- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України.
- •2. Чинність к/з за колом осіб. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •4. Чинність (дія, юрисдикція, застосування) кримінального закону у часі.
- •5. Поняття і ознаки злочину.
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава.
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •13. Поняття і критерії неосудності. Обмежена осудність і її кримінально-правове значення.
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •17. Форма вини. Злочини з двома формами вини.
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
- •58. Поняття, загальна характеристика та злочинів проти основ національної безпеки України
- •59.Юридичний аналіз складу злочину «державна зрада» – ст. 111 кк
- •60. Юридичний аналіз складу злочину «посягання на життя державного чи громадського діяча» - ст. 112 кк
- •61. Юридичний аналіз складу злочину «шпигунство» - ст.. 114 кк
- •62. Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства ч. 1 ст. 115 кк
- •64. Види умисного вбивства
- •65. Юридичний аналіз складу злочину «умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання» - ст. 116кк
- •66. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини – ст.. 117кк
- •67. Поняття, загальна хар-ка та види тілесних ушкоджень
- •68. Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121кк) та кваліфіковані його види
- •69. Умисне легке тілесне ушкодження: види і їх юридичний аналіз ст.. 125 кк)
- •70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження – ст. 122кк
- •72. Залишення в небезпеці – ст.. 135 кк
- •81. Порушення недоторканості житла – ст.. 162. Кваліфіковані види
- •82. Порушення недоторканості приватного життя – ст.. 182 кк.
- •83. Грубе порушення законодавство про працю – ст.. 172кк.
- •84. Поняття, загальна хар-ка та система злочинів проти власності.
- •85. Поняття, форми та види розкрадання чужого майна.
- •86. Крадіжка – с. 185кк
- •87. Грабіж – ст.. 186кк. Кваліфіковані види.
- •88. Відмінність грабежу від крадіжки і розбою
- •89. Розбій – ст.. 187кк. Кваліфіковані види.
- •90. Шахрайство – ст.. 190 кк. Кваліфіковані види.
- •91. Вимагання – ст.. 189кк. Кваліфіковані види.
- •92. Відмінність розбою від вимагання.
- •93. Відмінність насильницького грабежу від розбою і вимагання
- •94. Умисне знищення або пошкодження майна – ст. 194 кк. Кваліфіковані види
- •95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – ст. 191кк.
- •96. Контрабанда – ст.. 201 кк. Кваліфіковані види
- •97. Шахрайство з фінансовими ресурсами – ст.. 222 кк. Кваліфіковані види
- •98. Ухилення від сплати податків, зборів і інш. Обов’язкових платежів – ст. 212 кк. Кваліфіковані види.
- •99. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом – ст.. 209кк. Кваліфіковані види.
- •100. Поняття, загальна хар-ка злочинів проти довкілля (Розділ VIII оч ст.. 236-254кк)
- •101. Створення злочинної організації – ст.. 255кк.
- •102. Терористичний акт – ст.. 258 кк.
- •103. Бандитизм – ст.. 257кк
- •104. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами – ст. 263 кк.
- •105. Незаконне полювання – ст. 248кк
- •106. Незаконна порубка лісу - ст.. 246 кк.
- •107. Незаконне заволодіння транспортним засобом – ст. 289кк. Кваліфіковані види.
- •108. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк).Кваліфіковані види.
- •109. Хуліганство – ст. 296кк. Кваліфіковані види
- •110. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність – ст.. 304 кк
- •111. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин,їх аналогів – ст. 307кк. Кваліфіковані види
- •112. Розголошення державної таємниці – ст.. 328 кк
- •113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, або військовослужбовцю - ст. 342кк
- •114. Самоправство – ст.. 356 кк
- •115. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань –ст. 355 кк. Кваліфіковані види
- •116.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу – ст.. 345 кк
- •117. Одержання хабара – ст.. 368 кк. Кваліфіковані види.
- •118. Зловживання владою або службовим становищем – ст.. 364кк.Кваліфіковані види.
- •Пропозиція або давання хабара – ст.. 369. Кваліфікований вид.
- •120. Перевищення влади або службових повноважень – ст.. 365кк. Кваліфіковані види
- •121. Поняття, загальна характеристика і система злочинів поти правосуддя –
- •122.Невиконання судового рішення – ст. 382кк
4. Чинність (дія, юрисдикція, застосування) кримінального закону у часі.
а) Дія кримінального закону у часі - це застосування крим. закону в залежності від часу вчинення злочину.
Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії чи бездіяльності ( ч.3.ст. 3 КК)
Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом, що діяв на час вчинення злочину - основне правило. (ч.2 ст. 4 КК).
Наприклад, дія вчинена 30 січня 2001р. – діє КК 1960р.
дія вчинена 3 вересня 2001р. – діє КК 2001р.
