- •13. Загальна характеристика прози м. Хвильового. Ілюзія та реальність у світобаченні головного персонажа новели «я (Романтика)».
- •35. Провідні мотиви поезій Максима Рильського.
- •45. Поетичний світ Богдана-Ігоря Антонича.
- •52. Життєвий і творчий шлях Євгенія Маланюка.
- •54. Загальна характеристика творчості Юрія Дарагана.
- •22. Зображення подій збройного протистояння та більшовицької колективізації на Україні в новелах г. Косинки.
- •23. Образ Мусія Швачки як жертви власної та більшовицької “політики” (новела “Політика” г. Косинки).
- •2. Проза в. Винниченка 1920-1930 рр.
- •3. Роман в. Винниченка «Сонячна машина»: жанрова специфіка та проблематика твору
- •4. Система образів та розстановка персонажів у романі в.Винниченка «Сонячна машина»
- •5. Прогностичні судження про подальший розвиток людства в романі в. Винниченка «Сонячна машина»
- •6. Український літературний процес 1920-1930-х рр.: специфіка розвитку, ідейні та естетичні пошуки
- •7. Літературні напрями і угрупуання в українській літературі 1920-1930 рр
- •8. Літературна дискусія 1925-27рр.
- •9. Процес українізації та його відображення в укр.Л-рі 1920-30 рр.
- •11.Місце і роль Хвильового в українському політичному житті та літературному процесі 1920-1930 рр.
- •13. Загальна характеристика прози м. Хвильового. Ілюзія та реальність у світобаченні головного персонажа новели «я (Романтика)».
- •15. Ідейно-тематичне спрямування роману «Вальдшнепи» м.Хвильового
- •17. Творчість Павла Тичини: провідні мотиви ранніх поетичних збірок
- •18. Інтимна та пейзажна лірика ПавлаТичини
- •20. Творчість в.Сосюри 1920-1930 рр.
- •21. Життєвий шлях і творча спадщина Григорія Косинки
- •25. Проблема зміни духовних та суспільних орієнтирів (трагедія роздвоєння особистості) у повісті Антоненка-Давидовича Смерть.
- •26.Суспільно-політична атмосфера в післяреволюційній Україні та її відображення у повісті Антоненка Давидовича Смерть.
- •27.Проблематика роману Підмогильного “Місто"
- •29. Психологічний портрет головного персонажа роману Підмогильного "Місто"
- •30.Романтичне зображення героїки визвольної боротьби українського народу романі "Чотири шаблі" Яновського
- •31.Жанрові та сюжетні особливості роману у новелах "Вершники" Яновського
- •32. Ідейно-естетичні пошуки київських неокласиків.
- •34. Життєвий і творчий шлях Максима Рильського
- •36. Рефлексія війни у поезіях є. Плужника
- •37. Елементи екзистенціалізму у творчості є. Плужника
- •38. Розвиток української драматургії 20-30х рр. Хх ст.
- •51. Варшавська група укр.Літераторів.
- •41. Проблематика п’єси м.Куліша «Народний Малахій»
- •47. Провідні мотиви поетичної творчості Богдана Кравціва 1920-1930 років
- •42. Укр. Підпілля в «Патетичній сонаті» м.Куліша
- •43. Літ.Напрями та угрупування в західноукр.Та еміграційній л-рі 1920-1930 рр.
- •44. Західноукр. Літер.Життя 1920-30 рр.: загальні тенденції розвитку.
- •48. Укр.Літ.Процес 1920-30-их рр. В еміграції.
- •50. Розвиток укр.Л-ри в 1920-30 рр.На теренах Чехословаччини.
- •58. Проблематика роману у.Самчука «Марія»
- •53. Історіософська лірика є. Маланюка
- •59. «Хроніка» життя і смерті Марії як відображення історичної трагедії України (роман «у.Самчука «Марія»).
- •56. Розвиток укр.Прози в еміграції.
4. Система образів та розстановка персонажів у романі в.Винниченка «Сонячна машина»
Всі герої в романі протиставлені один одному. Запальна, бойова Труда - тихій, спокійній, розумній принцесі Елізі, але Труда та Макс, Еліза та д-р Рудольф утворюють пару схожих характерів. Також у романі створюються трикутники князь Георг - Еліза - Рудольф, Труда - Макс - Сюзанна, Душнер - Труда - Макс, Марта-Пожежа - Еліза - Мертенс, що вказує на неврівноваженість людських стосунків. Герої переживають певний душевний катарсис тими випробуваннями, якими вони пройшли, одні страхом (Мертенс), інші – любов’ю (Еліза, Труда, Макс, Рудольф). Автор ставить їх на чолі оновленого світу. Новий світ характеризується творчим розумом, організаційною енергією людства, силою кохання, що надихає на нові звершення. Етичні проблеми пов’язані із жіночими образами. Еліза- горда, гострого розуму, сильної волі, неприступна, кам’яна жінка з чулим і гарячим серцем. Вона - втілення краси, енергії, активності, волі до перемоги, її філософія ясна і проста : "життя - це боротьба". Труді ненависні компроміси, фальш, моральні та етичні закони, які заважають жити людині, соціальна нерівність. Вона прагне чесності, правди, гуманності. І це не лише порожні балачки – вона справді шукає правду. Образ Мертенса динамічний - він перетворюється з власного, багатого, розумного, сильного магната на людину, яка повністю перемінила бачення на світ. Він втратив силу, владу, гроші, пройшовши очищення на ниві кохання, та повністю змінив погляди на цінності. Цікаво, що учасників ІНАРАКу Винниченко змальовує дещо карикатурно та іронічно. Хоча вони і присягли забути все задля Інараку, але хтось все ж таки думає про коханку, як врятувати батьків, інший ховає гроші. Ми бачимо реакцію на останній лист Сюзанни Макса та Руді. Рудольф довго сидів, задумавшись, тарабанячи пальцями по столу, а Макс хотів перестріляти своїх однодумців, бо побачив їх пацюками, згадалася, раптом, батькова наука про сутність людини. Але Ганс Штор, на жаль, не бачить справжньої суті старої аристократії, яка тепер у лиці графа Георга бажає лише терором відновити старий лад у Німеччині, а противників просто знищити. Щось подібне чуємо від відвідувачів "богемського салону" Сюзанни. Сонячна машина вбила в людях активність, але там де немає боротьби, активності, не має і життя.
Доволі цікавим є й образ самої Сюзанни. Вона представляє собою аристократію, яка в будь-яких умовах зберігає достойність та власну гідність. Коли вже цілісінький світ, що її оточував, перейшов на сонячний хліб, коли в неї відібрали майже весь будинок і поруч не було нікого, з ким можна хоча б поговорити, Сюзанна віддає перевагу самогубству перед таким існуванням. Її не переконує перейти на інший бік навіть любов до Макса, хоча заради нього вона була готова покинути свої багатства та навіть відійти від свого становища в суспільстві. Але відчуття власної гідності не дозволяє їй зрадити своїм ідеалам і опуститися на тваринний рівень.