15.Лізинг як форма майнового кредиту. Облік операцій фінансового лізингу.

Лізинг — слово англійського походження, дослівно перекладається «брати в оренду». Виходячи з цього, лізинг можна охарактеризувати як господарську угоду, за якою підприємство має право користуватися майном, що йому не належить, протягом визначеного терміну за відповідну плату.

За визначенням Європейської федерації націо­нальних асоціацій з лізингу (1988 р.), лізинг - це договір оренди машин і обладнання, а також інших товарів для їх використання у виробничих цілях лізинго-одержувачем, у той час як ці товари купуються лізингодавцем і він зберігає право власності до кінця цієї угоди.

Практично Ідея лізингу зводиться ось до чого: щоб одержати прибуток - зовсім не обов'язково мати власне обладнання чи майно, а достатньо лише взяти його в оренду, використовувати й отримувати дохід.

Об'єктами лізингових операцій виступають: • оргтехніка (ЕОМ, конторське, медичне, полі­графічне обладнання); • обладнання для виробництва (верстати з програм­ним управлінням, автонавантажувачі); • транспортні засоби (автомобілі, морські судна, літаки); • будівлі, споруди, складські приміщення, інше нерухоме майно.

Суб'єктами лізингу є окремі лізингові компанії, банки, інші кредитно-фінансові установи. Банки можуть бути і непрямими суб'єктами лізингу.

Види лізингових угод Лізингові операції поділяються на кілька груп, залежно від: • характеру відносин власності; • природи об'єкта лізингу; • ринку, на якому здійснюються лізингові операції.

До першої групи відносять: • оперативний; • фінансовий; • поворотний; • чистий; • револьверний.

Оперативний лізинг - оренда майна, обладнання на термін, менший за термін його функціонування, і витрати за термін оренди не покриваються для лізингодавця. Лізингоодержувач розпоряджається майном невеликий період часу (2-5 років) і до закінчення терміну лізингової угоди може завершити лізингові платежі та повернути майно лізингодавцю, яке стане об'єктом нової лізингової угоди, або відновити договір на нових умовах чи викупити майно за погодженою з орендодавцем ціною.

Фінансовий лізинг - це основний вид договору на оренду засобів фінансового характеру, який базується на тому, що лізингодавець купує обладнання на замовлення клієнта, якому і здає його в довготермінову оренду, при цьому вартість обладнання й експлуатаційні витрати повністю скуповуються лізингодавцю протягом терміну оренди. Лізингоодержувач після закінчення терміну дого­вору викуповує предмети лізингу за залишковою вартістю.

Поворотний лізинг характерний тим, що власник обладнання (постачальник) продає його лізинговій ком­панії й одночасно бере це обладнання в неї в оренду. Най­частіше використовується тоді, коли власник обладнання таким шляхом поліпшує своє фінансове становище.

Чистий лізинг - це відносини, при яких Лізинго­одержувач бере на технічне обслуговування орендне майно і в платежі за лізингом недодаються витрати лізингодавця з експлуатації майна, тобто це - чисті платежі.

Револьверний лізинг характерний тим, що в лізинговій угоді передбачається періодична заміна обладнання, за вимогою лізингоодержувача, на най­сучасніші зразки.

За природою орендованого об'єкта лізинг поділя­ється на: лізинг рухомого майна; лізинг нерухомого майна; лізинг споживчих товарів тривалого користу­вання; лізинг секонд-хенд.

Залежно від лізингового ринку лізинг класифікують на внутрішній і міжнародний. Міжнар.: експортний, імпортний, транзитний

Облік операцій фінансового лізингу. Основні засоби передані у фінансовий лізинг, обліковуються лізингодавцем як виданий кредит і відображається в балансі на рахунках 1525 і 2075.

Облік фінансового лізингу

Д-т 2075 А «Фінансовий лізинг (оренда), що наданий суб’єктам господарювання».

К-т 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;

К-т 1200 А «Кореспонденський рахунок у Національному банку України»;

16.Класифікація кредитів за ступенем ризику, правила формування, регулювання та використання резерву на можливі втрати за кредитними операціями в установах банків, облік резервів. Аналіз кредитного портфеля банку за рівнем ризику.

