Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
cемінарські заняття з ІУК - новое.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
505.86 Кб
Скачать

47

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА

МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

ДОНЕЦЬКА ФІЛІЯ

________________________________________________________

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до семінарських занять з дисципліни

«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»

для студентів денної форми навчання

спеціальностей 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит»

освітньо – кваліфікаційного рівня «бакалавр»

Донецьк - 2011

Історія української культури: методичні рекомендації до семінарських занять для студентів денної форми навчання спеціальностей 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит» освітньо – кваліфікаційного рівня «бакалавр» / Укладач Кушнір Л.В. – Донецьк : ДФ УДУФМТ, 2011. – 46 с.

Навчально-методичний посібник включає рекомендації та тематику семінарських занять. Структура занять складається з навчальних цілей, питань для обговорення, методичних порад для підготовки. До кожного семінарського заняття запропоновано теми доповідей, визначення основних понять і категорій курсу, список рекомендованої літератури, а також питання для самоконтролю та для самостійного опрацювання.

Укладач: к.і.н., викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ДФ УДУФМТ Кушнір Л.В.

Рецензенти:

к.і.н., доцент кафедри історії і політології ДонНАБА Петров О.О.

викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ДФ УДУФМТ Шевченко О.М.

Затверджено і рекомендовано для використання у навчальному процесі на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін.

Протокол № 6 від 04. 04. 2011 р.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………….…………

ТЕМАТИКА ТА СТРУКТУРА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ....................................................................................................

Змістовий модуль I. Теоретичні аспекти культури. Історія української культури від найдавніших часів до кін. ХVIII ст.

Семінарське заняття 1. Предмет та методи курсу «Історія української культури». Періодизація розвитку української культури………………………………………………………………….

Семінарське заняття 2. Культура архаїчного суспільства. Стародавня культура східних слов’ян ………………………………..

Семінарське заняття 3. Культура Київської Русі……….……........................................................................................

Семінарське заняття 4. Українська культура литовсько-польської доби (XIV ст.– перша половина XVІІ ст.) …………………..

Семінарське заняття 5. Українська культура козацько-гетьманської доби в контексті європейської історії ХVІІ ст. – ХVIII ст…………………………………………………………………

Змістовий модуль II. Українська культура у ХІХ ст. – на початку ХХІ ст.

Семінарське заняття 6. Розвиток української культури у XIХ ст. – на початку XX ст…...................................................................

Семінарське заняття 7. Національно-культурне відродження в Україні та його занепад (1917-1939 рр.) ………………………………

Семінарське заняття 8. Культура України у першій половині 40-х – у другій половині 80–х рр. ХХ ст……………………………….

Семінарське заняття 9. Культура незалежної України………............................................................................................

4

5

10

15

19

23

28

32

37

41

ВСТУП

Метою курсу «Історія української культури» є формування системи знань про культуру як найвищу цінність суспільства; усвідомлення сутності культурних процесів. Культура розглядається як природна цілісність через призму культурного становлення людини і суспільства.

Опрацьовуючи такі проблеми, як основні теоретичні аспекти історії культури, історія розвитку мистецтва, загальноісторичні тенденції розвитку культури, студенти поглиблюють свої уявлення та знання про закономірності, досягнення та характерні особливості розвитку української культури. Вивчення тем, що стосуються розвитку таких галузей культури як театр, архітектура, образотворче мистецтво, музика, кіно, телебачення, спорт, політика, правова і побутова культура, системи релігійних поглядів власне українського народу потребують більш детального розгляду. Курс зорієнтований на поглиблене ознайомлення студентів з багатьма галузями матеріальної і духовної культури України, її історичними формами, розвитком знання в системі культурних цінностей, що віками створювались, плекались і оберігались українським народом.

Вивчення і засвоєння пропонованого курсу студентами збагатить їх загальнокультурними знаннями, забезпечить орієнтацію в культурному просторі, сприятиме формуванню широкого світогляду. Існуючи реалії сучасного світу призводять до перелому у свідомості людини – закономірною тенденцією стає відчуття себе у контексті історичного часу, усвідомлення свого історико-культурного коріння, а також виховання на основі соціально-культурних ідеалів та можливості їх реалізації у рамках розширення міжнародних зв’язків, включення до всесвітнього культурно-історичного процесу всіх країн світу. Значні соціокультурні зміни, що стосуються практично всіх сторін суспільного життя різних країн та народів, з особливою гостротою ставлять питання про міжкультурну взаємодію, її роль в еволюції локальних етнічних культур та розвитку глобального культурно-цивілізаційного процесу.

