1. Поняття господарського процесуального права.

Господарське процесуальне право — це сукупність норм і принципів, що встановлюють процедуру розгляду і розв'язання господарських спорів та справ про банкрутство при здійсненні правосуддя у господарських судах. Ці процесуальні норми пов­ністю регулюють всі процесуальні дії та діяльність учасників господарського процесу.

Господарський процес — це порядок, який опосередковує захист майнових прав і законних інтересів суб'єктів господа­рювання, за допомогою якого реалізуються норми матеріального права.

Предметом ГПП є від­носини, які складаються у зв'язку із здійсненням господарського судочинства.

ГПП належить до системи процесуальних галузей права (поряд із цив. процесуальним, крим. процес. та іншими процес. галузями) та за своїми змістовними характеристиками відноситься до галузей права публічно-пр. характеру. Наявність процес. відносин зумовлена необхідністю в упорядкуванні діяльності органів судової влади.

Норми ГПП знаходяться у взаємодії і взаємозв’язку з нормами інших галузей.

Система галузі права — це сукупність її норм і їх поділ на структурні частини. Систему ГПП умовно можна поділити на 2 частини: загальну й особливу. До загальної частини мають бути віднесені норми та інститути, які мають значення для всього госп. процесу на всіх його стадіях і закріплюють право на звернення до госп. суду, принципи ГПП, склад суду та осіб, які беруть участь у справі, підвідомчість і підсудність, докази в госп. процесі, судові витрати, процесуальні строки та ін. Особлива частина ГПП об’єднує норми й інститути, які регулюють окремі види процес. відносин, а саме постадійні процес. відносини: порушення справи, підготовку справ до судового розгляду, порядок розгляду і вирішення спорів, оскарження і перегляд рішень, виконання судових актів.

Під час розгляду і вирішення госп. спорів та інших справ, у процесі перегляду рішень госп. суду та їх виконання виникають госп. процес. правовідносини між суддею й іншими учасниками процесу. Процесуальні правовідносини в госп. судочинстві складаються з права та обовʼязку господарського суду розглянути конкретну справу і прийняти з неї судове рішення, прав і обовʼязків осіб, які беруть участь у справі, на судовий захист.

2.Принципи господарського процесуального права.

Це основні засади, що визначають характер організації госп. суду, його діяльності щодо здійснення правосуддя у госп. відносинах. Встановлюються законами, мають загальний хар-р, характеризують систему, взаємоповʼязані.

У теорії процес. галузей права принципи прийнято класифікувати за об'єктом регулювання на орг-ційні, функціон.

До організаційних принципів належать такі:

1. Принцип призначення суддів госп. судів вищими ОДВ. Судді обираються ВРУ безстроково. Порядок обрання суддів встановлений ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Перше призначення судді на посаду здійснює ПУ строком на 5 років.

2. Принцип одноособового і колегіального розгляду справ. Відповідно до ст. 4-6 ГПК справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що належить до підсудності цього суду залежно від категорії і складності справи може бути розглянуто колегіально у складі 3 суддів.

3. Принцип самостійності суддів, їх незалежності і підпорядкування лише закону закріплений у ст. 129 Конституції і ст. 6 Закону «Про судоустрій та статус суддів». Цей принцип означає, що суд у здійсненні ним правосуддя є незалежним від будь-яких органів держ. влади. У своїй діяльності судді підкоряються лише законові. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-як. спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використ. і поширення інф. усно, письм. або в ін. спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

4. Принцип гласності і відкритості господ. процесу закріплено у ст. 4-4 ГПК, відповідно до якої розгляд справ у госп. судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони держ., комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна із сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Цей принцип закріплено також у Конституції і ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується техн. засобами в порядку, встановл. процес. законом.

5. Принцип держ. мови судочинства закріплюється у ст. 3 ГПК, яка має відсильний характер. Так, згідно зі ст. 12 Закону «Про судоустрій та статус суддів» судочинство в Україні провадиться держ. мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у суд. процесі за мовною ознакою. Суди використовують держ. мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. У судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України "Про ратифікацію Європ. хартії регіон. мов або мов меншин" в порядку, встановленому процес. законом. Використання в судочинстві цих мов гарантується державою та забезпечується за рахунок коштів Держ. бюджету Укр.

До функціональних принципів можна віднести такі:

1.Принцип законності. 3аконністю є такий стан життя сусп., в якому існує якісне і несуперечливе законодавство, а прийняті норми права поважаються й реалізуються органами влади, посад. особами, організаціями і гр.-ми. Реалізація принципу законності в госп. процесі забезпечується окремими процес. гарантіями.

2.Принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом закріплений у Конституції, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», де зазначено, що правосуддя у госп. судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників суд. процесу перед законом і судом. В ГПК також закріплено, що сторони користуються рівними процес. Правами - рівні можливості сторін і гарантоване законом право на захист своїх інтересів. При вирішенні госп. спорів суд застосовує цив. й інші матеріальні закони до всіх підпр-в і громадян рівною мірою.

3.Принцип змагальності є одним з основних принципів судочинства. Слід зазначити, що лише нещодавно змагальність судочинства отримала конституційне закріплення (п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції), принцип змагальності закріплено також у ГПК, де зазначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а госп. суд створює їм всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Засади змагальності передбачають: 1) залежність дій суду від вимог позивача і заперечень відповідача, суд вирішує справу в обсязі вимог, заявлених сторонами; 2) можливість вільного використання засобів доказування; 3) право кожної сторони доводити факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення; 4) можливість надання сторонами додаткових доказів на пропозицію господарського суду.

4.Принцип диспозитивності. 3міст принципу диспозитивності у господарському процесі становлять такі елементи, як порушення справи у госп. суді; визначення характеру та обсягу позовних вимог, розпорядження матеріальними правами і процес. засобами їх захисту, зокрема, відмова від позову, визнання позову, укладення мирової угоди; порушення апеляційного, касац. провадження, постановлення питання про перегляд справи за нововиявл. обставинами; вимога примус. виконання судового акта госп. суду. = принципу особистої ініціативи.

5.Принцип об'єктивної істини. Цей принцип означає, що господ. суд має приймати рішення у справі після того, як у засіданні будуть встановлені дійсні взаємини сторін і фактичні обставини. Цей принцип нерозривно пов'язаний із принципом законності, оскільки рішення госп. суду є законним лише тоді, коли у справі встановлена об'єктивна істина. Для досягнення цієї мети госп. суду надані досить широкі права. Ст. 82 ГПК встановлює, що рішення у госп. спорі приймається суддями госп. суду за результатами обговорення всіх обставин справи.

6.Принцип оперативності (швидкості). Цей принцип відповідає завданням зміцнення законності у госп. відносинах, своєчасного виконання договірних зобов'язань, усунення недоліків у госп. діяльності. Водночас важливо, щоб рішення госп. суду не лише оперативно приймалися, а й і швидко виконувалися. Принцип швидкого й оперативного розгляду госп. спорів спрямований на своєчасне усунення конфліктів, що заважають нормальному функціонуванню госп. механізму.