- •1. Зародження ж-стикознавчих досліджень в україні
- •2. Харківська ж 1810-1820 рр.
- •3. Українська альмонахова ж (література) 1830-1840 рр.
- •4. Українська ж-стика в росії в добу «великих реформ»
- •5. Репресивні заходи російського уряду проти українського слова
- •6. Москвофільська ж-стика
- •7. Народовська ж-стика (журнали "Вечорниці", "Мета", "Нива", "Русалка"; журнал "Правда"; газети "Батьківщина" і "Діло"; журнал "Зоря").
- •8. Радикальна ж-стика
- •Комунікативна поведінка
- •Категорія адресатності
- •Конфліктні ситуації в комунікації
- •15. Зародження ж-стикознавчих досліджень в україні
- •16. Формування історико-ж-стського напрямку досліджень в срср
- •17. Узагальнення практики уж і формування її теорії в 50-90 рр.
- •21. Свобода слова і ж-стська діяльність
- •22. Загальні та спеціальні функції ж-стики
- •23. Cоціальна позиція ж-ста. Засади ж-стики
- •24. Дієвість та ефективність ж-стської діяльності
- •27. Збирання зовнішньої інформації
- •28. Загальна жанрологія і журналістика
- •29. Динаміка розвитку інформаційних і аналітичних жанрів
- •30. Художньо-п-стичні жанри
- •31. Письменницька п-стика
- •32.Художньо-п-стичне відображення дійсності
- •33.Природа публіцистичного образу, жанрові модифікації
- •35. Горизонти української світоглядної публіцистики (Концепція п-стики Миколи Шлемкевича. Пріоритет макротексту. Свобода як істина. Концептуальна п-стика. Українська традиція п-стичного тексту)
- •36. Дослідження з теорії публіцистики
- •37.Осмислення проблем ж в новітній філософії (ф.Сіберт, т.Петерсон, у.Шрамм, г.Маклюен)
- •38. Сучасна масова інформаційна ситуація (Глобалізаційні процеси та обличчя національної ж-стики. Цензурна ситуація та її найважливіші характеристики)
- •39. Пресова журналістика: історичні уроки, специфіка відображення
- •40. Фотожурналістика (Зображальна природа, види прес-фотографії, зображення і слово)
- •41. Тележурналістика (м-дологія аудіо-візуальності. Поліфонія форм. Системність твору)
- •42. Радіожурналістика. Звукове слово. Гармонія ефіру.
- •45. Об’єктивна реальність і шляхи її відображення в ж. Задум, тема, концепція, ідея твору.
- •46. Факт і його природа в ж-стиці. Факт і образ у п-стиці.
- •47. Процес написання ж-стського твору (Композиція, конфлікт, сюжет твору)
- •48. Аргументація в ж-стиці
- •49. Професійна підготовка ж-стів
- •50. Інформаційний підхід у ж-стиці (Соціальна інф-ія. Відкритість інформаційного простору. Доступ до інф-ї. Види і правила передачі інф-ї)
- •Доступ к источникам информации
- •52. Результативність ж-стської діяльності.
- •53. Стратегія і тактика ж-стської діяльності
- •54. Система національної преси. Ж-стика в системі соціальних інститутів
- •55. Психологія ж-стської творчості.
37.Осмислення проблем ж в новітній філософії (ф.Сіберт, т.Петерсон, у.Шрамм, г.Маклюен)
У праці Ф.Сіберта, Т.Петерсона, У.Шрамма “Чотири теорії преси” 1956р. подано чотири концепції преси, які, на думку науковців, склалися історично:
І. Авторитарна ж-стика: 1) сформована в ХYI-XYII ст. і ставши першим типом преси, зберігається й донині в багатьох країнах світу; 2) має філософію абсолютної влади монарха; 3) головна мета – підтримувати й проводити політику уряду і служити державі; 4) пресу мають право використовувати ті, хто дістав королівський патент; 5) преса контролюється урядовими патентами і цензурою; 6) заборонена критика в пресі політичного управління; 7) преса знаходиться в руках держави; 8) преса - це інструмент здійснення урядової політики.
ІІ. Ліберальна ж-стика: 1) сформувалася в Англії після 1688 року; 2) її філософським підґрунтям є праці Мільтона, Локка, Мілля, теорії раціоналізму і природних прав людини; 3) цілі – інформувати, розважати, продавати, допомагати “відкривати правду”; 4) пресу може використовувати будь-який громадянин, що має для цього економічні можливості; 5) преса контролюється самовільним процесом встановлення правди на “вільному ринку ідей”, а також судами; 6) заборонені наклепи, непристойності; 7) ж-ка перебуває у власності переважно приватних осіб; 8) преса є інструментом контролю за урядом та задоволення інших потреб суспільства.
ІІІ. Соціально відповідальна модель ж-стики: 1) концепція виникла в ХХ ст.. в ЗДА; 2) сформована на основі праці Комісії з питань свободи преси, її члена У,Хокинга, на основі практики ж-стики і моральних кодексів ж-стики; 3) цілі - – інформувати, розважати, продавати, але головним чином переводити конфлікти в план дискусії; 4) використовувати її може кожен, у кого є що сказати; 5) контролюється вона думкою суспільства, діями споживачів, професійною етикою; 6) заборонено втручання в приватне життя; 7) преса перебуває в приватних руках, якщо тільки уряд не змушений узяти її у свої руки в інтересах суспільства; 8) засоби інформації беруть на себе зобов’язання з соціальної відповідальності, а якщо вони цього не роблять, то хтось повинен стежити за тим, щоб вони це робили.
ІY. Радянська комуністична теорія ж-стики: 1) виникла у ХХ ст.. в Росії, стала панівною із захопленням влади більшовиками і була нав’язана ними всім народам СРСР; 2) філософським підґрунтям є марксизм, зокрема вчення Леніна про дві культури в кожній національній культурі та його вчення про пресу як колективного пропагандиста; 3) цілі – агітувати за програмні цілі своєї партії, а в п-стиці здійснювати пряму пропаганду її завдань; 4) використовувати пресу можуть лише “лояльні й ортодоксальні члени партії”; 5) контролюється вона партійними комітетами зверху донизу; 6) заборонено критику партійного керівництва; 7) преса перебуває цілковито в руках партії; 8) преса є інструментом ідеологічної обробки населення, мобілізації його на виконання завдань партійної програми.
Теорія масових комунікацій Г.М.Маклюена ( “До розуміння засобів масової комунікації: продовження людини” 1964р.) складається з таких головних розділів: 1) розгляду типів поширення інформації як рушійних сил історії (усна комунікація, писемність, книгодрукування, електронні ЗМІ); 2) аналізу процесів “технологічного розширення свідомості” за допомогою електронних ОМІ ( На думку вченого, новітня комунікативна ситуація спричинює регрес людства. Особистість розчиняється в масовій свідомості.); 3) вивчення телебачення як нового типу відеожурналізму, що відкриває нову епоху майбутніх систем ЗМК (Телебачення нищить індивідуально-орієнтоване сприйняття дійсності, дискурсивно-логічне мислення й соціальну активність людини, унаслідок чого вона втрачає здатність бути особистістю)