28. Загальна жанрологія і журналістика

Будь-який ж-стський задум здобуває втілення у формі певного жанру. Жанри — це комунікативні канали для певного роду інформації, це певним чином окреслений зміст, що "відшукав" найбільш зручну форму дія свого втілення, це змістовно-формальна єдність. Під жанрологією розуміємо ту частину теорії ж-стики (й літератури), що вивчає поділ текстів на роди і жанри. Слово "жанр" за позичене в українську мову з французької, де вживається в двох значеннях: "рід" і "вид". Це створило певну плутанину в жанрологічній термінологічній системі, де утворилося відразу кілька понятійних рядів для позначення одних і тих самих явищ. Найбільш поширеною концепція, згідно з якою щодо літературних текстів застосовуються три рівні поділу, що називаються рід, жанр, жанровий різновид. Жанровий зміст виражається в 1) родовому змісті, 2) предметі жанру і 3) естетичному пафосі. Від жанрового змісту залежить і жанрова форма конкретного твору

Жанровий різновид — це конкретна складова жанру, що виділяється на основі врахування 1.своєрідності проблемно-тематичного ядра твору, 2. специфіки його естетичного пафосу 3. способу організації життєвого матеріалу.

Сьогодні вже є цілком очевидним, що ж-стика, зокрема на рівні художньо-публшистичної творчості, синтезувала в собі родові ознаки літератури. Ж-стика — це епос, оскільки це розповідь про певні події, це проза як найбільш зручна форма існування епосу. Але ж-стика — це й лірика, бо немислима без образу автора, цілком конкретної особи-оповідача Нарешті, ж-стика — це драма, бо вона не мислима без конфлікту, пошуку й відкриття суперечностей, зіткнення поглядів, думок, діалогічного викладу матеріалу у формі інтерв'ю. Унаслідок тривалого історичного розвитку в ж-стиці утворилося три жанрові єдності: інформаційна, аналітична та п-стична. Михайлин пропонує назвати їх ж-стськими родами, бо рід — це група жанрів, об'єднаних спільними ознаками.

Парадигма інформаційних жанрів – замітка, звіт, репортаж, інтерв'ю. Особливістю інформаційного ж-стського роду є обрання за предмет новини, важливої суспільної події, оперативне представлення її в об'єктивному повідомленні, редукованість коментарів, суб'єктивних оцінок, аналізу

Замітка — найпростіший жанр оперативного газетного повідомлення, властивістю якого є стислість у подачі новини. Розрізняють два жанрові різновиди замітки: тверда (сувора дотриманість канонів – відповідь на 6 питань хто, що, де, коли, чому, навіщо) і м'яка (з подробицями та дрібницями)

Звіт — це інформаційне повідомлення про роботу та перебіг заходу, у якому брала участь певна група людей, що вирішували суспільно важливі питання.

Репортаж — це жанр, який передбачає оперативну і яскраву роз­повідь про подію, ситуацію, явище. Репортаж — це розповідь очевидця або учасника події. Новина тут обростає суб'єктивними враженнями спостерігача та його співпереживаннями.

Інтерв'ю — це жанр, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання ж-ста. Сучасна ж-сти­ка все ширше використовує і жанр бесіди. Це такий різновид інтерв'ю, у якому ж-ст не обмежується короткими запитаннями, а сперечається з співбесідником, коментує його відповіді і висловлює свою оцінку події.

Друга жанрова група може бути названа аналітичним ж-стським родом – кореспонденція, стаття, рецензія і огляд. Родовими ознаками аналітичних жанрів є 1) встановлення ж-стом однотипності фактів і явищ і об'єднання їх в логічний ряд; 2) узагальнення їх, співставлення з іншими, встановлення зв'язку між ними; 3) оцінка ситуації і явища; 4) постановка проблеми і виявлення всіх її аспектів; 5) висловлення пропозицій про своє бачення розв'язання про­блеми.

Кореспонденція — жанр, у якому на обмеженому конкретному життєвому матеріалі розглядається певна тема, ставиться проблема та пропонується її розв'язання.

Стаття — найважливіший аналітичний жанр ж-стики, що на підставі розгляду та співставлення значної групи фактів чи ситуацій глибоко, з науковою точністю трактує, осмислює й теоретично узагальнює проблеми соціальної дійсності. Кореспонденція ще будується на фактах, стаття — на аналізі проблем.

Рецензія — жанр, у якому передбачається інтерпретація та оцінка художнього або наукового твору. Типологізується за видами мистецтва (літературна, театральна, художня, музична) та за глибиною осмислен­ня явищ (анотаційна, аналітична, відкритий лист).

Огляд — жанр, метою якого є ознайомити читачів з перебігом подій за тривалий проміжок часу чи рядом однорідних подій чи фактів за стислий хронологічний період.

Третя жанрова група — п-стичний ж-стський рід. До нього належать такі жанри, як замальовка, нарис, есе, фейлетон, памфлет. Прийнято досі вживати для назви цієї групи творів термін "художньо-публіциспічні жанри". Це не зовсім справедливо, оскільки художня п-стика є лише одним з її різновидів. Не меншу роль у ж-стиці відіграють" політична та"наукова” п-стика.

Родовими ознаками п-стичних жанрів є 1)вихід на перший план вражень автора від розглянутих фактів, його оцінки їх; 2)домінантне значення суб'єктивних міркувань, авторської думки; 3)організаційна роль образного ряду, у якому пріоритетне значення набуває образ автора-п-ста, поданий з ліричною прямолінійністю як "Я"; 4) проведення певної філософської (ідеологічної, моральної) концепції, яка має самодостатнє значення і використовує різні типи аргументів, включно з фактичними.

Замальовка — найбільш компактний жанр художньої п-стики, у якому висловлені враження автора від події, поєднані інформаційність і образність, ескіз з натури. Часто замальовка розповідає про незначну одиничну подію, наділяючи її визначною семантикою, підносячи (звичайно ж, суб'єктивно) її значення

Нарис — центральний жанр п-стики, що передбачає опера­тивніш відгук на подію, розкриття образу цікавої особи, створення портрету колективу, розповідь про побут, звичаї н людей регіону своєї й чужої країни. Типологія нарису включає в себе портретний, проблемний, подорожній, науково-популярний та інші. Головна особливість нарису — широке використання в ньому елементів художнього мислення

Есе — жанр, у якому вільно, не обов'язково вичерпно, але виразно й індивідуально трактується певна подія, явище, проблема чи тема. П-стична суб’єктивність викладу

Фейлетон— сатиричний жанр п-стики, що виявляє комічну сутність негативних фактів і явищ дійсності. Головним засобом є художній образ.

Памфлет — сатиричний жанр п-стики різко викривального характеру, в якому сатира переростає в сарказм, цілковите заперечення предмету відображення. Для памфлету характерні такі риси, як злободенність, документалізм, обрання для викриття значного суспільного явища (важливої соціальної події, видатного державного або громадського діяча).