30.Джерела нарощення капіталу банків, аналіз процесу їх капіталізації. Групування банків за рівнем капіталу.

До внутрішніх джерел нарощування капіталу відносять: зростання прибутку, стабільна збалансована дивідендна політика банку

До зовнішніх джерел відноситься: продаж акцій, емісія довгострокових зобов’язань, залучення коштів на умовах субординованого боргу, продаж активів

Наразі банки є найбільш прозорими та відкритими бізнес-структурами. Разом з тим існують і проблеми, що істотним чином послаблюють не тільки становище банків, але фінансову стабільність країни. Однією з ключових є проблема достатнього рівня капіталізації сучасної банківської системи. Недостатній банківський капітал є значним гальмом на шляху банків до успішної діяльності, а достатність банківського капіталу дає змогу зберегти платоспроможність банку і впливає на рівень надійності банку. Проблема капіталізації – це проблема загальної фінансової стабільності та автономності банківської системи, а отже проблема належного обслуговування банками прийнятих на себе грошових зобов’язань. Проблема капіталізації – це проблема формування фінансового підмурку банківської системи.

З огляду на те, що 40% української економіки перебуває у «тіні», занадто низька капіталізація вітчизняних банків, особливо у зв’язку із вступом України до СОТ, може призвести до того, що вони стануть неконкурентоспроможними порівняно з іноземними. Присутність іноземних банків може призвести до відтоку частини капіталів за кордон, ускладнення банківського нагляду за операціями банку з боку уповноважених державних органів управління, ймовірність посилення іноземного контролю над банківською системою України, що може негативно позначитись на рівні її економічної безпеки.

Для запобігання такому процесу українські банки повинні підвищувати свій рівень капіталізації, що є основним фактором підвищення конкурентоспроможності. Взагалі виділяють такі основні шляхи підвищення капіталізації банків України: збільшення капіталу за рахунок розміщення акцій власної емісії;збільшення показника адекватності капіталу через консолідацію банківської системи (консорціумне кредитування, створення банківських об’єднань, злиття банків, реорганізація банків);збільшення капіталу за рахунок субординованого боргу (шляхом випуску депозитних сертифікатів, банківських облігацій та єврооблігацій); збільшення капіталу за рахунок прибутку;зменшення обсягів ризикових активів.

В тих умовах, в яких на сьогодні опинилася банківська система України, найоптимальнішим шляхами зростання рівня капіталізації банків є збільшення показника адекватності капіталу через консолідацію банківської системи України. Цей напрямок передбачає створення банківських об’єднань та злиття банків. Це дало б можливість підвищити стійкість та стабільність усієї банківської системи. Проте це не можливо здійснити без відповідних заходів НБУ, зокрема підвищити розмір мінімального статутного капіталу, а також проводити більш жорстку політику відносно регулювання значень економічних нормативів діяльності комерційного банку. Звичайно крім об’єктивних причин, що заважають процесу консолідації банків, існують і суб’єктивні причини такі як небажання головних акціонерів зливатися з іншими банками, адже частіше всього банк в основному обслуговує особисту фінансову діяльність певної фінансової групи, яка і є її головним акціонером. Шляхом виходу з цієї ситуації є створення банківських об’єднань на зразок фінансових та банківських холдингових груп, банківських корпорацій. Вони зберігають право володіння та управління, а також пропорційного розподілення прибутку. З іншого боку консолідація банківської системи не вплине на рівень конкуренції, адже процентна політика комерційних банків майже повністю залежить від політики НБУ.

Підвищення рівня капіталізації вітчизняних банків підвищить їх конкурентоспроможність на світовому фінансовому ринку і забезпечить фінансову стабільність всієї економіки України на шляху інтеграції у світове господарство.

Банки за рівнем капіталізації групуються в 5 груп (для цього використовують показники Н₁,Н₂,Н₃, а також визначають співвідношення активів з негативною класифікацією до регулятивного капіталу):

1. добре капіталізовані банки: них Н₁ відповідає нормі, Н₂ становить >17%, Н₃>8%

2. достатньо капіталізовані банки: Н₁ відповідає вимогам, Н₂ в межах від 8до17%, Н₃ від 4 до 8%

3. недокапіталізовані банки: Н₁ відповідає вимогам, Н₂ становить від 6 до 8%, Н₃ від 3 до 4%

4. значно недокапіталізовані банки: Н₁ не відповідає нормі, але не більше ніж на 20%, Н₂ становить від 2 до 6%, Н₃від 1,3 до 3%. співвідношення між активами з негативною класифікацією і регулятивним капіталом перебуває між 45-60%

5. критичнонедокапіталізовані банки: Н₁ не дотримано більше ніж на 20%, Н₂ менше ніж 2%, Н₃ менше 1,3%

співвідношення між активами з негативною класифікацією і регулятивним капіталом складає більше ніж 60%