4. Система образів та розстановка персонажів у романі в.Винниченка «Сонячна машина»

Всі герої в романі протиставлені один одному. Запальна, бойова Труда - тихій, спокійній, розумній принцесі Елізі, але Труда та Макс, Еліза та д-р Рудольф утворюють пару схожих характерів. Також у романі створюються трикутники князь Георг - Еліза - Рудольф, Труда - Макс - Сюзанна, Душнер - Труда - Макс, Марта-Пожежа - Еліза - Мертенс, що вказує на неврівноваженість людських стосунків. Герої переживають певний душевний катарсис тими випробуваннями, якими вони пройшли, одні страхом (Мертенс), інші – любов’ю (Еліза, Труда, Макс, Рудольф). Автор ставить їх на чолі оновленого світу. Новий світ характеризується творчим розумом, організаційною енергією людства, силою кохання, що надихає на нові звершення. Етичні проблеми пов’язані із жіночими образами. Еліза- горда, гострого розуму, сильної волі, неприступна, кам’яна жінка з чулим і гарячим серцем. Вона - втілення краси, енергії, активності, волі до перемоги, її філософія ясна і проста : "життя - це боротьба". Труді ненависні компроміси, фальш, моральні та етичні закони, які заважають жити людині, соціальна нерівність. Вона прагне чесності, правди, гуманності. І це не лише порожні балачки – вона справді шукає правду. Образ Мертенса динамічний - він перетворюється з власного, багатого, розумного, сильного магната на людину, яка повністю перемінила бачення на світ. Він втратив силу, владу, гроші, пройшовши очищення на ниві кохання, та повністю змінив погляди на цінності. Цікаво, що учасників ІНАРАКу Винниченко змальовує дещо карикатурно та іронічно. Хоча вони і присягли забути все задля Інараку, але хтось все ж таки думає про коханку, як врятувати батьків, інший ховає гроші. Ми бачимо реакцію на останній лист Сюзанни Макса та Руді. Рудольф довго сидів, задумавшись, тарабанячи пальцями по столу, а Макс хотів перестріляти своїх однодумців, бо побачив їх пацюками, згадалася, раптом, батькова наука про сутність людини. Але Ганс Штор, на жаль, не бачить справжньої суті старої аристократії, яка тепер у лиці графа Георга бажає лише терором відновити старий лад у Німеччині, а противників просто знищити. Щось подібне чуємо від відвідувачів "богемського салону" Сюзанни. Сонячна машина вбила в людях активність, але там де немає боротьби, активності, не має і життя.

Доволі цікавим є й образ самої Сюзанни. Вона представляє собою аристократію, яка в будь-яких умовах зберігає достойність та власну гідність. Коли вже цілісінький світ, що її оточував, перейшов на сонячний хліб, коли в неї відібрали майже весь будинок і поруч не було нікого, з ким можна хоча б поговорити, Сюзанна віддає перевагу самогубству перед таким існуванням. Її не переконує перейти на інший бік навіть любов до Макса, хоча заради нього вона була готова покинути свої багатства та навіть відійти від свого становища в суспільстві. Але відчуття власної гідності не дозволяє їй зрадити своїм ідеалам і опуститися на тваринний рівень.