43. Літ.Напрями та угрупування в західноукр.Та еміграційній л-рі 1920-1930 рр.

Польща. З початку 1920 р. в Польщі створюються табори інтегрованих, головними з яких були в Ланьцуті, Александруві-Куявському і Каліші. Табори інтернованих в Каліші і Щипюрні були після Варшави другим осередком життя укр.еміграції в Польщі. В Кілішському таборі інтенсивно розвив.мистецтво, а також було об’єднання «Веселка». Табори існ. до 1923 р.

В 30-их роках досить активно на території Польщі починає розвиватись укр.літературний процес, зокрема у Варшаві. Вже з 20-их років тут перебуває Ю.Липа, О.Теліга з чоловіком, Н.Лівицька-Холодна. З 1929 р.тут живе Є. Маланюк. Їх усіх зараховують до Варшавської групи літераторів.

В 1929 р.була створ. Група «Танк» (назву дав Є.Маланюк). Лідери групи Маланюк і Липа видали "Статті про "ТАНК" (1929), де містився програмний "Лист до літераторів" Ю.Липи та "Група "ТАНК" Е.Маланюка. Сюди входили П.Зайцев, А.Коломієць, Юрій Косач, А.Крижанівський, Н. Лівицька-Холодна, О.Теліга. Пізніше приєдналися П.Холодний, Л.Мосендз, О.Стефанович та ін. "Танк" розпався того ж 1929 р. Проте його ідеї продовжила група, що отримала назву "Варяг" (за назвою їх видавництва) або ж "Ми" (за назвою видаваного журналу). Перший його номер побачив світ в 1933 році і щоквартально виходив до 1939 року. Редактором перших чисел журналу був Є.Маланюк.

Чехословаччина. З 1923 р. Прага стає центром укр.літерат.життя.В сер. 20-их років були спроби створити літ.організації у Празі. Це, як правило, були письменники лівого спрямування, багато з них належало до соціал-революціонерів.Перша з таких спроб належала Є.Маланюку, який у сер. 20-их рр.створив об’єднання «Культ». Його членами були Ю. Дараган, М. Грива,Аполоній Падолист (Варавін). Проте це об’єднання проіснувало недовго,причини його зникнення нам не відомі.

В сер. 20-их рр..було також створено це одне літературне прорадянське об’єднання «Жовтневе коло» .Це літературна група укр. письменників-емігрантів лівої орієнтації, до якої входили А.Павлюк, В.Хмелюк, Аполоній Падолист,С.Масляк. Далі впродовж 20-30 рр.не було вже жодних спроб створити якісь літературні об’єднання.Проте виник такий собі феномен як Празька школа, який є доволі дискусійним. Адже самі письменники, наприклад Є.Маланюк, якого вважали лідером цієї школи, заперечували її існування. Як вважають,до так званої «празької школи» входили Ю.Дараган, Є.Маланюк, О.Ольжич, Л.Мосендз, О.Теліга, Н.Лівицька-Холодна, О.Лятуринська, О.Стефанович, закарпатські поети І. Ірлявський та І. Колос та інші.

Західна Україна. Вже після Емського указу і Валуєвського циркуляру Зах.Україна стає центром літерат.і культ. розвитку. У Львові 1922 р. була заснована група «Митуса», яка видавала однойменний журнал. До неї входили колишні січові стрільці О.Бабій, Р.Купчинський, В.Бобинський, Ю.Шкрумеляк, а також до цієї групи приєднався К.Поліщук. Деякий час до цієї групи входить О.Турянський , М.Голубець. Програмою митусівців була стаття В.Бобинського «Від символізму - на нові шляхи», в якій автор зазначив, що група «Митуса» – це група символістів. Зрештою, митусівці не приховували, що в певній мірі вони виникли під впливом ще однієї символіст.київ.групи «Музагет»

Були ще письменники католицької орієнтації. З кін.1928 р. і до 30-их років діяла група «Логос», яка об’єднала укр.письменників христ.спрямування, що пропагували гуманіст.ідеали любові до людини. Деякий час їхні твори друкув.в журналі «Поступ», а потім був створ. Журнал «Дзвони» за сприянням Шептицького.

Заявили про себе і об’єднання модерністів «Дажбог» (Б.-І. Антонич, Б.Кравців, Є.Пеленський) і «Гроно» (В.Бобинський, С.Тудор, М.Сопілка, Я.Кондра). Львівські наймолодші митці в 1930 р. утворили угрупування «Дванадцятка» (Б.Нижанківський, В.Ткачук, В.Гірний, Р.Антонович та ін..) У літературі вони зосередились на урбаністичній проблематиці, образ Львова став головним персонажем їх творів.