- •1. Зародження ж-стикознавчих досліджень в україні
- •2. Харківська ж 1810-1820 рр.
- •3. Українська альмонахова ж (література) 1830-1840 рр.
- •4. Українська ж-стика в росії в добу «великих реформ»
- •5. Репресивні заходи російського уряду проти українського слова
- •6. Москвофільська ж-стика
- •7. Народовська ж-стика (журнали "Вечорниці", "Мета", "Нива", "Русалка"; журнал "Правда"; газети "Батьківщина" і "Діло"; журнал "Зоря").
- •8. Радикальна ж-стика
- •Комунікативна поведінка
- •Категорія адресатності
- •Конфліктні ситуації в комунікації
- •15. Зародження ж-стикознавчих досліджень в україні
- •16. Формування історико-ж-стського напрямку досліджень в срср
- •17. Узагальнення практики уж і формування її теорії в 50-90 рр.
- •21. Свобода слова і ж-стська діяльність
- •22. Загальні та спеціальні функції ж-стики
- •23. Cоціальна позиція ж-ста. Засади ж-стики
- •24. Дієвість та ефективність ж-стської діяльності
- •27. Збирання зовнішньої інформації
- •28. Загальна жанрологія і журналістика
- •29. Динаміка розвитку інформаційних і аналітичних жанрів
- •30. Художньо-п-стичні жанри
- •31. Письменницька п-стика
- •32.Художньо-п-стичне відображення дійсності
- •33.Природа публіцистичного образу, жанрові модифікації
- •35. Горизонти української світоглядної публіцистики (Концепція п-стики Миколи Шлемкевича. Пріоритет макротексту. Свобода як істина. Концептуальна п-стика. Українська традиція п-стичного тексту)
- •36. Дослідження з теорії публіцистики
- •37.Осмислення проблем ж в новітній філософії (ф.Сіберт, т.Петерсон, у.Шрамм, г.Маклюен)
- •38. Сучасна масова інформаційна ситуація (Глобалізаційні процеси та обличчя національної ж-стики. Цензурна ситуація та її найважливіші характеристики)
- •39. Пресова журналістика: історичні уроки, специфіка відображення
- •40. Фотожурналістика (Зображальна природа, види прес-фотографії, зображення і слово)
- •41. Тележурналістика (м-дологія аудіо-візуальності. Поліфонія форм. Системність твору)
- •42. Радіожурналістика. Звукове слово. Гармонія ефіру.
- •45. Об’єктивна реальність і шляхи її відображення в ж. Задум, тема, концепція, ідея твору.
- •46. Факт і його природа в ж-стиці. Факт і образ у п-стиці.
- •47. Процес написання ж-стського твору (Композиція, конфлікт, сюжет твору)
- •48. Аргументація в ж-стиці
- •49. Професійна підготовка ж-стів
- •50. Інформаційний підхід у ж-стиці (Соціальна інф-ія. Відкритість інформаційного простору. Доступ до інф-ї. Види і правила передачі інф-ї)
- •Доступ к источникам информации
- •52. Результативність ж-стської діяльності.
- •53. Стратегія і тактика ж-стської діяльності
- •54. Система національної преси. Ж-стика в системі соціальних інститутів
- •55. Психологія ж-стської творчості.
4. Українська ж-стика в росії в добу «великих реформ»
Альманах «Записки о Южной Руси»
вийшли а Петербурзі з друкарні П.Куліша. Це був двотомний альманах, 1 книжка якого з’явилась 1856, а 2 – 1857 р. Фінансову допомогу надали поміщики Г.Ґалаґан та В.Тарновський (перші меценати УЖ).Перший том «Записок о Южной Руси» мав назву «Этнографические записки о Южной Руси». Він був складений з матеріалів дванадцятирічної давнини, тобто 1844 року. Другий том мав відмінності від першого й виразно засвідчив тенденцію до переростання видання в універсальний журнал.
Альманах «Хата».
П.Куліш готував до друку 3й том «Записок о Южной Руси». У 1858 році він звернувся з клопотанням до міністра народної освіти Є.Ковалевського про дозвіл видати замість «Записок о Южной Руси» журнал «Хата». Мотивація – потрібно сприяння передплатників. П.Куліш отримав відмову, видав їх пізніше у 25 лютого 1860 році альманахом, дав назву «Хата». Через успіх 11 травня 1860 р. випускає другий наклад. «Хата» - збірка творів провідних укр. письменників, що писали на той час укр. мовою: Марко Вовчок, Ганна Барвінок, Котляревський, Шевченко, Жемчужников.
«Основа» - кульмінація в сюжеті розвитку УЖ першого періоду. Він почав виходити в рік скасування кріпацтва. Журнал обіцяв друкувати твори красного письменства укр. мовою або такі, що відображають життя й природу України, праці з етнографії та історії тощо. Перший номер журналу вийшов з друку 12 січня 1861 року. На його обкладинці стояли слова: «Основа – южно-русский литературно-учёный вестник». Часопис проіснував майже два роки і припинився на десятому числі 1862р. Друкувався укр. і рос. мовами.
Найголовніші автори-худ.: Т.Шевченко, Марко Вовчок, О.Стороженко, П. Куліш, С. Руданський, Я. Кухаренко, Д.Мордовець, Л.Глібов. Наук.: Д.Чижевський, М.Костомаров, сам Куліш, В.Антонович.
«Черниговский листок» Леоніда Глібова
Видання щотижневої газети «Чернігівський листок» можна розглядати як приклад благотворного впливу журналу «Основа» на укр. громадянство й УЖ. Мета видання – надати можливість місцевим мешканцям мати друкований орган громадського життя і діяльності. У газеті передбачалося друкувати літературні твори невеликого розміру;новини й повідомлення з столиці губернії та повітових міст популярні статті з сільського господарства, популярні статті з сільського господарства, домоводства, промисловості, торгівлі, медицини, освіти тощо; бібліографічні повідомлення та короткі відгуки про книжки; оголошення приватних осіб та офіційних установ.
12 липня 1861 р. Леонід Глібов розпочав видання «Черниговского листка».
«Чернігівський листок» завершив перший період історії УЖ. Газета була видатним явищем укр. просвітницької преси свого часу, гідним супутником столичного журналу «Основа». Тижневик будив застояне болото провінції, виносив на суд громадськості важливі проблеми суспільного життя, був тим дзеркалом, у якому чернігівське громадянство могло бачити свій реалістичний образ. А відтак, творчий досвід Л.Глібова-ж-ста потребує свого вивчення як цікава сторінка укр. духовної культури.