26. Макроекономічна рівновага та прояви її порушення. Циклічні коливання в економіці. Промисловий цикл і його характеристика. Особливості кризи в перехідних економіках.

Економічна рівновага – рівновага між AS і AD, яка породжує рівноважний ВВП і рівноважні ціни.

Рис.1Механізм відновлення ек рівноваги, яка порушується з боку зменшення AD. Короткострокова рівновага озн, що кількість товарів, які покупці бажають купити = тій кількості товарів, яку підприємства хочуть виробити. Довгострокова рівновага озн, що кількість товарів, яку покупці бажають купити = потенційним можливостям економіки. т.Т₁ – точка подвійної рівноваги. Цим умовам відповідає і певний рівень ЗП, яка врівноважує ринок праці. Результатом зменшення AD, є незаплановане збільшення товарних запасів. Виробники переконавшись в тому, що товари продаються повільніше ніж виробляються переглянуть свої плани. Їх короткострокова реакція на зменшення AD, буде обумовлена тим, що ЗП тимчасово не знизиться. На падіння AD підприємства відреагують зменшенням ВВп до ВВП₂ та РЦ до РЦ₂. Коли економіка досягне т.Т₂ , як результат перетину AD₂ і AS₁ , заплановані витрати і ВВПреальний будуть врівноважені на основі зниження цін до РЦ₂., а незаплановане накопичення товарних запасів припинеться. Перетин кривих AD₂ і AS₁ у точці т.Т₂ відповідає умовам, коли ЗП ще не відреагувала на зниження товарних цін від РЦ₁ до РЦ₂ . Поступово ЗП під впливом конкуренції на ринку праці почне зменшуватись до рівня адекватному РЦ₂ . Припустимо, що після певного короткострокового періоду ЗП зменшиться пропорційно зниженню товарних цін. Це викличе зменшення середніх витрат на виробництво товарів і адекватне збільшення AS. При незмінному AD₂ підприємтва відреагують на зниження ЗП і середніх витрат новим зниженням товарних цін до РЦ₃ і збільшенням ВВП до ВВП₃ . А економічна рівновага переміститься в точку Т₃ (точка нової короткострокової рівноваги). Оскільки в процесі переміщення економіки в точку Т₃ знову відбулося зниження товарних цін до РЦ₃ ., то знову виникає диспропорція між цінами і ЗП. Крива AS переміститься у т.Т₄ – у точку подвійної рівноваги, але за зменшеного рівня цін. т.Т₄ – означає, що процес пристосування ЗП до товарних цін закінчився. Тобто, товарні ціни і ціни на ресурси зменшилися в однаковій пропорції  реальна ЗП повернулась до свого початкового рівня. При переміщенні економіки з т.Т₁ в т.Т₂ , то рівень безробіття збільшиться порівняно з природною нормою. При русі економіки з точки Т₃ в т.Т₄ рівень безробіття знижується до свого природного рівня.

Так само відновлюється ек рівновага, яка порушується з боку зменшення AS (Рис.2). Зменшення AS часто набуває форми шоків пропозиції. Стагфляція – падіння виробництва, зростання цін і безробіття.

27. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки. Антиінфляційна політика держави.

Інфляція – це знецінення грошей, породжене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище веде до їх знецінення, гроші “дешевіють”, а ціни набувають тенденції до зростання.

Під час інфляції має місце:

• знецінювання грошей по відношенню до золота;

• знецінювання грошей по відношенню до товару;

• знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти.

Ще одне визначення інфляції ми можемо прочитати в сучасних американських підручниках:

“Інфляція - це підвищення загального рівня цін. Це, зрозуміло, не означає, що підвищуються обов’язково всі ціни. Навіть в періоди досить швидкого зростання інфляції деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а інші падати. Одне із головних хворих місць - це те, що ціни мають тенденцію підійматися дуже нерівномірно. Перші підстрибують, другі підіймаються понад помірними темпами, а треті зовсім не підіймаються.”

Типи інфляції

В теоріях, що опрацьовуються західними економiстами, виділяються у вигляді альтернативних концепцій інфляції попиту і інфляції витрат (пропозиції). Ці концепції розглядають різноманітні причини інфляції.

Інфляція попиту – це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збільшення державних витрат, збільшення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання покупної спроможності трудящих (зростання заробітної плати). Внаслідок цього виникає надлишок грошей по відношенню до кількості товарів, підвищуються ціни. Таким чином надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.

Традиційно зміни в рівні цін пояснюються зайвим сукупним попитом. Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей зайвий попит збільшенням реального обсягу продукції, бо всі існуючі ресурси уже повністю використані. Тому цей зайвий попит призводить до завищених цін на постійний реальний обсяг продукції і викликаю інфляцію попиту. Суть інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: “Надто багато грошей полює за надто малою кількістю товарів”.

На першому вiдрiзку сукупнi витрати недостатнi i обсяг валового нацiонального продукту (сукупноi пропозицiї) значно вiдстає вiд свого потенцiйного рiвня за умови повноi зайнятостi. У разi збiльшення сукупного попиту рiвень цiн не змiниться, бо буде вiдповiдно зростати й обсяг виробництва, тобто iнфляцiя поки що буде вiдсутня. Це пояснюсться тим, що iснує велика кiлькiсть незалучених у виробництво трудових i матерiальних ресурсiв, якi ще можна залучити за iснуючих на них цiн.

Поступово зростання попиту пiдштовхує розвиток сукупної пропозицiї до другого вiдрiзку, зображенного на мал.1. Для цього стану економiки притаманне повнiше використання ресурсiв, а тому їх запаси поступово скорочуються i вони стають дорожчими. Починасться зростання цiн, тобто iнфляцiя. Iнфляцiю, що виникає на другому вiдрiзку кривої сукупної пропозицiї, називають передчасною, тому що вона починається до появи повної зайнятостi i повного використання виробничих потужностей у краiнi.

Подальше зростання сукупного попиту пiдштовхує сукупну пропозицiю до потенцiйно можливого обсягу виробництва, зображеного на мал.1 третiм вiдрiзком. На цьому вiдрiзку реальний валовий нацiональний продукт досягає свого максимуму, i тому подальше збiльшення сукупного попиту зумовлює iнфляцiю, яку називають вже “чистою” на вiдмiну вiд передчасної.