Тема 5. Державні та місцеві фінанси.

Державні доходи і видатки (6 год.)

План

1. Економічна природа і сутність державних фінансів. Характеристика ланок державних фінансів України

2. Поняття місцевих фінансів, їх роль і значення в економіці держави

3. Державні доходи, їх сутність

4. Державні видатки, їх класифікація

1. Економічна природа і сутність державних фінансів. Характеристика ланок державних фінансів України

Державні фінанси є однією з найважливіших сфер фінансової системи країни, що покликана забезпечити державу необхідними фінансовими ресурсами для виконання її економічних, соціальних та політичних функцій.

Фактично державні фінанси є основою економічного життя та розвитку держави, запорукою зростання матеріального добробуту населення

Державні фінанси є провідною сферою фінансової системи, через яку здійснюється вплив фінансів на економічний і соціальний розвиток країни. Вона має свої особливі принципи організації та функціонування. Це зумовлено функціями і роллю держави у регулюванні та забезпеченні демократичних економічних і соціальних умов життя населення, створенні сприятливих умов для діяльності виробничих і невиробничих структур.

Державні фінанси – це:

• централізована підсистема фінансової системи країни, через яку здійснюється вплив на економічні та соціальні процеси, що відбуваються в країні;

• сукупність економічних відносин, пов’язаних з первинним та вторинним розподілом ВВП з метою утворення грошових фондів, необхідних для виконання державою властивих їй функцій;

• сукупність фінансових інститутів, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність.

Матеріальна сторона державних фінансів – це фінансові ресурси, що перебувають в розпорядженні держави і призначені для забезпечення виконання притаманних їй функцій.

За економічною сутністю державні фінанси – це економічні відносини, пов’язані з обміном, розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту (ВВП), а в певних умовах і національного багатства, що пов’язані з формуванням фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні держави та її підприємств, і використання цих ресурсів на розширене відтворення, управління, соціальні та культурні потреби, оборону країни.

СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ

		Ланки
		Бюджет держави	Цільові фонди	Державний кредит	Фінанси державних підприємств
Рівні	Загально-державні фінанси	Державний бюджет	Загальнодержавні фонди	Державні позики	Фінанси державного сектора
	Місцеві фінанси	Місцеві бюджети	Регіональні фонди	Місцеві позики	Фінанси муніципального господарства

Загальнодержавні фінанси призначені для забезпечення тих потреб суспільства, які мають загальнонаціональний характер і відображають інтереси держави в цілому. Вони, з одного боку, формують фінансову базу вищих органів державної влади та управління, а з іншого – виступають у їхніх руках інструментом впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Через загальнодержавні фінанси здійснюється територіальний перерозподіл ВВП з метою збалансованого розвитку окремих регіонів. За їхньою допомогою здійснюється також структурна політика, яка покликана забезпечити оптимальний галузевий розвиток країни.

Місцеві фінанси виступають фінансовою базою місцевих органів влади та управління. Вони забезпечують регіональні потреби у фінансових ресурсах, їх внутрішньотериторіальний перерозподіл. Основне призначення місцевих фінансів – забезпечення відносної фінансової незалежності й автономності регіональних адміністративних формувань (областей, районів) та поселень.

Основна проблема структурної побудови системи державних фінансів – установлення оптимального співвідношення між її рівнями.

З одного боку, рівень загальнодержавної централізації має бути таким, щоб надійно забезпечувати загальнонаціональні інтереси. Недостача коштів у центральних органів влади і управління підриває їх фінансову, а відтак і політичну силу, звужує можливості їх впливу, що може негативно позначатись на країні в цілому. З другого боку, рівень загальнодержавної централізації не має підривати фінансову базу регіонів. Місцеві органи влади і управління потребують достатньо фінансових стимулів для ефективної діяльності. Якщо цього немає, місцева влада перетворюється у звичайних виконавців, які тільки отримують кошти, а не заробляють їх самостійно.

Система державних фінансів характеризується досить розгалуженими грошовими потоками, які поділяються на зовнішні – з іншими суб’єктами розподільних відносин та другими сферами і ланками фінансової системи, і внутрішні – між окремими ланками державних фінансів (схема ).

Внутрішні відносини в системі державних фінансів, що відображаються у грошових потоках, складаються між бюджетом і фондами цільового призначення. Водночас ці відносини є швидше виключенням з правил, оскільки цільові фонди створюються саме з метою певного відокремлення частини фінансових ресурсів. Прикладом таких відносин є перерахування з бюджету до пенсійного фонду на виплату пенсій військовослужбовцям та інвалідам з дитинства. Перерахування коштів цільових фондів до бюджету має винятковий характер.

У системі зовнішніх відносин сфери державних фінансів основне місце займають взаємовідносини з юридичними і фізичними особами. Це, з одного боку, сплата податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, купівля державних цінних паперів, внески в цільові фонди, з іншого – асигнування і виплати з бюджету і цільових фондів, повернення боргів та виплата процентів з позик. Через бюджет забезпечуються міжнародні фінансові відносини держави – платежі до міжнародних організацій і фінансових інститутів та надходження від них. Тимчасово вільні кошти бюджету і, насамперед, цільових фондів можуть розміщуватись на фінансовому ринку, внаслідок чого формуються відповідні їх доходи.