Вивчення курсу «Історія української культури» на семінарських заняттях спрямоване на досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки випускника, за якого він з’ясує предмет, об’єкт та основні методологічні засади культурології, витоки української культури і її роль в формуванні свідомості українців в сьогоденні, історію становлення культурологічної думки, буде розрізняти та аналізувати надбання модерністської та постмодерністської культури.

Після опанування курсу студент зможе тлумачити та застосовувати основні категорії тем, аналізувати культурологічні факти та оцінювати їхню допустимість, достовірність та достатність для прийняття правильних рішень, а також збирати, досліджувати, перевіряти, оцінювати та використовувати набуті знання, формувати власну думку, орієнтуватись в основних мистецьких напрямках.

ТЕМАТИКА ТА СТРУКТУРА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль I. Теоретичні аспекти культури. Історія української культури від найдавніших часів до кін. ХVIII ст.

Семінарське заняття № 1. Предмет та методи курсу «Історія української культури». Періодизація розвитку української культури.

(4 години)

Навчальні цілі:

  • розглянути категоріальний апарат, ключові поняття теми;

  • з’ясувати сутність поняття «культура», її основні форми та види;

  • виявити ознаки класифікації та охарактеризувати основні види матеріальної та духовної культури;

  • визначити функції культури у суспільстві;

  • узагальнити наукові погляди на сутність культурогенезу.

ПЛАН:

  1. Культурологія як наука і навчальна дисципліна.

  2. Поняття, сутність і структура культури. Національна культура.

  3. Функції культури.

  4. Основні культурологічні концепції.

  5. Українські дослідники історії культури.

  6. Періодизація історії культури України.

  7. Джерельна база історії української культури.

  8. Українська культура в світовому контексті.

Методичні рекомендації:

При підготовці до першого питання потрібно засвоїти, що культурологія є інтегративною сферою знання, народженою в широкому багатоаспектному діалозі на перетині філософії, історії, психології, мовознавства, етнографії, релігієзнавства, соціології культури та мистецтвознавства. Базисом культурологічного знання виступають окремі науки про культуру, в межах яких досліджуються певні феномени культури. Специфіка культурології полягає саме у її інтегративному характері, в орієнтації на буття та діяльність людини й суспільства як цілісних феноменів. Культурологія є системою знань про сутність, закономірності існування та розвитку, людське значення та способи пізнання культури. Тому важливим завданням теорії культури є пізнання сутності культури і виявлення законів та механізмів функціонування конкретних форм і сторін культури.

Опрацьовуючи друге питання, слід зауважити, що специфіка культури як якісної характеристики духовно-практичного освоєння людиною світу (зовнішнього та власного, внутрішнього) відбивається у тому, що вона (культура) свідчить, в якій мірі людина стала для себе та інших людиною, як вона відчуває та усвідомлює себе такою. Аналіз сутності культури, її місця, ролі в суспільстві дозволяє виділити основні взаємопов’язані сторони, аспекти культури:

  • культура – народжене суспільством, властиве суспільству соціальне явище, що відбиває його якісну характеристику та збагачує духовне життя людини;

  • культура – процес творчої діяльності людини, спрямованої на пізнання оточуючого світу і самої людини у цьому світі, на отримання об'єктивної і достовірної інформації про світ, де головну роль грає наука і мистецтво;

  • культура покликана допомогти людині не тільки пізнати світ й саму себе, але й визначити своє місце в світі, світоглядні установки;

  • культура включає в себе сутність досягнутих людиною у процесі освоєння світу матеріальних і духовних цінностей, а також відповідних ціннісних орієнтацій людини в світі;

  • культура, створюючи необхідні для орієнтації людини у світі норми поведінки та оцінки, забезпечує регулювання соціальних відносин людей;

  • культура виступає як потужній фактор формування людських сутнісних сил, формування людини в людині, перетворення її природних захоплень, потреб, емоцій в справжні людські. Саме цьому полягає її гуманістичний зміст.

У реальному житті суспільства вищеназвані аспекти взаємодоповнюються, переплітаються. Аналіз цих взаємопов’язаних сторін культури дозволяє з’ясувати, у чому полягають її основні функції.

