- •1. Зародження ж-стикознавчих досліджень в україні
- •2. Харківська ж 1810-1820 рр.
- •3. Українська альмонахова ж (література) 1830-1840 рр.
- •4. Українська ж-стика в росії в добу «великих реформ»
- •5. Репресивні заходи російського уряду проти українського слова
- •6. Москвофільська ж-стика
- •7. Народовська ж-стика (журнали "Вечорниці", "Мета", "Нива", "Русалка"; журнал "Правда"; газети "Батьківщина" і "Діло"; журнал "Зоря").
- •8. Радикальна ж-стика
- •Комунікативна поведінка
- •Категорія адресатності
- •Конфліктні ситуації в комунікації
- •15. Зародження ж-стикознавчих досліджень в україні
- •16. Формування історико-ж-стського напрямку досліджень в срср
- •17. Узагальнення практики уж і формування її теорії в 50-90 рр.
- •21. Свобода слова і ж-стська діяльність
- •22. Загальні та спеціальні функції ж-стики
- •23. Cоціальна позиція ж-ста. Засади ж-стики
- •24. Дієвість та ефективність ж-стської діяльності
- •27. Збирання зовнішньої інформації
- •28. Загальна жанрологія і журналістика
- •29. Динаміка розвитку інформаційних і аналітичних жанрів
- •30. Художньо-п-стичні жанри
- •31. Письменницька п-стика
- •32.Художньо-п-стичне відображення дійсності
- •33.Природа публіцистичного образу, жанрові модифікації
- •35. Горизонти української світоглядної публіцистики (Концепція п-стики Миколи Шлемкевича. Пріоритет макротексту. Свобода як істина. Концептуальна п-стика. Українська традиція п-стичного тексту)
- •36. Дослідження з теорії публіцистики
- •37.Осмислення проблем ж в новітній філософії (ф.Сіберт, т.Петерсон, у.Шрамм, г.Маклюен)
- •38. Сучасна масова інформаційна ситуація (Глобалізаційні процеси та обличчя національної ж-стики. Цензурна ситуація та її найважливіші характеристики)
- •39. Пресова журналістика: історичні уроки, специфіка відображення
- •40. Фотожурналістика (Зображальна природа, види прес-фотографії, зображення і слово)
- •41. Тележурналістика (м-дологія аудіо-візуальності. Поліфонія форм. Системність твору)
- •42. Радіожурналістика. Звукове слово. Гармонія ефіру.
- •45. Об’єктивна реальність і шляхи її відображення в ж. Задум, тема, концепція, ідея твору.
- •46. Факт і його природа в ж-стиці. Факт і образ у п-стиці.
- •47. Процес написання ж-стського твору (Композиція, конфлікт, сюжет твору)
- •48. Аргументація в ж-стиці
- •49. Професійна підготовка ж-стів
- •50. Інформаційний підхід у ж-стиці (Соціальна інф-ія. Відкритість інформаційного простору. Доступ до інф-ї. Види і правила передачі інф-ї)
- •Доступ к источникам информации
- •52. Результативність ж-стської діяльності.
- •53. Стратегія і тактика ж-стської діяльності
- •54. Система національної преси. Ж-стика в системі соціальних інститутів
- •55. Психологія ж-стської творчості.
52. Результативність ж-стської діяльності.
Категорія результативності (Р.) є невід’ємною для розуміння природи й призначення ЗМІ. Результат увінчує мету, яка для ЗМІ полягає в 2-х завданнях: 1) донесенні інф-ї до масового споживача; 2) впливі з її допомогою на маси. Успіх першого залежить від того, чи зацікавиться комунікат інф-єю, а також – від носіїв інф-ї й технічних засобів її доставляння. Успіх другого – від змісту й форми інф-ї. „Зачепившись” за форму, комунікат заглиблюється у зміст, який викликає його реакцію (позитв./негатив).
