- •17.Эффективность производства. Показатели эффективности производства.
- •18 Джерела та рухомі сили економічного розвитку. Критерії суспільно-економічного прогресу.
- •19. Типи відтворення та економічне зростання.
- •20.Періодизації суспільно-економічного розвитку. Постіндустріальне суспільство
- •21. Товарне господарство як основа формування ринкової економіки
- •22. Товар та його властивості. Теорії вартості.
- •23. Розвиток форм обміну. Виникнення грошей. Сучасні форми грошей.
- •24.Гроші, їх сутність та функції.
- •Закон товарно-грошового обігу. Інфляція, її причини. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •27.Ринок. Ринкова економіка, її характерні риси та умови функціонування. Вирішення основних господарських проблем в ринковій економіці.
- •29. Змішана економіка. Моделі змішаної економіки.
- •30 Економічні функції держави в змішаній економіці ринкового типу.
- •31.Ринкова інфраструктура та роль інститутів інфраструктури у функціонуванні ринкової економіки.
- •32.Монополія. Причини виникнення та види монополії. Діяльність держави з обмеження монополії.
- •33. Попит, закон, крива та фактори попиту.
- •35)Умови раціонального споживчого вибору
- •36. Криві байдужності. Бюджетна лінія.
- •37. Рівновага споживача. Ефект заміщення. Ефект доходу.
- •38. Пропозиція, закон, крива та фактори пропозиції.
- •39. Ринкова рівновага. Рівноважна ціна. Зміни ринкової рівноваги.
- •40. Эластичность спроса по цене и доходу. Измерение эластичности. Факторы, влияющие на эластичность спроса.
- •41.Еластичність пропозиції по ціні. Фактори, що впливають на еластичність пропозиції.
- •42. Фирма. Основные организационные типы фирм.
- •43. Підприємництво. Принципи підприємницької діяльності
- •44. Оборот капіталу. Основний та оборотний капітал.
- •45. Економічні витрати та їх класифікація
- •5) Для измерения издержек на пр-во продукции:
- •46. Прибуток. Економічний та бухгалтерський прибуток. Економічні школи про джерело походження прибутку
- •47. Виробнича функція. Закон спадної віддачі фактора.
- •48. Рівновага фірми у короткостроковому періоді. Умови максимізації прибутку фірми
- •4 9. Фірма у довгостроковому періоді. Економія на масштабах. Мінімально-ефективний масштаб.
- •50. Умови рівноваги конкурентної галузі. Перша та друга теореми економічної теорії добробуту.
- •52. Досконала конкуренція як ринкова структура.
- •53. Чиста монополія як ринкова структура
- •54.Монополістична конкуренція як ринкова структура
- •55.Олігополія як ринкова структура.
- •56. Ринок факторів виробництва. Граничний продукт фактору, граничний дохід фактору, граничні факторні витрати. Умови найму ресурса для максимізації прибутку фірми.
- •57.Попит на фактори виробництва. Проблема оптимального вибору факторів. Ізокоста. Ізокванта.
- •59.Вплив профспілок та держави на ринок праці.
- •60.Заробітна плата, її економічні основи та функції
- •61.Ринок природних ресурсів та рента.
- •62.Принципи розподілу доходів в ринковій економіці. Види доходів. Номінальні та реальні доходи.
- •63.Сукупні доходи населення в сучасній економіці України.
- •64.Суспільні товари та зовнішні ефекти. Оптимізація суспільного вибору
- •65. Маркетинг та його значення у функціонування підприємства.
- •66. Основні показники економічної діяльності країни (ввп, внп, чнп, нд, національне багатство). Основные экономические показатели и их содержание в макроэкономических моделях
- •67. Номінальні та реальні показники. Індекси цін.
- •68. Економічна теорія та економічна політика.
- •Особливості інфляції в перехідному періоді в економіці України.
- •71. Безробіття. Основні типи безробіття. Соціально-економічні наслідки безробіття.
- •73. Взаємозв’язок інфляції та безробіття у короткостроковому періоді. Крива Філліпса.
- •74. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Крива сукупного попиту.
- •75. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції.
- •76. Інвестиції та фактори, що впливають на динаміку інвестицій.