Серед основних функцій культури варто зупинитись на наступних:

  • адаптаційна;

  • пізнавальна;

  • аксіологічна (ціннісна);

  • інформаційна;

  • комунікативна (діалог культур);

  • нормативна;

  • гуманістична;

  • людинотворча (соціалізація особистості);

  • виховна;

  • світоглядна.

Розглядаючи четверте питання – культурологічні концепції, потрібно брати до уваги їхнє філосософське підґрунтя. Зокрема, основоположником концепції циклічного розвитку культури вважається італійський філософ Дж. Віко (1668–1740). Концепція циклічного розвитку дістала подальшого розвитку у працях М.Данилевського (1882–1885), О.Шпенглера (1880–1936), А.Тойнбі (1889–1975) та інших вчених. Еволюціоністська теорія культури представлена в працях американського вченого Л.Моргана (1818–1881) і англійського історика Е.Тейлора (1832–1917) та інших дослідників. Провідна ідея еволюціонізму — це прямолінійність культурного прогресу та обов’язкова вимога для кожного народу пройти всі необхідні стадії розвитку. Мають право на існування також такі концепції як неоеволюціонізм у розумінні культури (Ю. Стюард, Дж. Мйорок), релігійний еволюціонізм П.Тейяра де Шардена. Антропологічна або функціональна концепція культури представлена в працях видатного англійського етнографа і соціолога Б.К.Малиновського (1884–1942), французького етнолога і соціолога К.Леві – Строса (1908-1991), американського етнографа А.Кребера (1876–1960) та інших. Сутність цієї концепції полягає у тому, що виникнення і розвиток культури пов’язується з потребами людства. Задоволенню цих потреб відповідає політична організація суспільства. Відмінність між культурами обумовлена різними способами задоволення потреб. Засновниками революційно-демократичної або марксистської концепції культури були К.Маркс (1818–1883) та Ф.Енгельс (1820–1895). Вона ґрунтується на принципі, що визначальним у походженні і розвитку культури є матеріально – перетворююча суспільна діяльність людей, яка спрямована перш за все на задоволення матеріальних потреб, а також на формування висококультурної людини як суспільного суб’єкта діяльності.

Належний внесок у розробку феномена культури зробила українська культурологічна думка. Варто звернутись до доробку К. Саковича, Г.Сковороди, М. Костомарова, П. Куліша, Т. Шевченка, діячів «Руської трійці», М. Драгоманов, В. Антонович, Ф. Вовк, І. Рудченко, О. Потебня, О. Русов, П. Житецький, М. Лисенко, І. Огієнка, І. Крип’якевича та ін.

Звертаючись до періодизації культури України, потрібно враховувати, що вихідним моментом наукової періодизації є чітке визначення її субстрату (носія) — українського народу та української нації, передусім історичних умов їх формування. Це пов’язано з тим, що для аналізу характерних світоглядних уявлень, цінностей та ідеалів етносу, традицій його суспільного життя, специфічних форм культуротворчої діяльності та звичаєвого права слід зрозуміти історичні умови їх формування і розвитку, тобто чітко простежити періодизацію української культури через призму її національної об’єктивності.

Останнє питання заняття присвячено розумінню того, що українська культура в світовому контексті усвідомлюється завдяки нагромадження у світовій науковій думці величезного обсягу ідей, уявлень і концепцій дає змогу розглядати науково-філософську динаміку культури з різних пізнавально-гносеологічних позицій. Складність самого феномену культури та її компонентів, внутрішня суперечність і неочевидність змін у культурі дають підстави говорити про різні підходи до вивчення динаміки культури як про рівноймовірні й такі, що взаємодоповнюють один одного.

Теми доповідей:

  1. Школи, напрямки і теорії в культурології.

  2. Актуальні проблеми сучасної цивілізації і культури.

  3. Інтегративність культурології.

  4. Структури культурологічних знань.

  5. Культура як предмет наукового дослідження.

  6. Проблеми культурогенезу.

  7. Співвідношення матеріальної і духовної культури.

  8. Основні завдання культурології.

  9. Сучасні українські культурологічні школи.

  10. Типологічна класифікація культур.

Ключові поняття теми: культура, мистецтво, матеріальна культура, духовна культура, національна культура, субкультура, культурний рівень, соціальна культура, політична культура, культурогенез.

Питання для обговорення:

  1. Що становить предмет вивчення культурології?