Функція – це резул-т поєднання мети й засобів її досягнення. Виділ. 5 класичн. функцій:
ОРГАНІЗАТОРСЬКА: ЗМІ виступають організаторами соц. перетворень, зміцнення незалежної держави, утвердження соціальної справедливості. ВИХОВНА - формування високої політ. культури людей, залучення їх до свідомої політ. творчості, виховання нового мислення, властивого ринковій економіці тощо. ПРОПАГАНДИСТСЬКА: роз'яснення практичних і теорет. проблем становлення демократичної держави, важливості глибокого розуміння загальнолюдських цінностей, ідей нац. відродження, питань ментальності укр. народу, його історичної минувшини. КОНТРПРОПАГАНДИСТСЬКА Пов'язана з такими зовнішніми факторами, як економічна та інформаційна експансія Росії, посилення "психологічних" атак на позиції нашої незалежної держави та внутрішніми причинами (діяльність п'ятої колони, виступи певних політичних кіл проти укр.. незалежності, торпедування конституційних положень про мовну політику). Цьому всьому треба не тільки протистояти, а й давати рішучу аргументовану відсіч. СОЦІОЛОГІЧНА: ЗМІ покликані за своєю природою завжди бути трибуною загальнонародної громадської думки. Соціологічний аналіз, формування нової соціальної орієнтації, публічне обговорення питань (соціальна справедливість, громадянські права і свободи, впровадження ринкових відносин, входження України в Європейський дім) - усе це стало насущними завданнями і повсякденною роботою всієї преси. Роджер Блюм виділ. інші 8 функцій у практичній діял-ті ЗМІ: ІНФОРМУВАННЯ, АРТИКУЛЯЦІЇ (можливість людей через ЗМІ вислов. власні думки – зворотн.зв’язок), СОЦІАЛІЗАЦІЇ (передача культурних здобутків, різногалузевих знань), КРИТИКИ Й КОНТРОЛЮ, КОРЕЛЯЦІЇ (взаємодія редакція-аудиторія в процесі погодження різн. думок, точок зору), ОБСЛУГОВУВАННЯ (отримування аудиторією „корисної” інф-ї (погода, поради)), РОЗВАЖАННЯ, РЕКЛАМИ
Принципи діяльності ЗМІ. (мають моральний характер) В їх основі в усіх демократ. суспільствах ідея гуманізму – праця на благо людини, людства. А. Москаленко подає таку схему принципів: ГУМАНІЗМ - правдивість та об’єктивність – науковість – етика як система моральних і творчих принципів – демократизм – загальнолюдські цінності. У 1994 р. представниками країн-членів Ради Європи були проголош. принципи вільних мас-медіа, які базуються на розумінні того, що:
вільна, незалежна, плюралістична, відповідальна ж-стика є однимз головних складників справжньої демократії; 2) в основі такої ж-стики лежить фундаментальне право на свободуслова.
Звідси випливають цілком конкретні умови і норми ж-стської діяльності:
незалежність, передусім від влади та «грошових мішків»; можливість добувати неупереджену інформацію; плюралізм, подання різних думок і позицій, що існують у суспільстві; відкритість і прозорість діяльності ж-стів; об'єктивність, правдивість відображення життєвих реалій; оперативне донесення інформації до аудиторії; дотримання етичних норм у ж-стській практиці; пріоритет загальносуспільних інтересів над інтересами будь-яких соціальних груп.
Кожен ж-ст хоче, щоб його прочитали (почули, побачили) і зрозуміли, себто відповідним чином зреагували. У цьому мета, суть і смисл комунікативного завдання.
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ - кінцевий наслідок, результат певних дій явищ, впливу (позитивного чи негативного). ЕФЕКТИВНІСТЬ - кінцевий позитивний результат досягнення поставленого завдання (надзавдання). ДІЄВІСТЬ - здатність робити вплив на що-небудь. '
Результативність - це завжди кінцевий наслідок, але він може бути як зі знаком "плюс", так і зі знаком "мінус". Коли говорять про результативність ЗМ1, то мають на увазі кінцеві результати реалізації їхньої програмної мети загалом, чи окремих цілеспрямованих інформаційних кампаній або акцій. Форми вияву результативності не завжди видимі, не завжди лежать на поверхні, а часто здобуваються за допомогою глибокої аналітичної роботи за багатьма критеріями і показниками із соціологічними дослідженнями включно.
Ефективність же ЗМІ легше помітити тоді, коли про цей засіб чи про окремі матеріали, оприлюднені ним, масово говорять, переказують зміст виступу, посилаються на нього. Показник ефективності друкованого ЗМІ є його наклад. Якщо він стабільно високий, а тим паче якщо має тенденцію до збільшення, то це означає, що видання працює ефективно.
Поняття дієвості друкованого періодичного видання (газети), проглядається ще конкретніше і наочніше, оскільки характеризується дією у відповідь реальної читацької аудиторії. Ця дія має конкретний вияв у формі телефонних дзвінків чи особистих візитів читачів до редакції та їхніх письмових відгуків (чи то схвальних, чи то критичних - не так важливо).