- •77. Інвестиційній клімат. Шляхи активізації інвестування.
- •78.Цілі, форми та інструменти бюджетно-податкової політики.
- •Державний бюджет. Способи фінансування дефіциту держбюджету.
- •Податкова система. Особливості та напрями реформування податкової системи України.
- •Фінансовий ринок та його інститути. Роль фінансового ринку у функціонуванні сучасної економіки.
- •Сучасна кредитно-банківська система. Центральний банк та його функції.
- •Цілі, форми та інструменти грошово-кредитної політики.
- •Антиінфляційна політика, її форми, інструменти, наслідки.
- •85. Державна соціальна політика, її цілі та зміст.
- •86. Політика стимулювання сукупної пропозиції. Крива Лаффера.
- •87. Державний борг: визначення, показники кількісної оцінки. Стратегії управління державною заборгованістю
- •89. Аграрні відносини. Сучасні форми господарювання в аграрному секторі економіки України.
- •90. Основні сучасні форми міжнародних економічних відносин.
- •91. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Протекціонізм. Вільна торгівля.
- •92. Світове господарство: його структура та протиріччя. Глобалізація.
- •93. Зміст та проблеми економічних реформ в умовах переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки.
20.Періодизації суспільно-економічного розвитку. Постіндустріальне суспільство
Социально-экономическое развитие общества — это природноисторический процесс, в результате которого осуществляется поступательное движение человечества от менее развитых к более развитым общественным формам. Но у представителей экономической, социологической, исторической науки нет единства в определении критериев периодизации развития общества, а, следовательно, и в выделении основных этапов общественного прогресса.
Один из критериев выделения этапов исторического развития — уровень индустриализации экономики. В соответствии с ним выделяют такие этапы в истории развития общественного производства: доиндустриальний; индустриальный; постиндустриальный; неоиндустриальний.
В известной мере такой подход близок к стадийному. За основу выделения стадий Уолт Ростоу положил уровень технологического развития общества. Он выделяет пять стадий.
Первая стадия. Традиционное общество, в котором преобладает аграрный труд с использованием примитивной техники.
Вторая стадия. Переходное общество, которое обеспечивает условия для стадии «сдвига». Развитие предпринимательства, роста производительности труда, нагромождения капитала, хотя и с низкой нормой нагромождения.
Третья стадия. Стадия «сдвига» — эпоха промышленной революции, машинный труд, ее разделение как фактор резкого роста производительности труда.
Четвертая стадия. Стадия «зрелости» или индустриальное общество. Создается большая машинная индустрия, разворачивается научно-техническая революция, быстрыми темпами развивается урбанизация, на основе роста производительности труда, фондоотдачи, снижения фондо- и материалоемкости.
Пятая стадия. Стадия массового потребления, в которой ведущим сектором экономики выступают отрасли, которые работают для человека. Быстрыми темпами развивается сфера услуг, удельный вес которой преобладает над сферой производства.
Формационный подход, который доминировал в советском обществоведении. Карл Маркс выделял три формации:
Первая — первичная (архаичная) — первобытное общество, азиатский способ производства, зависимость человека, от естественных факторов.
Вторая — вторичная формация с господством частной собственности, вещественной зависимости человека, когда человек — средство, а не цель производства.
Третья — третичная коммунистическая формация, когда «царство необходимости» уступает место «царству воли», в котором целью производства становится человек. Гармоническое общество, где устранены все формы социального неравенства.
Постиндустриа́льное о́бщество — это общество, в экономике которого в результате научно-технической революции и существенного роста доходов населения приоритет перешёл от преимущественного производства товаров к производству услуг. Производственным ресурсом становятся информация и знания. Научные разработки становятся главной движущей силой экономики. Наиболее ценными качествами являются уровень образования, профессионализм, обучаемость и креативность работника.
В основе концепции постиндустриального общества лежит разделение всего общественного развития на три этапа:
Доиндустриальное — определяющей являлась сельскохозяйственная сфера, главные структуры — церковь, армия;
Индустриальное — определяющей являлась промышленность, главные структуры — корпорация, фирма;
Постиндустриальное — определяющим являлась теоретические знания, главные структуры — университет, как местом его производства и накопления.