  2. Що називають головними компонентами культурології?

  3. Чи можлива однозначна дефініція поняття «культура»?

  4. Назвіть основні функції культури. Чи можна вважати достатнім наведений перелік функцій культури і чому?

  5. У чому сутність проблеми культурогенезу?

Питання для самостійного опрацювання:

  1. Опрацюйте визначення основних культурологічних категорій за енциклопедичним словником з культурології.

  2. Яке місце культурологічного підходу в контексті сучасних трансформаційних процесів у освіті?

  3. Які концепції виступають засновками провідних культурологічних парадигм?

  4. Яким чином особливості сучасної соціокультурної ситуації вплинули на концепцію постструктуралізму?

  5. Ознайомтесь з однією з праць видатних культурологів світу. Визначте її концептуальні засади. Охарактеризуйте провідні ідеї.

  6. Ознайомтесь з працею одного з сучасних українських культурологів. Визначте її концептуальні засади. Охарактеризуйте провідні ідеї.

Список рекомендованої літератури:

Основна:

  1. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура: курс лекцій. – К.: ЦУЛ, 2002. – 508 с.

  2. Кравець М. С., Семашко О. М., Піча В. М. та ін. Культурологія. Навч. посібник / За заг. ред. В.М. Пічі. – Львів: «Магнолія плюс», 2003. – 353 с.

  3. Культурологія: теорія та історія культури. Навчальний посібник / За ред І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 368 с.

  4. Культурологія: українська та зарубіжна культура: навч. посібник / [М.М. Закович, І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін.]. – К. : Знання, 2004. – 567с.

  5. Бокань В.А., Польовий Л.Г. Історія культури України. – К. : МАУП, 2001. – 256 с.

  6. Зотов В.М., Клімачова А.В., Гаран В.О. Українська та зарубіжна культура. Словник культурологічних термінів. К. : ЦУЛ, 2009. – 264 с.

  7. Культурология. Учебное пособие / Составители Власенко О.И., Зайончковский Ю.В. – Х. : Парус, 2006. – 512 с.

  8. Українська культура : історія і сучасність : Навч. посібник / За ред. Черепанової С.О. – Львів : Світ, 1994. – 496.

  9. Культурология. История мировой культуры / А.Н. Маркова, Л.А. Никитич, Н.С. Кривцова. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1995. – 224с.

  10. Прилуцька А.Є. Культурологія. Модульний курс : навчальний посібник. – Х. : Торгсінгплюс, 2009. – 288 с.

  11. Подольська Є. А., Лихвар В.Д., Погорілий Д.Є. Кредитно-модульний курс культурології – К.:ЦНЛ, 2006. – 368 с.

  12. Культурологія. Курс лекцій / Під ред. А.Г. Баканурського, Г.Є. Краснокутського, Л.Л. Сауленко. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 208 с.

Додаткова:

  1. Борзова Е.П. История мировой культуры / Е.П. Борзова. – СПб. : Изд-во «Лань», 2001. – 672 с.

  2. Гуревич П. С. Культурология: Учебник для вузов / П. С. Гуревич. – М.: Гардарики, 2001. – 280 с.

  3. Історія української та зарубіжної культури ХХ ст. / за ред. Мєднікової Г.С. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2002. – 214 с.

  4. Історія української та зарубіжної культури: навч. посібник / [Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін.]. – К. : Вища школа: Т-во «Знання», КОО, 1999. – 326с.

  5. Кармин А. С., Новикова Е. С. Культурология. – СПб: Питер, 2004. – 464с.

  6. Культурология. ХХ век. Энциклопедия. – Т.1 – СПб: Университетская книга; ООО «Алетейя», 1998. – 447 с.

  7. Культурологія: Навч. посіб / Упорядн. О. І. Погорілий, М. А. Собуцький. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2003. – 316 с.

  8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: навч. посібник / В.С. Полікарпов. - К. : Вища школа: Знання, КОО, 1999. – 359 с.

  9. Українська культура: історія і сучасність: навчал. посібник / за ред. С.О. Черепанової. – Львів : Світ, 1994. – 456 с.

  10. Шевнюк О.Л. Культурологія: навч. посібник / О.Л. Шевнюк. – К.: Знання-Прес, 2004. – 353 с.

Семінарське заняття № 2. Культура архаїчного суспільства. Стародавня культура східних слов’ян.

(4 години)

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]