16. Торговельна політика держави: сутність, види та основні інструменти її здійснення. Обсяги, товарна та регіональна структури зовнішньої торгівлі України.

МЕФ – це система різноманітних зв’язків між значними господарськими комплексами і їх суб’єктами діючими в рамках окремих держав.

Основними формами є :

1.МТ товарами

2.МТ послугами

3.Міжнародна спеціалізація і кооперація

4.Міжнародне науково-технічне співробітництво та обмін науково-технічними результатами

5.Міжнародний рух капіталу

6.Міжнародні валютно-кредитні та фінансові відносини

7.Міжнародний рух робочої сили

8.Міжнародний інформаційний обмін

9.Діяльність МЕО, співробітництво у вирішенні глобальних проблем.

Міжнародна торгівля - це форма економічних відносин за посередництва експорту та імпорту товарів і послуг, яка базується на міжнародному поділі праці.

Ефективність участі країни в міжнародних економічних відносинах можна оцінити такими показниками:

1. Рівень експорту - відношення обсягу товарів та послуг, що експортуються, до обсягу ВВП, виражене у відсотках.

2. Структура експорту - це питома вага окремих груп товарів, залежно від ступеня їх переробки, в загальному обсязі експорту.

3. Рівень імпорту - відношення обсягу товарів та послуг, що імпортуються, до обсягу ВВП, виражене у відсотках; характеризує рівень залежності національної економіки від світового господарства, тобто потребу в товарах, які не виробляються в даній країні або виробництво яких у цій країні є неефективним.

4. Структура імпорту - це питома вага окремих груп товарів, залежно від ступеня їх переробки, в загальному обсязі імпорту.

5. Співвідношення між імпортом та експортом капіталу.

Міжнародний рух капіталу здійснюється як у підприємницькій формі (прямі та портфельні інвестиції), так і в позичковій (довгострокові, середньострокові та короткострокові кредити).

Всі результати ЗЕД будь-якої країни знаходять свій вираз у платіжному балансі.

Платіжний баланс – це статистичний звіт, поданий у формі бухгалтерських рахунків, про торгові та фінансові угоди економічних суб’єктів країни із закордоном за певний проміжок часу, як правило за рік. Він відображає співвідношення між сумою надходжень у країну реальних цінностей і сумою їх вилучень із країни.

Співвідношення між надходженнями і вилученнями породжує сальдо платіжного балансу з відповідним знаком.

Платіжний баланс складається із великої кількості статей. Але всі вони можуть бути об'єднані в кілька розділів. В Україні всі статті платіжного балансу об'єднуються в два розділи: 1) рахунок поточних операцій; 2) рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій.

Головним розділом платіжного балансу є рахунок поточних операцій. Його можна поділити на три частини: 1. баланс товарів і послуг; 2. доходи; 3. поточні трансферти.

1. Баланс товарів і послуг (БТП) - показує співвідношення між експортом та імпортом товарів та послуг. Він відображає чисті надходження від експорту та імпорту товарів, а також від нефакторних послуг (послуги, не пов'язані з використанням факторів виробництва, а саме: транспортні перевезення, комунікаційні, туристичні, страхові тощо).

2. Доходи (Д). Ця складова рахунка поточних операцій відбиває міжнародний рух доходів від факторних послуг, тобто послуг, пов'язаних із використанням факторів виробництва. Сюди включаються чисті доходи від оплати праці працюючим за кордоном, інвестицій (дивіденди), боргових зобов'язань (проценти). Сальдо доходів, тобто чистий дохід віл цих послуг, обчислюється як різниця між отриманими та сплаченими доходами.

3. Поточні трансферти (ПТ). До них належать пенсії, дарунки, грошові перекази за кордон, гуманітарна допомога тощо. В платіжному балансі сальдо поточних трансфертів, тобто чисті поточні трансферти, обчислюються як різниця між отриманими та переданими трансфертами.

Отже, сальдо рахунка поточних операцій (РПО) можна обчислити за формулою:

РПО = БТП + Д + ПТ

Другим розділом платіжного балансу є рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій, або скорочено - рахунок капітальних операцій (РКО). Він характеризує міжнародний рух активів та кредитів.

