону у часі.
- •5. Поняття і ознаки злочину.
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава.
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •13. Поняття і критерії неосудності. Обмежена осудність і її кримінально-правове значення.
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •17. Форма вини. Злочини з двома формами вини.
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
- •58. Поняття, загальна характеристика та злочинів проти основ національної безпеки України
- •59.Юридичний аналіз складу злочину «державна зрада» – ст. 111 кк
- •60. Юридичний аналіз складу злочину «посягання на життя державного чи громадського діяча» - ст. 112 кк
- •61. Юридичний аналіз складу злочину «шпигунство» - ст.. 114 кк
- •62. Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства ч. 1 ст. 115 кк
- •64. Види умисного вбивства
- •65. Юридичний аналіз складу злочину «умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання» - ст. 116кк
- •66. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини – ст.. 117кк
- •67. Поняття, загальна хар-ка та види тілесних ушкоджень
- •68. Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121кк) та кваліфіковані його види
- •69. Умисне легке тілесне ушкодження: види і їх юридичний аналіз ст.. 125 кк)
- •70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження – ст. 122кк
- •72. Залишення в небезпеці – ст.. 135 кк
- •81. Порушення недоторканості житла – ст.. 162. Кваліфіковані види
- •82. Порушення недоторканості приватного життя – ст.. 182 кк.
- •83. Грубе порушення законодавство про працю – ст.. 172кк.
- •84. Поняття, загальна хар-ка та система злочинів проти власності.
- •85. Поняття, форми та види розкрадання чужого майна.
- •86. Крадіжка – с. 185кк
- •87. Грабіж – ст.. 186кк. Кваліфіковані види.
- •88. Відмінність грабежу від крадіжки і розбою
- •89. Розбій – ст.. 187кк. Кваліфіковані види.
- •90. Шахрайство – ст.. 190 кк. Кваліфіковані види.
- •91. Вимагання – ст.. 189кк. Кваліфіковані види.
- •92. Відмінність розбою від вимагання.
- •93. Відмінність насильницького грабежу від розбою і вимагання
- •94. Умисне знищення або пошкодження майна – ст. 194 кк. Кваліфіковані види
- •95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – ст. 191кк.
- •96. Контрабанда – ст.. 201 кк. Кваліфіковані види
- •97. Шахрайство з фінансовими ресурсами – ст.. 222 кк. Кваліфіковані види
- •98. Ухилення від сплати податків, зборів і інш. Обов’язкових платежів – ст. 212 кк. Кваліфіковані види.
- •99. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом – ст.. 209кк. Кваліфіковані види.
- •100. Поняття, загальна хар-ка злочинів проти довкілля (Розділ VIII оч ст.. 236-254кк)
- •101. Створення злочинної організації – ст.. 255кк.
- •102. Терористичний акт – ст.. 258 кк.
- •103. Бандитизм – ст.. 257кк
- •104. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами – ст. 263 кк.
- •105. Незаконне полювання – ст. 248кк
- •106. Незаконна порубка лісу - ст.. 246 кк.
- •107. Незаконне заволодіння транспортним засобом – ст. 289кк. Кваліфіковані види.
- •108. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк).Кваліфіковані види.
- •109. Хуліганство – ст. 296кк. Кваліфіковані види
- •110. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність – ст.. 304 кк
- •111. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин,їх аналогів – ст. 307кк. Кваліфіковані види
- •112. Розголошення державної таємниці – ст.. 328 кк
- •113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, або військовослужбовцю - ст. 342кк
- •114. Самоправство – ст.. 356 кк
- •115. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань –ст. 355 кк. Кваліфіковані види
- •116.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу – ст.. 345 кк
- •117. Одержання хабара – ст.. 368 кк. Кваліфіковані види.
- •118. Зловживання владою або службовим становищем – ст.. 364кк.Кваліфіковані види.
- •Пропозиція або давання хабара – ст.. 369. Кваліфікований вид.
