62. Аналіз витрат банку. Факторний аналіз витрат.

У стр-рі витрат найбільшу питому вагу мають процентні витрати. До них належать: - процентні витрати за залучення рес-в у вигляді отриманих мжбанк кредитів і депозитів; - процентні витрати за строковими депозитами фіз. і юр осіб; - витрати на сплату % за коштами до запитання клієнтів, коштами бюджету та позабюдж фондів; - % витрати за ЦП власного боргу; - % витрати за операціями з філіями; -% витрати за субординованим боргом. На розмір % операційних витрат банку впливають такі чинники: - зміна сер % ставки за платні рес-си; - зміна сер залишків платних рес-в; - зміна строку залучення рес-в. Розрахунок впливу названих чинників здійснюється за доп способу ланцюгових підстановок або абсолютних різниць в такому самому порядку як і під час аналізу доходів. При цьому можуть бути використані такі факторні моделі: 1. витрати за депозитами = к-ть депозитних угод*сер сума 1-го депозиту*сер % ставку. 2. Витрати за операціями з ЦП включають: - % за векселями та облігаціями власної емісії; - від’ємний фін рез-т під час продажу ЦП нижче іх облікової вартості; - витрати на купівлю бланків ЦП; - комісійні фондовій біржі та ін посередникам під час купівлі та продажу ЦП; - витрати на зберігання; - держ мито за операціями з ЦП. Витрати за операціями з Цп можуть бути як процентні так і непроцентні. % витрати = к-ть ЦП*сер облікова вартість 1-го ЦП*витрати на 1 грн вартості ЦП. Аналіз витрат на посередництво полягає в розкладанні непроцентних витрат на групи. Це здійснюється через оцінку кожної статті непроцентних витрат як процента заг сер активів. Непроцентні витрати склад-ся: - створення капіталу (прибутків); - податок на прибуток; - сплата податків та ін обов’язкових платежів; витрати на утримання робітників; - витрати на утримання ОЗ; - комісійні витрати, тощо. Аналіз витрат на посередництво (непроцентних витрат) здійснюється за доп порівняння фактичних витрат з плановими показниками, також з факт показниками за відповідний період минулого року в цілому і в розрізі їх статейФакторний аналіз причин зміни окремих статей витрат проводиться як правило за доп. двофакторних моделей, наприклад: витрати на ЗП = чисельність працівників*сер ЗП; витрати на відрядження = к-ть відряджень*сер вартість одного відрядження; витрати на амортизацію= вартість ОЗ*норма амортизації; витрати на комунальні послуги = к-ть споживчих послуг*сер тариф.

63. Аналіз відносних показників доходності.

Для визначення рівня дохідності кожного виду д-ті КБ розрах-ся відношення відповідної частини операційних доходів до розміру активних операцій, що аналізуються. Викор відносних показників дохідності дає змогу зробити порівняльний аналіз еф-ті д-ті різних банків та їх стр-х підрозділів. Заг показником дохідності є величина доходу одного працівника банку. Цей показник розрх-ся за такою формулою: Д 1 прац = доходи банку/середньооблікова к-ть працівників банку. Крім того для хар-ки рівня дохідності банки викор такі показники: 1.Дохідність активів= доходи банку/сер активи. 2. дохідність дохідних активів = доходи банку/сер дохідні активи. Наведені показники можуть бути деталізовані за рахунок часткових показників, які доповнюють перші та хар-ть еф-ть окремих видів банк д-ті. 3. коеф операційного доходу = операційний дохід/сер активи. 4. Маржа % доходу = % доходи/доходи,всього. 5. коеф % доходу = % дохід/сер активи. Ці коеф показують дохідність традиційної банк д-ті. Збільшення їх значення – ознак успішного упр-ня активами, тоді як низьке значення або зниження цмх коеф-в має насторожити керівництво банку. Оптимальним вваж значення коеф % доходу 9-10,5%. Крім традиційних видів д-ті велику частку в заг доходах мають непроцентні доходи, до яких відносять комісійні доходи за розрахунково- касове обслуг-ня банків та клієнтів, рез-ти від торг та не торг операцій та доходи від ін послуг банку. Під час аналізу цих видів д-ті викор такі коеф-ти: 1. маржа непроцентного доходу= не% дохід/дохід,всього (30%). 2. коеф не% доходу = не% дохід/сер активи.