- •1. Зародження ж-стикознавчих досліджень в україні
- •2. Харківська ж 1810-1820 рр.
- •3. Українська альмонахова ж (література) 1830-1840 рр.
- •4. Українська ж-стика в росії в добу «великих реформ»
- •5. Репресивні заходи російського уряду проти українського слова
- •6. Москвофільська ж-стика
- •7. Народовська ж-стика (журнали "Вечорниці", "Мета", "Нива", "Русалка"; журнал "Правда"; газети "Батьківщина" і "Діло"; журнал "Зоря").
- •8. Радикальна ж-стика
- •Комунікативна поведінка
- •Категорія адресатності
- •Конфліктні ситуації в комунікації
- •15. Зародження ж-стикознавчих досліджень в україні
- •16. Формування історико-ж-стського напрямку досліджень в срср
- •17. Узагальнення практики уж і формування її теорії в 50-90 рр.
- •21. Свобода слова і ж-стська діяльність
- •22. Загальні та спеціальні функції ж-стики
- •23. Cоціальна позиція ж-ста. Засади ж-стики
- •24. Дієвість та ефективність ж-стської діяльності
- •27. Збирання зовнішньої інформації
- •28. Загальна жанрологія і журналістика
- •29. Динаміка розвитку інформаційних і аналітичних жанрів
- •30. Художньо-п-стичні жанри
- •31. Письменницька п-стика
- •32.Художньо-п-стичне відображення дійсності
- •33.Природа публіцистичного образу, жанрові модифікації
- •35. Горизонти української світоглядної публіцистики (Концепція п-стики Миколи Шлемкевича. Пріоритет макротексту. Свобода як істина. Концептуальна п-стика. Українська традиція п-стичного тексту)
- •36. Дослідження з теорії публіцистики
- •37.Осмислення проблем ж в новітній філософії (ф.Сіберт, т.Петерсон, у.Шрамм, г.Маклюен)
- •38. Сучасна масова інформаційна ситуація (Глобалізаційні процеси та обличчя національної ж-стики. Цензурна ситуація та її найважливіші характеристики)
- •39. Пресова журналістика: історичні уроки, специфіка відображення
- •40. Фотожурналістика (Зображальна природа, види прес-фотографії, зображення і слово)
- •41. Тележурналістика (м-дологія аудіо-візуальності. Поліфонія форм. Системність твору)
- •42. Радіожурналістика. Звукове слово. Гармонія ефіру.
- •45. Об’єктивна реальність і шляхи її відображення в ж. Задум, тема, концепція, ідея твору.
- •46. Факт і його природа в ж-стиці. Факт і образ у п-стиці.
- •47. Процес написання ж-стського твору (Композиція, конфлікт, сюжет твору)
- •48. Аргументація в ж-стиці
- •49. Професійна підготовка ж-стів
- •50. Інформаційний підхід у ж-стиці (Соціальна інф-ія. Відкритість інформаційного простору. Доступ до інф-ї. Види і правила передачі інф-ї)
- •Доступ к источникам информации
- •52. Результативність ж-стської діяльності.
- •53. Стратегія і тактика ж-стської діяльності
- •54. Система національної преси. Ж-стика в системі соціальних інститутів
- •55. Психологія ж-стської творчості.
21. Свобода слова і ж-стська діяльність
Під свободою розуміється право на будь-яку діяльноість, наслідки якої не завдають шкоди природному та соціальному довкіллю. Свобода діяльності в будь якій сфері (і в ж-стиці в тому числі) виявляється в можливості ставити певні цілі й боротися за їх здійснення на основі вільного свідомого вибору й творчого рішення.
Для ж-стики свобода слова в двох аспектах:
як свобода преси і
як свобода творчості.
Свобода преси — це право громадян та їх організацій вільно викладати погляди через газети, журнали та інші СМІ, це життєво необхідна для найповнішого виявлення політичного змісту і суспільних функцій друкованого слова.
Цензура – систематичний контроль за діяльністю ж-стнки та книговидання шляхом конституційних, судових, адміністратіївннх, фінансових або чисто фізичних заходів, що провадяться владою або за її рекомендацією.
На сьогодні набутком суспільної свідомості стала думка про те, що лише непартійна, незалежна ж-стика здібна сама виконані функції "четвертої влади", поруч з існуючими в кожній державі трьома владами: законодавчою, виконавчою й судовою. У цивілізованих країнах існує розуміння того, що лише свобод.і преси забезпечує її функціонування як "четвертої влади". Демократам не суспільство зацікавлене в перетворенні преси на "четверту" владу, вбачаючи в цьому найважливішу гарантію власної тотожності й тривалого буття, контролю за суспільною рівновагою.
У сучасному світі виробилися такі засади свободи преси:
Люди прагнуть знати істину
Єдиним м-дом досягнення істини є вільна конкуренція поглядів на ринку ідей.
Кожній людині має бут и надане право висловлювати свою точку зору за умов, якщо вона визнає таке ж право за іншими
4. У наслідку зіткнення протилежних поглядів буде утверджуватися те, що буде найбільш доцільним.
На базі цих засад один з провідних дослідників преси Вальтер Гаґеманн сформулював такі умови здійснення свободи преси:
Безпристрасна, всебічна інформація.
Коментування, незалежне від напрямків громадської думки та партійних поглядів.
Видання масової преси (та функціонування електронних ЗМІ) в живій, близькій народу формі, але з повним дотриманням відповідальності.
Духовна незалежність талановитих ж-стів
Вивільнення преси від необхідності враховувати урядові інтереси, але при самовідповідальності.
Високий діловий рівень видавців, їх повага до духовної свободи ж-стів
Свобода творчості — це визнання за автором права вільно, відповідно лише до своїх поглядів і уподобань, відтворювати й витлумачувати об'єктивну дійсність. Свободу творчості слід розглядати в двох аспектах: гносеологічно-естетичному та соціологічному.
У гносеологічно-естетичному аспекті свобода творчості залежить від широти й глибини світогляду автора, його вміння розуміти явища та їх взаємозв’язок, від майстерності та від його володіння мовою. Соціологічний аспект свободи творчості полягає в залежності автора від поглядів, прагнень і цілей соціальних груп) та органів їх осмислення й вираження — партій чи громадських організацій
Основні засади свободи преси сформульовані у міжнародних правових документах. У "Декларації прав людини", Європейській конвенцієї про права людини та Конституції України (ст. 54), а також є „Закон України про інформацію”
На даний момент в Україні відсутній уніфікований закон України, який би регулював правовий статус засобів масової інформації та ж-стів загалом, а не в якійсь окремій сфері як то преса, телерадіомовлення та ін.