Основні види економічної політики

Антициклічна політика — це політика спрямована на підтримку певних стабільних темпів економічного зростання, на недопущення падіння, виникнення криз.

Структурна політика — це політика спрямована на формування сучасної, прогресивної і ефективної структури національного господарства.

Монетарна політика — це політика, яка передбачає забезпечення економіки країни необхідною кількістю грошей, регулювання грошового та кредитного ринків.

Фіскальна політика — передбачає державне визначення джерел формування державних доходів, бюджету та основних напрямків його витрат.

3. Розкрити сутність та навести кількісну визначеність валового внутрішнього продукту, чистого внутрішнього продукт, національного доходу. Розкрити їх зв'язок платіжним балансом.

ВВП – ринкова вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, які вироблені в країні з ресурсів, що належать як резидентам країни, так і іноземцям. До ВВП входить:

- вартість товарів, які вироблені домашніми господарствами для особистого споживання, а не для ринку;

- продукція, яка вирощена на присадибних ділянках для власного споживання;

- тіньова економіка;

- купівля ненових товарів;

- купівля-продаж цінних паперів.

ВВП за витратами = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ.

СВ – витрати на товари короткострокового та довгострокового користування і послуги.

ВІ – витрати фірм на придбання основного капіталу, на житлове будівництво і зміну в запасах.

ДЗ – закупівлі державою товарів і послуг колективного споживання і державного інвестування економіки.

Держ. витрати = ДЗ + ТП

ЧЕ – Е – І держави за рік.

ВВП за доходами = ЗП + Рента + % + Прибуток + А + НП.

ЗП – грошова винагорода за працю найманих працівників включаючи відрахування до стразових фондів.

Рента – доход від надання прав за використання власності на матеріальні активи.

% - доход від грошового капіталу, який заощаджується домашніми господарствами.

Прибуток – отримують власники одноосібних господарств, товариств (некорпоративний) та корпорації (корпоративний).

А – еквівалент величини знецінення основного капіталу за рік.

НП (непрямі податки) – входять у ціну товару.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) розраховують як різницю між ВВП і споживанням основного капіталу, тобто сумою амортизації поточного року (А):

ЧВП = ВВП -А.

Національний доход - це доход, який створено факторами виробництва в результаті їхньої участі у процесі виробництва поточного обсягу ВВП, або вартість ресурсів, що використовуються для виробництва обсягу продукції у поточному році.

Національний доход розраховується шляхом вилучення з вартості чистого внутрішнього продукту непрямих податків.

НД = ЧВП – НП (2.13), де:

НД – національний доход;

ЧВП – чистий внутрішній продукт;

НП – непрямі податки.

Національний доход – це сукупний доход, який заробляють власники

факторів виробництва: власники робочої сили (заробітна плата найманих працівників), власники землі (земельна рента) і власники капіталу (прибуток і процент) за рік. Він вважається заробленим доходом.

НД = ЗП+рента+процент+прибуток (2.14), де:

НД – національний доход;

ЗП – заробітна плата.

З точки зору постачальників ресурсів національний доход є вимірювачем доходів, які вони отримують від участі у поточному виробництві. З точки зору фірм (підприємств) національний доход є вимірювачем цін факторів виробництва або ресурсів.

Платіжний баланс – це статистичний звіт, поданий у формі бухгалтерських рахунків, про торгові та фінансові угоди економічних суб’єктів країни із закордоном за певний проміжок часу, як правило за рік. Він відображає співвідношення між сумою надходжень у країну реальних цінностей і сумою їх вилучень із країни.