34.Вкладення банків у державні цінні папери. Облік операцій за вкладеннями в боргові цінні папери, які рефінансуються нбу.

Банки розвинутих країн значну частину доходів одержують від вкладень своїх власних і залучених коштів у державні цінні папери. Державні цінні папери можуть випускатися для:

• погашення раніше розміщених державних позик;

• забезпечення касового виконання державного бюджету;

• фінансування цільових програм, що здій­снюються місцевими органами влади

Емітентами державних цінних паперів є уряд чи інші урядові структури. Агентами із розповсюдження цих паперів найчастіше виступають центральні банки.

Основні види державних цінних паперів такі: Казначейські векселі - короткострокові цінні папери на пред'явника, що випускаються Казна­чейством на термін до одного року для ефективного касового виконання держбюджету; Казначейські зобов'язання - вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх влас­никами коштів до бюджету і дають право на одержання фіксованого доходу. Державні облігації - цінні папери, що засвідчують внесення їх власниками коштів до бюджету і підтвер­джують зобов'язання емітента відшкодувати влас­никові номінальну вартість паперів у передбачений у них термін з виплатою фіксованого доходу, якщо інше не передбачено умовами випуску.

Первинне розміщення боргових зобов'язань держави може здійснюватися трьома способами:

• відкритого продажу;

• індивідуального продажу;

• шляхом аукціону.

Україна, як і більшість ринкових держав світу, обрала аукціонну форму розміщення своїх державних цінних паперів.

Придбання облігацій на первинному ринку за власні кошти та за дорученням і за кошти клієнтів може здійснюватися комерційними банками за умови:

• наявності дозволу Державної комісії з ЦП та фондового ринку на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів;

• виконання встановлених економічних норма­тивів та задовільного фінансового стану;

• наявності договору з НБУ як депозитарієм державних цінних паперів про депозитарне обслуговування облігацій;

• наявності договору з клієнтами на придбання облігацій на аукціоні та відкриття клієнтам рахунків у цінних паперах.

Комерційні банки, що бажають придбати облі­гації, надсилають в аукціонний комітет НБУ заявки двох типів:

1) конкурентні (з конкурентною пропозицією) – у заявках банки встановлюють кількість облігацій за фіксованими цінами;

2) неконкурентні (з неконкурентними пропозиціями) - у заявках банки встановлюють кількість облігацій за середньозваженими цінами, що встанов­ляться під час проведення аукціону.

У день проведення аукціону заявки, що надійшли від комерційних банків, відкриваються і формується аналітична інформація, яка характеризує склад пропозицій щодо придбання ОВДП. На підставі даних відповідних аналітичних таблиць аукціонний комітет ухвалює рішення щодо допущення заявок комерційних банків до участі в аукціоні і характеризує можливі варіанти встановлення ціни відсікання при продажу облігацій та середньо­зваженої ціни торгів, за якою задовольняються неконкурентні заявки. Заявки, що за ціновими умовами нижчі за ціну відсікання, не задовольняються.

Депозитний сертифікат Національного банку України - ще один із монетарних інструментів НБУ, який є його борговим зобов'язанням у бездокументарній формі, що засвідчує розміщення в НБУ коштів комерційних банків та їх право на отримання внесеної суми і процентів після закінчення встановленого строку.

Рішення щодо доцільності здійснення первинного розміщення сертифікатів Національного банку України шляхом проведення аукціонів НБУ приймає залежно від стану загальної ліквідності банківської системи та кон'юнктури грошово-кредитного ринку. Операції з розміщення сертифікатів НБУ здій­снюються на договірній основі виключно з банками - юридичними особами, які уклали з НБУ угоди про участь у депозитних аукціонах на відповідний рік.

До участі в цих аукціонах допускаються банки, які не мають заборгованості за кредитами НБУ, забезпечують формування резерву для відшко­дування можливих втрат за кредитними операціями, своєчасне і в повному обсязі формування обов'язкових резервів. Право власності банку на серти­фікат НБУ виникає з часу зарахування оплаченої кількості депозитних сертифікатів на рахунки в цінних паперах власників у депозитарії. При цьому банкам видається витяг із цих рахунків. Погашення сертифікатів здійснюється Націо­нальним банком України в безготівковій формі шляхом перерахування на кореспондентський рахунок комер­ційного банку номінальної вартості сертифіката та процентного доходу за ним на дату погашення.

Облік операцій за вкладеннями в боргові цінні папери, які рефінансуються НБУ.

Облік ведеться в 14 групі плану рахунків в розрізі видів ЦП, емітентів і відношення до портфеля ЦП.

Облік ДЦП(боргових):

придбання акцій та інших цінних паперів: Дт 141,142 Кт 1200

куплено боргові ЦП з дисконтом: Дт 141,142 - на суму номіналу Кт 1200 на суму придбання Кт 1416, 1426 – на суму дисконту

куплено боргові ЦП з премією: Дт 141,142 – на суму номіналу Дт 1417,1427 – на суму премії Кт 1200 – на суму придбання

переоцінка: у разі збільшення вартості: Дт рахунок переоцінки (1415) Кт 6393 - на суму дооцінки у разі зменшення вартості: Дт 6393 Кт рахунок переоцінки (1415) - на суму уцінки

Нарахування доходів: амортизація дисконту Дт 1416 Кт 6050, амортизація премії – Дт 6050 Кт 1417

нарахування доходів: Дт 1418 Кт 6050

Отримання доходів (дивідендів): Дт 1200 Кт 1418