Закон визнається чинним з моменту набрання ним сили і до моменту її втрати
Крим. закон вступає в силу (набирає чинності)
|
Крим. закон втрачає силу (втрачає чинність) |
з моменту, який вказаний в самому законі (напр.., ст..1 Розділ.1 прикінцевих і перехідних положень КК Укр.) через 10 днів з дні його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачене законом, але не раніше дня його опублікування (ч.1 ст. 4 КК) |
у випадку його заміни новим ( в тексті нового закону є вказівка на відміну старого закону) у випадку відміни його дії іншим законом, що набрав сили (див. ст.. 188 КК) із спливом строку, вказаного в законі чи у зв’язку зі зміною умов чи обставин, внаслідок яких цей закон був прийнятий. |
б) Кримінальний закон може мати зворотну дію. Це питання регламентується ст.. 5 КК
Зворотна дія крим. закону – це властивість нового кримінального закону поширювати свою дію на діяння, які були вчинення до набрання ним чинності. Є такі положення, що характеризують зворотну дію кримінального закону:
Закон, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи має зворотну дію в часі на:
- діяння,вчинення до набрання ним чинності, в т.ч. на
- осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Закон про кримінальну відповідальність, що
частково пом’якшує крим. відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а
частково посилює крим. відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію в часі лише в тій частині , що пом’якшує або іншим чином поліпшує становище особи.
Якщо після вчиненого особою діяння, передбаченого КК укр.. відповідний закон змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що
- скасовує діяння,
- помякшує крим. відповідальність,
- іншим чином поліпшує становище особи - ст.5 ч.4 КК.
3. Дія кримінального закону у просторі – це застосування (або поширення, чинність, юрисдикція) крим. закону за місцем вчинення злочину.
Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі визначається на підставі територіального принципу.
Сутність цього принципу виражена в ч. 1 ст. 6 КК, де зазначено, що особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 6 КК, злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України, незалежно від того, де особу було віддано до суду в зв'язку з його вчиненням.
Злочин вважається вчиненим на території України у випадках, коли:
1) він розпочатий і закінчений на території України;
2) він підготовлений за межами України, а дії, що утворюють його, вчинені на території України;
3) суспільно небезпечні дії були розпочаті або вчинені за межами України, а закінчені або злочинний наслідок настав на території України (наприклад, постріл було зроблено з території Молдови, а смертельне поранення особи сталося на території України)
Однак практично будь-яка із держав, на території якої була вчинена певна частина злочинних дій, може застосовувати щодо особи, яка вчинила злочин, свої кримінальні закони, якщо відповідальність за такі злочини в них передбачена.
Частина 3 ст. 6 КК вказує також на випадки вчинення злочину в співучасті. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України. Тому відповідно до ст. 27 КК злочин належить вважати вчиненим на території України, якщо організаційна діяльність, підмовництво, пособництво були здійснені за кордоном, а виконавець діяв на території України, а також у протилежних випадках, коли той чи інший співучасник діяв в Україні, а виконавець злочину — за кордоном.
Територіальний принцип чинності закону в просторі вимагає з'ясування, що таке «територія України». Поняття території визначається на підставі норм державного і міжнародного права, зокрема Закону України від 4 листопада 1991 р. «Про державний кордон України». Стаття 1 цього Закону зазначає: «Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору».
Поняттям «територія України» охоплюються:
а) суша, море, ріки, озера і решта водойм, надра землі в межах кордону України, а також повітряний простір над сушею і водним простором, у тому числі і над територіальним морем. До територіального моря України належать прибережні морські води Шириною 12 морських миль, що відлічуються від лінії найбільшого відливу як на материку, так і на островах, належних Україні, або від прямих початкових ліній, що з'єднують відповідні точки. Географічні координати цих точок затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках інша ширина територіального моря України може встановлюватися міжнародними договорами України, а при відсутності договорів — у відповідності із загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права;
б) військові кораблі, приписані до портів на території України, що знаходяться під прапором України у відкритому морі, в територіальному морі або портах інших держав;
в) невійськові судна, приписані до портів на території України, що знаходяться під прапором України у відкритому морі;
г) іноземні невійськові судна, що знаходяться в територіальному морі чи порту України. Згідно з п. 5 ст. 28 Закону України «Про державний кордон України» прикордонні війська України мають право знімати з такого судна і затримувати осіб, які вчинили злочин і підлягають кримінальній відповідальності за законодавством України, передавати цих осіб органам дізнання та слідства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
г) військові повітряні судна України, приписані до аеропортів на її території, які під розпізнавальним знаком України знаходяться у відкритому повітряному просторі, в повітряному просторі чи на аеродромі іншої держави;
д) невійськові повітряні судна України, які приписані до аеропортів на її території і знаходяться поза межами держави у відкритому повітряному просторі під розпізнавальним знаком України.
Виділяють також об'єкти, які не є територією України, але на які поширюються юрисдикція і сфера застосування кримінального законодавства України. Це:
а) континентальний шельф — поверхня і надра морського дна підводних районів, що примикають до узбережжя чи до островів України і знаходяться поза зоною територіального моря до глибини 200 м або за цими межами до такого місця, де глибина покриваючих вод дозволяє розробку природних багатств цих районів. Разом з тим юрисдикція і сфера застосування кримінального законодавства України не поширюються на води, що покривають континентальний шельф, і повітряний простір над ним, режим яких регулюється міжнародним правом;
б) підводні телеграфні кабелі і трубопроводи, що проходять по дну відкритого моря;
в) наукова станція, розташована в Антарктиді. Таку станцію Україна має на острові Галиндес цього материка;
г) запущені в космос об'єкти, що належать Україні та включені відповідно до Конвенції «Про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір» 1975 р. у реєстр космічних об'єктів України. Такі об'єкти підпадають під юрисдикцію і сферу дії кримінального законодавства України.