7. Народовська ж-стика (журнали "Вечорниці", "Мета", "Нива", "Русалка"; журнал "Правда"; газети "Батьківщина" і "Діло"; журнал "Зоря").

Народовці – 2ге покоління української інтелігенції в Галичині. Т.з. «національники». Концепція:

1. галицькі русини- самостійний народ близький до «малоросів»;

2. українці – великий і могутній народ, що повинен об’єднатися;

3. внутрішня орієнтація на власні сили українства;

4.пробудження національної свідомості, культурно-освітня діяльність, творення інтелігенції, легальна діял.

5. комунікаційний канал – українська літературна мова.

6. утвердження мови через літературу і ж-стику, театр, громад. організації тощо.

7.розвиток школи і всієї освіти;

8. не можливість союзу з Росією;

9.національно-культурна автономія від Австрії.

Відділення Н від М сталося у 1860-х рр. 1861 р. – відкриття товариства «Руська бесіда», його театру.

8 грудня 1868 р. – заснування «Просвіти» у Львові. 1880 р. – газета «Діло». 11 грудня 1873 р. – Наукове Товариство імені Шевченка у Львові і друкарню при ньому, де видавали журнали «Зоря» і «Правда», «Записки НТШ». Розквіт НТШ – 1897-1913 рр. М.Грушевський.

3 періоди НЖ:

1. 1862-1866 – існування невеликих часописів «Вечорниці», «Мета», «Нива», «Русалка», «Русь»

«Вечерниці» - з 1 лютого 1862 до 2 травня 1863 рр., видавець – «Молода Русь». 600 передплатників у 1862, у 1863-му впали. Редактор – Ф. Заревич (34 числа), далі – В.Шашкевич. Друкувалися твори і критика – Шевченка, Куліша, Глібова, Костомарова, Федьковича (особливо) та ін. Значення: 1. перший для Н; 2.широко знайомив з якісною укр. літ.; 3.представив критику; 4.п-стичні зразки Танячкевич, Климкович; 5.нац. свідомість;6.нові імена.

«Мета» - вересень 1863 р., ред. – К.Климкович. Літературно-політичний вісник. Виразна антиросійська тенденція. Значення: запровадження літературно-наукової і політичної Ж, утвордила яскравих п-стів – Климковича і Заревича.

«Нива» - журнал наукового спрямування, 1865 р.(до грудня), 20 номерів. Ред. – Кость Горбаль, не надто талановитий ж-ст і письменник. Худ. політика успадкувала позиції «Мети». Друкувалися – Федькович, Марковецький (критик), переклади.

«Русалка» - літ. часопис, тижневик. 12 номерів – з 1 січня до 2 квітня 1866 р. Ред. –В. Шашкевич. Друкувалися – О.Кониський, Ф.Заревич, статті з природознавства.

2. 1867-1880 – єдиний народовський журнал «Правда».

«Правда» - 1867-1898, головне видання 3х періодів: 1)1867-70 2) квітень 1872-1880 3)1888-1898.

Значення: 1. довготривале видання, орієнтоване на народну мову; 2. здатність до відродження підтверджувала життєздатність; 3. першодруки Нечуя-Левицького, Федьковича, Стороженка, Франка, Куліша та ін.; 4. першодруки критики Драгоманова, Грінченка, Білика, Кониського; 5. розвиток науки Терлецького, Навроцького, Реваковича; 6. поєднав письменство підавстрійської та підросійської України та їх читачів; 7. плюралізм думок; 8. вироблення літературної мови; 9. угодницька польська політика призвела до занепаду – історичні уроки; 10. зростання національної свідомості.

3. 1880-1900 – бурхливий розвиток НЖ: щоденні газети «Батьківщина», «Діло», «Буковина», «Правда», «Зоря».

«Батьківщина» - громадсько-політична газета-щотижневик, вперше – 1 жовтня 1879 до 1896, Львів, як опозитивна полонізації Галичини. Засновник – Юліан Романчук, співробітники – А.Дольницький, М.Дорундяк. У 1886 виходить доаток літературно-наукового спрямування. 1888-89 рр. – редактор М.Павлик. Мала велике значення для укріплення українства.

«Діло» - загальнополітична інформаційна газета для широких кіл українства. Вперше – 1 січня 1880 р. Ініціатори – Ю.Романчук і В.Барвінський. Проіснувала з 1880 до 1939 р. (5 вересня). З 1888 р. – щоденна! Редактори – В.Барвінський, А.Горбачевський, І.Белей. Значення: 1. загальнонаціональна найбільш достовірна щоденна газета; 2. видатна інформаційна функція з культурного і політичного боку; 3. п-стичне начало (історіософія Грушевського, Партицького); 4. культуро творча функція (переклади класиків і сучасників укр. літ.); 5. декларувала толерантність до інших народів; 6. співпраця з підросійськими письменниками Антоновичем, Кониським, Нечуй-Левицьким, Грушевським, що робило її загальнонаціональною; 7. вироблення літературної укр. мови та худ., публ., інформ. стилів.

«Зоря» - журнал, 1880-1897 рр., заснований і виданий Омеляном Партицьким, пізніше трансформувався в ЛНВ. Мав підзаголовок «Письмо літературно-наукове для руських родин», на рік виходило 24 номери. Тісно співпрацювали з Франком, друкувалися Леся Українка, Куліш, Кримський, Лукич, Маковей, Олена Пчілка, Щурат та ін. Значення: 1. започаткований як приватне підприємство, журнал був куплений НТШ, ставши його періодичним органом; 2. видатні ж-сти, що заклали підвалини для досягнень української преси (І.Франко і В.Лукич); 3. залучення провідних письменників, що підтримали високий рівень літератури, п-стики і критики; 4. співпраця галичан і українців; 5. перший ілюстрований часопис з високою поліграфічною культурою та літературною мовою; 6. постійна еволюція; 7. передплата в Росії, що призвело до його заборони; 8. доповнення роботі газети «Діло»; 9. достойно трансформувався у «ЛНВ».

НЖ була основною складовою української ж-стики ІІ пол.. ХІХ ст., що стала поштовхом до подальшого розвитку.