Кредитні операції є одними з найбільш ризикованих із усіх банківських операцій.

З метою підвищення надійності та стабільності бан­ківської системи, захисту Інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України встановлено порядок формування І використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків.

Кредитний ризик - це можливе падіння при­бутку банку і навіть втрата частини його акціонерного капіталу в результаті неспроможності позичальника погашати й обслуговувати борг

За ступенем ризику кредити класифікуються на 5 груп (коефіцієнт резервування): стандартні кредити (1%); кредити під контролем (5%); субстандартні кредити (20%); сумнівні кредити (50%); безнадійні кредити (100%).

Банки створюють і формують резерви для від­шкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Не здійснюється формування резерву за бюджет­ними кредитами, за кредитними операціями між устано­вами в системі одного банку, а також за операціями фінан­сового лізингу, якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно. У разі консорціумного кредитування резервуванню в провідному банку підлягає тільки та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредит­ними операціями. Резерви під нестандартну заборгова­ність формуються за кредитними операціями, класифі­кованими як «під контролем», «субстандартні», «сумнівні», а також «безнадійні».

Банки для нарахування резерву класифікують на­дані кредити з урахуванням таких критеріїв: а) оцінка фінансового стану позичальника; б) погашення позичальником кредиту і процентів за ним та спроможність позичальника надалі обслу­говувати борг; в) рівень забезпечення кредитної операції. (гарантії КМУ, урядів країн, банків, застава майнових прав, ДЦП, ЦП тощо)

Погашення заборгованості Клас кредитів	Добре	Слабке	Недостатнє
«А»	Стандартні	Під контролем	Субстандартні
«Б»	Під контролем	Субстандартні	Сумнівні
«В»	Субстандартні	Сумнівні	Безнадійні
«Г»	Сумнівні	Безнадійні	Безнадійні
«Д»	Безнадійні	Безнадійні	безнадійні

Резерв має бути сформований у повному обсязі від­повідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розпо­ділом за видами валют.

Резерв > Створюється на стандартні і нестандартні кредити та прострочені доходи за ними > Формується за рахунок витрат > Обліковується на контрактивних рахунках груп: 159 «Резерви під заборгованість інших банків», 240 «Резерви під заборгованість за наданими клієнтам кредитами», 249 «Резерви під заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами« >Обліковується на балансі установ банку, які зареєстровані як платники податку

Ліміт віднесення відрахувань на ств-ня резерву д складу валових витрат-20%. Якщо сума оціночного резерву більша ніж 20%, то банк формує резерв за рахунок прибутку після опод-ня. Резерв сформовано тільки за рах-к валових витрат,тому що оціночна сума резерву менша ніж 20% від суми кр.портфеля. Банк формує резерв у наступному кварталі після віднесення кредиту до однієї з категорій ризику. Витрати на створення резерву обліковуються на рахунках групи № 770 «Відрахування в резерви та списання сумнівних активів».

У фінансовій звітності сформовані резерви банку на можливі показуються як контрактиви, тобто зменшують загальну суму активів і обліковуються на контрактивних рахунках: 159 «Резерв під заборгованість інших банків» 1590 КА «Резерв під нестандартну заборгованість інших банків», 1591 КА «Резерв під стандартну заборгованість інших банків»

240 «Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтами» 2400 КА «Резерв під нестандартну заборгованість за кредитами,які надані клієнтам », 2401 КА «Резерв під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»

За Кт рахунків проводяться суми сформаваних резерів або їх збільшення. За Дт -списання безнадійної заборгованості або суми зменшення резерву.

Аналіз кредитного портфеля з точки зору ризику

При оцінці кредитного портфеля з точки зору ризику визначають коефіцієнт ризику = резерв/ кредитний портфель

Оптимальним вважається наступний розподіл кредитів: стандартні кредити 2,8%, під контролем 32%, субстандартні 30%, сумнівні 5%, безнадійні 5%.

,

Н8 – норматив великих кредитних ризиків. – опт. знач - <=8%

Великий кредит - >10%від РК

Н9 – норматив максим. розміру кредитів, гарантій та поручительств наданих 1-му інсайдеру<=5%

Н10 – норматив максим.розміру кредитів,гарантій та поручительств наданих інсайдерам. <=30%