- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України.
- •2. Чинність к/з за колом осіб. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •4. Чинність (дія, юрисдикція, застосування) кримінального закону у часі.
- •5. Поняття і ознаки злочину.
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава.
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •13. Поняття і критерії неосудності. Обмежена осудність і її кримінально-правове значення.
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •17. Форма вини. Злочини з двома формами вини.
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
- •58. Поняття, загальна характеристика та злочинів проти основ національної безпеки України
- •59.Юридичний аналіз складу злочину «державна зрада» – ст. 111 кк
- •60. Юридичний аналіз складу злочину «посягання на життя державного чи громадського діяча» - ст. 112 кк
- •61. Юридичний аналіз складу злочину «шпигунство» - ст.. 114 кк
- •62. Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства ч. 1 ст. 115 кк
- •64. Види умисного вбивства
- •65. Юридичний аналіз складу злочину «умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання» - ст. 116кк
- •66. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини – ст.. 117кк
- •67. Поняття, загальна хар-ка та види тілесних ушкоджень
- •68. Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121кк) та кваліфіковані його види
- •69. Умисне легке тілесне ушкодження: види і їх юридичний аналіз ст.. 125 кк)
- •70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження – ст. 122кк
- •72. Залишення в небезпеці – ст.. 135 кк
- •81. Порушення недоторканості житла – ст.. 162. Кваліфіковані види
- •82. Порушення недоторканості приватного життя – ст.. 182 кк.
- •83. Грубе порушення законодавство про працю – ст.. 172кк.
- •84. Поняття, загальна хар-ка та система злочинів проти власності.
- •85. Поняття, форми та види розкрадання чужого майна.
- •86. Крадіжка – с. 185кк
- •87. Грабіж – ст.. 186кк. Кваліфіковані види.
- •88. Відмінність грабежу від крадіжки і розбою
- •89. Розбій – ст.. 187кк. Кваліфіковані види.
- •90. Шахрайство – ст.. 190 кк. Кваліфіковані види.
- •91. Вимагання – ст.. 189кк. Кваліфіковані види.
- •92. Відмінність розбою від вимагання.
- •93. Відмінність насильницького грабежу від розбою і вимагання
- •94. Умисне знищення або пошкодження майна – ст. 194 кк. Кваліфіковані види
- •95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – ст. 191кк.
- •96. Контрабанда – ст.. 201 кк. Кваліфіковані види
- •97. Шахрайство з фінансовими ресурсами – ст.. 222 кк. Кваліфіковані види
- •98. Ухилення від сплати податків, зборів і інш. Обов’язкових платежів – ст. 212 кк. Кваліфіковані види.
- •99. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом – ст.. 209кк. Кваліфіковані види.
- •100. Поняття, загальна хар-ка злочинів проти довкілля (Розділ VIII оч ст.. 236-254кк)
- •101. Створення злочинної організації – ст.. 255кк.
- •102. Терористичний акт – ст.. 258 кк.
- •103. Бандитизм – ст.. 257кк
- •104. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами – ст. 263 кк.
- •105. Незаконне полювання – ст. 248кк
- •106. Незаконна порубка лісу - ст.. 246 кк.
- •107. Незаконне заволодіння транспортним засобом – ст. 289кк. Кваліфіковані види.
- •108. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк).Кваліфіковані види.
- •109. Хуліганство – ст. 296кк. Кваліфіковані види
- •110. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність – ст.. 304 кк
- •111. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин,їх аналогів – ст. 307кк. Кваліфіковані види
- •113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, або військовослужбовцю - ст. 342кк
- •112. Розголошення державної таємниці – ст.. 328 кк
- •114. Самоправство – ст.. 356 кк
- •115. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань –ст. 355 кк. Кваліфіковані види
- •116.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу – ст.. 345 кк
- •117. Одержання хабара – ст.. 368 кк. Кваліфіковані види.
- •118. Зловживання владою або службовим становищем – ст.. 364кк.Кваліфіковані види.
- •Пропозиція або давання хабара – ст.. 369. Кваліфікований вид.
- •120. Перевищення влади або службових повноважень – ст.. 365кк. Кваліфіковані види
- •121. Поняття, загальна характеристика і система злочинів поти правосуддя –
- •122.Невиконання судового рішення – ст. 382кк
2. Чинність к/з за колом осіб. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
З ч. 1 ст. 6 КК випливає, що особи, які вчинили злочини на території України, підлягають відповідальності за цим Кодексом. Закон має на увазі і громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства (останніми вважаються особи, які проживають або знаходяться на території України, але не є її громадянами і не мають доказів своєї належності до іноземної держави), які, знаходячись на території України, вчинили злочини, передбачені КК.
Відповідно до міжнародних угод і законів України іноземні громадяни, які користуються дипломатичним імунітетом, виключені з-під юрисдикції судових властей України.
Повним дипломатичним імунітетом користуються; глава дипломатичного представництва (посол, посланник, повірений у справах), члени дипломатичного персоналу дипломатичного представництва, які мають дипломатичний ранг (радники, торгові представники, військові аташе, перші, другі і треті секретарі, заступники торгових представників, помічники військових аташе), а також члени сімей усіх зазначених осіб, якщо вони не є громадянами України.
Обмеженим дипломатичним імунітетом користуються консульські посадові особи і консульські службовці, члени адміністративно-технічного і обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв, а також представники і службові особи міжнародних організацій, члени парламентських і урядових делегати. Ці особи не підлягають кримінальній юрисдикції України лише щодо дій, вчинених ними при виконанні своїх службових обов'язків.
Принцип громадянства. Відповідно до цього принципу громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за ЇЇ межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 7 КК).
Злочинність і караність діяння, вчиненого за кордоном громадянами України, а також особами без громадянства, що постійно проживають в Україні, визначаються за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння злочином в тій країні, де воно було вчинено. Таким же чином визначається відповідальність і для осіб, які мають подвійне громадянство — України та іншої держави. Якщо особи, які мають таке громадянство, вчиняють злочин поза межами України, то незалежно від того, чи є вони також громадянами держави, на території якої вчинений злочин, або ні, вони підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Космополітичний (універсальний) принцип. Цей принцип виходить з міжнародно-правових зобов'язань України у сфері боротьби із злочинністю. Згідно з ст. 8 КК іноземці та особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України. Сутність цього принципу полягає у спільності інтересів кількох держав у боротьбі зі злочинами, вчинення яких на території однієї держави здатне заподіяти шкоди й інтересам Інших держав, в тому числі Україні.
Кримінальне законодавство України уперше ввело у систему норм Загальної частини інститут видачі осіб, що вчинили злочин (екстрадицію), хоча міжнародному праву він відомий давно. Основні його положення закріплені у ст. 10 КК.
Під видачею осіб, які вчинили злочин (екстрадицією), розуміють передачу таких осіб однією державою (що запитується), на території якої вони знаходяться, іншій державі (що запитує), на території якої був вчинений злочин або громадянами якої вони є.
1. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду.
2. Іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них на підставі цього Кодексу, можуть бути передані для відбування покарання за вчинений злочин тій державі, громадянами якої вони є, якщо така передача передбачена міжнародними договорами України.
3. Іноземці та особи без громадянства, що постійно не проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на її території, можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду або передані для відбування покарання, якщо така видача або передача передбачені міжнародними договорами України.
