- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України.
- •2. Чинність к/з за колом осіб. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •4. Чинність (дія, юрисдикція, застосування) кримінального закону у часі.
- •5. Поняття і ознаки злочину.
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава.
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •13. Поняття і критерії неосудності. Обмежена осудність і її кримінально-правове значення.
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •17. Форма вини. Злочини з двома формами вини.
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
- •58. Поняття, загальна характеристика та злочинів проти основ національної безпеки України
- •59.Юридичний аналіз складу злочину «державна зрада» – ст. 111 кк
- •60. Юридичний аналіз складу злочину «посягання на життя державного чи громадського діяча» - ст. 112 кк
- •61. Юридичний аналіз складу злочину «шпигунство» - ст.. 114 кк
- •62. Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства ч. 1 ст. 115 кк
- •64. Види умисного вбивства
- •65. Юридичний аналіз складу злочину «умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання» - ст. 116кк
- •66. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини – ст.. 117кк
- •67. Поняття, загальна хар-ка та види тілесних ушкоджень
- •68. Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121кк) та кваліфіковані його види
- •69. Умисне легке тілесне ушкодження: види і їх юридичний аналіз ст.. 125 кк)
- •70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження – ст. 122кк
- •72. Залишення в небезпеці – ст.. 135 кк
- •81. Порушення недоторканості житла – ст.. 162. Кваліфіковані види
- •82. Порушення недоторканості приватного життя – ст.. 182 кк.
- •83. Грубе порушення законодавство про працю – ст.. 172кк.
- •84. Поняття, загальна хар-ка та система злочинів проти власності.
- •85. Поняття, форми та види розкрадання чужого майна.
- •86. Крадіжка – с. 185кк
- •87. Грабіж – ст.. 186кк. Кваліфіковані види.
- •88. Відмінність грабежу від крадіжки і розбою
- •89. Розбій – ст.. 187кк. Кваліфіковані види.
- •90. Шахрайство – ст.. 190 кк. Кваліфіковані види.
- •91. Вимагання – ст.. 189кк. Кваліфіковані види.
- •92. Відмінність розбою від вимагання.
- •93. Відмінність насильницького грабежу від розбою і вимагання
- •94. Умисне знищення або пошкодження майна – ст. 194 кк. Кваліфіковані види
- •95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – ст. 191кк.
- •96. Контрабанда – ст.. 201 кк. Кваліфіковані види
- •97. Шахрайство з фінансовими ресурсами – ст.. 222 кк. Кваліфіковані види
- •98. Ухилення від сплати податків, зборів і інш. Обов’язкових платежів – ст. 212 кк. Кваліфіковані види.
- •99. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом – ст.. 209кк. Кваліфіковані види.
- •100. Поняття, загальна хар-ка злочинів проти довкілля (Розділ VIII оч ст.. 236-254кк)
- •101. Створення злочинної організації – ст.. 255кк.
- •102. Терористичний акт – ст.. 258 кк.
- •103. Бандитизм – ст.. 257кк
- •104. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами – ст. 263 кк.
- •105. Незаконне полювання – ст. 248кк
- •106. Незаконна порубка лісу - ст.. 246 кк.
- •107. Незаконне заволодіння транспортним засобом – ст. 289кк. Кваліфіковані види.
- •108. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк).Кваліфіковані види.
- •109. Хуліганство – ст. 296кк. Кваліфіковані види
- •110. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність – ст.. 304 кк
- •111. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин,їх аналогів – ст. 307кк. Кваліфіковані види
- •112. Розголошення державної таємниці – ст.. 328 кк
- •113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, або військовослужбовцю - ст. 342кк
- •114. Самоправство – ст.. 356 кк
- •115. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань –ст. 355 кк. Кваліфіковані види
- •116.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу – ст.. 345 кк
- •117. Одержання хабара – ст.. 368 кк. Кваліфіковані види.
- •118. Зловживання владою або службовим становищем – ст.. 364кк.Кваліфіковані види.
- •Пропозиція або давання хабара – ст.. 369. Кваліфікований вид.
- •120. Перевищення влади або службових повноважень – ст.. 365кк. Кваліфіковані види
- •121. Поняття, загальна характеристика і система злочинів поти правосуддя –
- •122.Невиконання судового рішення – ст. 382кк
118. Зловживання владою або службовим становищем – ст.. 364кк.Кваліфіковані види.
