![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Зародження ж-стикознавчих досліджень в україні
- •2. Харківська ж 1810-1820 рр.
- •3. Українська альмонахова ж (література) 1830-1840 рр.
- •4. Українська ж-стика в росії в добу «великих реформ»
- •5. Репресивні заходи російського уряду проти українського слова
- •6. Москвофільська ж-стика
- •7. Народовська ж-стика (журнали "Вечорниці", "Мета", "Нива", "Русалка"; журнал "Правда"; газети "Батьківщина" і "Діло"; журнал "Зоря").
- •8. Радикальна ж-стика
- •Комунікативна поведінка
- •Категорія адресатності
- •Конфліктні ситуації в комунікації
- •15. Зародження ж-стикознавчих досліджень в україні
- •16. Формування історико-ж-стського напрямку досліджень в срср
- •17. Узагальнення практики уж і формування її теорії в 50-90 рр.
- •21. Свобода слова і ж-стська діяльність
- •22. Загальні та спеціальні функції ж-стики
- •23. Cоціальна позиція ж-ста. Засади ж-стики
- •24. Дієвість та ефективність ж-стської діяльності
- •27. Збирання зовнішньої інформації
- •28. Загальна жанрологія і журналістика
- •29. Динаміка розвитку інформаційних і аналітичних жанрів
- •30. Художньо-п-стичні жанри
- •31. Письменницька п-стика
- •32.Художньо-п-стичне відображення дійсності
- •33.Природа публіцистичного образу, жанрові модифікації
- •35. Горизонти української світоглядної публіцистики (Концепція п-стики Миколи Шлемкевича. Пріоритет макротексту. Свобода як істина. Концептуальна п-стика. Українська традиція п-стичного тексту)
- •36. Дослідження з теорії публіцистики
- •37.Осмислення проблем ж в новітній філософії (ф.Сіберт, т.Петерсон, у.Шрамм, г.Маклюен)
- •38. Сучасна масова інформаційна ситуація (Глобалізаційні процеси та обличчя національної ж-стики. Цензурна ситуація та її найважливіші характеристики)
- •39. Пресова журналістика: історичні уроки, специфіка відображення
- •40. Фотожурналістика (Зображальна природа, види прес-фотографії, зображення і слово)
- •41. Тележурналістика (м-дологія аудіо-візуальності. Поліфонія форм. Системність твору)
- •42. Радіожурналістика. Звукове слово. Гармонія ефіру.
- •45. Об’єктивна реальність і шляхи її відображення в ж. Задум, тема, концепція, ідея твору.
- •46. Факт і його природа в ж-стиці. Факт і образ у п-стиці.
- •47. Процес написання ж-стського твору (Композиція, конфлікт, сюжет твору)
- •48. Аргументація в ж-стиці
- •49. Професійна підготовка ж-стів
- •50. Інформаційний підхід у ж-стиці (Соціальна інф-ія. Відкритість інформаційного простору. Доступ до інф-ї. Види і правила передачі інф-ї)
- •Доступ к источникам информации
- •52. Результативність ж-стської діяльності.
- •53. Стратегія і тактика ж-стської діяльності
- •54. Система національної преси. Ж-стика в системі соціальних інститутів
- •55. Психологія ж-стської творчості.
38. Сучасна масова інформаційна ситуація (Глобалізаційні процеси та обличчя національної ж-стики. Цензурна ситуація та її найважливіші характеристики)
Україна сьогодні все більше адаптується в світовий інформаційний простір, а відтак на розвиток української ж-стики все активніше впливає світова масово-комунікативна ситуація, яка характеризується такими основними тенденціями її розвитку: 1) інтенсивно розвивається сучасна комунікативна технологія, що впливає на природу, розширює обсяг і поглиблює зміст інформації; 2) процес глобалізації інформаційних мереж, бурхливий розвиток системи “Інтернет” породжує новий тип журналізму, що характеризується потенційними можливостями участі кожного громадянина в творенні масової інформації; 3) навальне зростання кількості інформаційних повідомлень може бути охарактеризоване сьогодні як ситуація “інформаційного вибуху”, що потребує від ж-стики не тільки більш могутньої й технічно досконалої системи передачі інформації, але й перетворення ОМІ на могутні аналітичні центри, здатні аналізувати й коментувати численні новинарні повідомлення; 4) зростає розуміння державами, соціальними групами важливості циркуляції правдивої та вичерпної інформації; 5) ж-стика не лише відтворює суспільно-політичну й духовно-культурну ситуацію в світі, але й у великій мірі створює її; 6) зростає число міжнародних та транснаціональних учасників процесу руху інформації в світі; 7) зростає інтерес до порівняльних транс культурних досліджень; 8) розвиваються дискусії про новий міжнародний економічний порядок (НМЕП) та новий інформаційний порядок (НМІП).
Становище сучасної української ж-стики визначається такими ознаками: 1) недостатністю історичних традицій публічного й політичного життя, досвіду існування незалежної від влади преси; 2) домінуючою роллю держави та окремих політичних угруповань в інформаційному просторі України і породженою цим небезпекою однобічної орієнтації громадської думки; 3) низьким рівнем дієвості та ефективності української ж-стики; відсутністю адекватної суспільної реакції на викривальні кампанії; 4) стійким перетворенням українських газет на “пресу катастроф”, негативна інформація – 75-80 %; 5) запровадженням у ж-стику численних символічних та під текстових мотивів, зрозумілих обмеженій групі осіб; 6) відсутністю комплексу стабільних правових, політичних та економічних рамкових умов діяльності мас-медіа; 7) браком високого професіоналізму в діяльності ж-стського корпусу країни; 8) незахищеністю професійної діяльності ж-стів.
Сучасна масово-інформаційна ситуація в Україні характеризується істотними відмінностями в столиці і провінції (за рівнем заполітизованості).
Цензурна ситуація в Україні залишається все ще складною. За Конституцією, цензура в нашій державі заборонена, тобто заборонений попередній перегляд творів, телепередач, кореспонденції з метою нагляду й контролю. Але поза цим використовуються різні способи тиску на редакції в цілому і окремих ж-стів, аби домогтися відповідних коректив у їхній позиції.
Тиск буває за силою грубий ( пряма боротьба з ж-стами, застосування проти них адміністративної й фізичної сили) і оксамитовий (ж-стові чи редакції ніхто не диктує відкрито бажану для певних кіл позицію, але за принципом “розумному - досить” дають можливість самим здогадатися, чого від них хочуть). За способом дії тиск буває політичний (пряме чи непряме втручання гілок влади в діяльність ж-ста), ідеологічний (приховування з ідеологічних міркувань опозиційних думок і поглядів), економічний (розширення чи скорочення фінансування ОМІ їхніми очевидними чи прихованими господарями), моральний (здійснюється через суди) і фізичний.
Прикмети жанрово-стильової картини сучасної укр. ж-стики: тенденція до посилення інформаційності, посилення потягу до оціночності, стильове розкріпачення, використання просторіччя, жаргонізмів, посилення авторського “Я” тощо.