Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу

як обов’язок

як право

49.Поняття, ознаки і мета покарання.

А) За КК Укр. покарання є

заходи примусу, що

застосовуються від імені держави за

вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в

передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч.1 ст. 50 КК)

Покарання відображає негативну оцінку злочинця ф його діяння з боку держави і суспільства.

Б) Ознаки, які характеризують покарання:

• - це міра (захід) державного примусу

• - кара за вчинене діяння, що визнане су3дом (винним) злочином

• - засіб виправлення засудженого

• - засіб попередження (запобігання) вчиненню нових злочинів

Це випливає із законодавчих положень КК, де вказано:

«Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами» - ч. 2 ст. 50 КК.

Призначається покарання на основі принципів законності , гуманізму, що підтверджується в КК положенням – «покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність».

Покарання носить строго особистий характер і направлено завжди тільки проти особи злочинця. Змістом його є обмеження чи позбавлення прав і свобод засудженої особи.

• Покарання має об’єктами впливу найбільш значимі для особи блага ( свобода, майно тп)

• За своєю тяжкістю воно має бути пропорційне тяжкості вчиненого злочину (напр., ч.1 ст. 115 КК – від 7 до 15 років)

• Підставою призначення покарання є визнання судом особи винною і такою, що вчинила злочин

• Покарання тягне такий негативний наслідок як судимість

В) Мета покарання – це досягнення соціальних результатів, яких прагне законодавець та суд, встановлюючи в санкціях ст.ст. КК і застосовуючи до винної особи конкретну міру покарання.

Отже, аналіз законодавчих положень дає підстави стверджувати, що метою покарання є:

• кара як відплата за вчинене

• виправлення засудженого

• попередження (запобігання) вчинення нових злочинів з боку за суджених (спеціальне запобігання – превенція)

• запобігання вчинення злочинів з боку інших осіб (загальне попередження).

50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.

А) під системою покарань прийнято розуміти встановлений крим. законом і обов’язків для суду вичерпний перелік покарань, розташованих у певному порядку за ступенем їх суворості (від менш суворих до більш суворих)

Б) Система покарань покликана бути важливим засобом забезпечення законності.

Для неї характерні такі ознаки:

а) система покарань встановлюється тільки законом. Жодне покарання не може бути призначене довільно, його вид, розмір, порядок і підства визначені тільки КК

б) перелік покарань, що утворюють систему, є обов’язковим для суду, тт. суд не має права відступити від цього переліку покарань

в) цей перелік є вичерпним, що означає – на даний момент система покарань є закінченою, завершеною (див. ст.. 51 містить 12 видів покарань).

Г) система покарань передбачає розміщення їх у певному порядку за ступенем їх тяжкості (суворості) – від менш суворого до більш суворого. Така ступінчастість покарань дає можливість правильно вирішувати питання при зміні вироку (у касаційній чи наглядовій інстанціях), призначені більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст.. 69 КК)

В) Значення системи покарань

- вона є юридичною базою, на який ґрунтується діяльність судів по застосуванню покарання

- визначаючи систему покарань на законодавчому рівні, законодавець створює базу для побудови санкцій у відповідних ст.ст. ОЧ КК, які передбачають види і межі покарань за окремі злочини

- система покарань є важливим засобом (інструментом) у правозастосовній практиці спрямовуючи її до однозначного розуміння змісту покарань

- система покарань дає можливість забезпечити при застосуванні судами покарань їх індивідуалізацію відповідно до тяжкості вчиненого злочину і особи засудженого.