Безпосередній об’єкт злочину – див до № 144
Об’єктивна сторона злочину проявляється в таких обов’язкових ознаках:
діяння зловживання владою або служб. становищем, тт. використання служб. особою всупереч інтересам служби влади чи служб. становища
настання наслідків у вигляді істотної шкоди (в 100 разів і більше), право охоронюваним правам, свободам та інтересам громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юр. осіб.
причино-наслідковий зв'язок між діянням та наслідками
За описом об’єктивної сторони склад злочину – матеріальний, і є закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди громадянам, державі, громаді чи юр. особам.
Суб’єкт злочину – спеціальний – службова особа, яка використала надану їй владу чи служб. становище всупереч інтересам служби.
Суб’єктивна сторона злочину виявляється у формі прямого умислу та корисливого мотиву (в свою користь чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб. Відношення до наслідків умисне (прямий або непрямий умисел)
Кваліфіковані види цього злочину будуть з вчиненням вказаних дій
якщо вони спричинили тяжкі наслідки (у 250 і більше разів) /ч. 2 ст 364КК/, а також
якщо такі дії вчинені працівником п/о органу
Пропозиція або давання хабара – ст.. 369. Кваліфікований вид.
Безпосередній об’єкт злочину – див. до № 118.
Предмет злочину – див до № 118.
З об’єктивної сторони:
Пропозиція хабара
Давання хабара
Давання хабара полягає в передачі служб. особі майна, права на майно, або вчиненні на її користь дій майнового хар-ру за виконання нею чи невиконання дій, які та повинна була а бо могла виконати з використанням служб. становища чи наданої влади (ч. 2 ст. 369КК). Давання хабара є закінченим, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара.
Пропозиція хабара – полягає у схиленні до хабарництва служб. особи (введено в дію з 01.01.10 року). Пропозиція є закінченим злочином з моменту пропонування хабара службовій особі.
Суб’єкт злочину - загальний.
Суб’єктивна сторона хар-ся лише прямим умислом.
Кваліфікованими видами цього злочину ці дії будуть у разі:
давання хабара служб. особі, яка має відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб
вчиненні повторно, а також
у разі давання хабара служб. особі, яка займає особливо відповідальне становище, або організованою групою осіб чи її учасником (ч. 5 ст. 369КК).
КК УКр. передбачає звільнення від крим. відповідальності особи, яка пропонувала чи дала хабар:
якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара, або
якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення крим. справи щодо неї.
120. Перевищення влади або службових повноважень – ст.. 365кк. Кваліфіковані види
Безпосередній об’єкт - див до № 118
Об’єктивна сторона злочину проявляється у:
діянні – перевищення влади або служб. повноважень, тт. вчинення умисно дій служб. особою, які явно виходять за межі наданих їй прав і повноважень
наслідках (у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам окремих громадян, або держ. чи громадським інтересам, або інтересам юр. осіб)
причиновий зв'язок між діянням, вчиненим службовою особою, та наслідками, які настали як результат цього діяння.
Перевищення влади охоплює випадки, коли суб’єкт – представник влади при виконанні своїх функцій виходить за межі наданих йому повноважень, або діє при цьому незаконними методами. До них належать:
Дії, які є компетенцією вищестоящої служб. особи даного відомства чи служб. особи інш. відомства.
Вчинення одноособово дій, тоді як вони можуть бути здійсненні лише колегіально
Вчинення дій, які дозволяються тільки в особливих випадках, з особливого дозволу, з особливим порядком проведення – за відсутності цих умов
Дії, які ніхто не мав права виконувати або дозволяти.
Суб’єкт цього злочину – спеціальний, лише службова особа – див. до № 118
Суб’єктивна сторона злочину хар-ся прямим умислом. (особа усвідомлює, що перевищує владні або службові повноваження, і бажає так діяти). Відношення до настання наслідків м. б. як з прямим, так і з непрямим умислом.
Мотив на кваліфікацію злочину не впливає.
Кваліфікованим цей злочин стає за таких умов:
якщо перевищення влади або службових повноважень супроводжувалось насильством або погрозою застосуванням ним, застосуванням зброї, чи спец. засобів, або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування – ч. 2 ст. 365КК, а також
якщо вказані дії спричинили тяжкі наслідки, тт. заподіяння матер. збитків, які у 250 і більше разів перевищують н.м.д.г.