Ідентифікована величина цього рахунка складається з двох елементів: 1) рахунок операцій з капіталом (відбиває рух капітальних трансфертів (РОК)) та 2) фінансовий рахунок (рух інвестицій і кредитів (ФК)). Сальдо рахунка капітальних операцій:

РКО = РОК + ФР

Особливу роль у платіжному балансі відіграє стаття під назвою "Помилки та упущення". Це автономна стаття платіжного балансу, яка відображає неточності в обліку зовнішньоекономічних операцій, пов'язані з часовими та вартісними розбіжностями між митною і банківською статистикою. Сальдо обчислюється як різниця між рахунками поточних та капітальних операцій.

Резервні активи - стаття рахунка капітальних операцій, яка відображає суму ліквідних активів центрального банку й використовується для регулювання платіжного балансу.

З метою оцінки стану платіжного балансу слід розрізняти первинне, вторинне та підсумкове його сальдо.

Первинне сальдо – це сальдо рахунка поточних операцій. Воно є початковою ознакою платіжного балансу і має вирішальний вплив на його загальний стан.

Вторинне сальдо – це інтегральне сальдо двох рахунків - поточних і капітальних операцій, - доповнене статтею "Помилки та упущення".

Підсумкове сальдо - це вторинного сальдо + зміни у резервних активах. Воно завжди нульове. В Україні рух резервних активів враховується в РКО (рахунок капітальних операцій), формулу платіжного балансу можна записати таким чином:

ПБ = РПО + РКО + ПУ

Проведення торговельних і фінансових операцій між країнами передбачає існування системи валютних відносин. Обмін валют і розрахунки між державами здійснюються на підставі валютного (обмінного) курсу. Валютний курс встановлюється на валютному ринку в процесі торгів валютами різних країн.

Валютний (обмінний) курс - це ціна грошової одиниці певної країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.

Валюта поділяється на конвертовану, що вільно обмінюється на іншу валюту та неконвертовану, яка використовується тільки в межах даної країни.

Валютний паритет - встановлюване законодавством відношення між двома валютами, яке є основою валютного курсу.

Валютний курс може встановлюватися в двох формах: 1) у формі прямого котирування, коли масштабна одиниця іноземної валюти (1, 10, 100 тощо) виражається через певну кількість національної валюти; 2) у формі оберненого котирування, згідно з яким масштабна одиниця національної валюти виражається через певну кількість іноземної валюти.

При фіксованому курсі підвищення (зниження) ціни іноземної валюти внаслідок державних рішень називається девальвацією (ревальвацією). Девальвація - цілеспрямовані дії уряду на зниження валютного (обмінного) курсу національної валюти. Ревальвація — цілеспрямовані дії уряду на підвищення валютного (обмінного) курсу національної валюти.

Валютний курс позначається на життєвому рівні споживачів і фірм, тому уряд веде боротьбу з його коливанням.

Валютна інтервенція - вплив на курс національної валюти шляхом купівлі-продажу іноземної валюти для фіксації її курсу. Валютна інтервенція впливає на резерви країни, а отже, на обсяг грошової маси. Щоб виключити цей вплив, одночасно з інтервенцією проводиться стерилізація - продаж-купівля валюти на відкритому ринку.

Залежно від режиму формування валютного курсу слід розрізняти три його види:

1) вільний плаваючий валютний курс - валютний курс, який формується лише під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку; 2) фіксований – курс національної валюти, котрий держава офіційно зобов’язується підтримувати; 3) керований плаваючий – валютний курс, зміна якого регулюється державою через цілеспрямований вплив на кон’юктуру валютного ринку.

В основі валютного курсу – паритет купівельної спроможності окремих валют – це співвідношення купівельної спроможності двох чи більше валют щодо певного набору товарів і послуг. При порівнянні купівельної спроможності окремих валют до уваги береться ринковий кошик, тобто набір загальнодоступних і найуживаніших товарів та послуг, які перебувають у міжнародному товарообігу. Згідно з паритетом купівельної спроможності, курс національної валюти в прямому котируванні можна визначити за формулою: ВК = Ціна ринкового кошика в нац. валюті / Ц рин. кошика в іноз. валюті.