- •120. Перевищення влади або службових повноважень – ст.. 365кк. Кваліфіковані види
- •121. Поняття, загальна характеристика і система злочинів поти правосуддя –
- •122.Невиконання судового рішення – ст. 382кк
116.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу – ст.. 345 кк
Основним безпосереднім об’єктом злочину є нормальна діяльність п/о органів, їх авторитет, додатковим – психічна недоторканість, здоров’я працівників п/о органів або їх близьких родичів.
Потерпілими від злочину м. б. :
працівник п/о органу
його близькі родичі (батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки. Близькими служб. особі – її близькі родичі і особи, доля яких для потерпілих має істотне значення, до них м. б. віднесені співробітники, коханці, куми, сусіди тощо).
Об’єктивна сторона злочину полягає у заподіяні працівнику п/о органу або його близьким родичам шкоди у зв’язку з виконанням цим працівником служб. обов’язків, що може проявитись:
у погрозі насильством, вбивством, знищенням чи пошкодженням майна
у заподіянні побоїв, а також тіл. ушкоджень – легких, сер. тяжкості, або тяжких
у вчиненні таких дій організованою групою
Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яки виповнилось 16 років (за основний склад злочину), за кваліфіковані види цього злочину – з 14 років.
Суб’єктивна сторона хар-ся умисною формою вини.
Злочини вчинюються виключно у зв’язку з виконанням потерпілими своїх службових обов’язків, тому м. б. вчиненні не тільки до та під час виконання цих обов’язків, а і після, з метою помститися за їх діяння.
117. Одержання хабара – ст.. 368 кк. Кваліфіковані види.
Безпосереднім об’єктом цього злочину є нормальна діяльність органів держ. влади і управління та органів місц. самоврядування., а також нормальна управлінська діяльність інш. установ, орг.-ций, підр-в, незалежно від форм власності.
Предмет злочину – хабар – це незаконна винагорода матер. хар-ру, має виключно матеріальний хар-р, ним м. б. майно (гроші, матер. цінності та інш речі), право на майно (документи, що надають право отримати майно, користуватись ним, або вимагати виконання зобов’язань тощо), будь-які дії майнового хар-ру (передача майнових вигод, відмова від них, безоплатне надання послуг, санаторних чи тур. путівок, проведення ремонту тощо) . Послуги, пільги і переваги, які не мають майнового змісту (похвальні хар-ки , надання престижної роботи, інтимний зв'язок тощо не мають визнаватися предметом хабара.
Об’єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді. Виконання чи невиконання служб. особою дій перебуває за межами об’єктивної сторони цього злочину, тому відповідальність настає незалежно від того до чи після цих дій було одержано хабар, був чи не був він обумовлений до їх вчинення, виконала чи ні служб. особа обумовлене. (пост. Пл. ВСУ № 5 від 26.04.02 «Про судову практику у справах про хабарництво»)
Служб. особа одержує хабар або в своїх, або в інтересах інших, третіх осіб, використовуючи надану їй владу чи служб. становище.
Закінченим злочини вважається з моменту, коли служб. особа прийняла хоча б частину хабара.
Суб’єкт злочину – спеціальний – лише служб. особа, а саме:
особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місц. самоврядування;
особи, які обіймають постійно чи тимчасово в держ. органах влади, місц. самоврядування, недержавних чи комунальних унітарних підпр-х, установах чи орг.-ціях посади, пов’язані з виконанням
- організаційно-розпорядчі
- адміністративно-господарські функції, або
Виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється (див. прим 1 до ст.. 364 КК)
Служб. особами також визнаються посадові особи іноземних держав та посадові особи м/н організацій (див прим. 2 до ст.. 364КК).
Суб’єктивна сторона злочину хар-ся прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину є:
- значний розмір хабара (5 і більше нмдг)
- вел. розмір хабара (у 200 і більше разів перевищує н.м.д.г.), службова особа, яка займає відповідальне становище (прим. 2 до ст.. 368КК), вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара – ч. 2 ст. 368, а також у разі
- одержання хабара у особливо вел. розмірі (у 500 і більше разів), або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (прим. 2 до 368КК).
Вимаганням хабара визнається вимагання служб. особою з погрозою вчинення (не вчинення), з використанням влади чи служб. становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення служб. особою умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів (прим. 4 до ст.. 368КК)