45. Оцінка доказів господарським судом.

Оцінка доказів – розумово пізнавальна діяльність госп. суду, що полягає у досягненні якісних і кількісних ознак зібраних доказів(достатності , достовірності),здійснюється судом за його внутрішнім переконанням яке ґрунтується на повному всебічному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. При оцінці доказів суд повинен керуватися принципами господарського судочинства, внутрішнім переконанням і впевненістю у правильності своїх висновків. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відхилення будь яких доказів сторін чи спростовуючи будь які докази суд повинен в мотивувальній частині навести вмотивувальне обгрентування і ті обставини які суд бере до уваги.При оцінці доказів суд повинен враховувати випадки коли певні обставини звільняються від доказування 1) загальновідомі 2)презимійовані 3)преюдиційні обставини і факти. Оцінка господарським судом доказів здійснюється протягом всього розгляду справи в ході прийняття, збирання, дослідження доказів і винесення правильного рішення. Відповідно до ст. 43 ГПК України оцінка доказів здійснюється з дотриманням таких принципів:

1) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням;

2) докази оцінюються всебічно, безпосередньо, у повному обся¬зі, об’єктивно і неупереджено;

3) ніякі докази не мають для господарського суду заздале¬гідь установленої сили (більше того, визнання однією стороною фактичних даних і обставин також не є для господарського суду обов’язковим, про що вже вказувалося).

46. Запобіжні заходи. Поняття, види, підстави застосування.

запобіжні заходи - це термінові тимчасові заходи, які застосовуються господарським судом до моменту пред'явлення позову та спрямовані на забезпечення майнових інтересів заявника в тому випадку, якщо є достатньо підстав вважати, що їх незастосування може ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.

Підстави вжиття запобіжних заходів

Особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою

про вжиття, передбачених статтею 43-2 ГПК, запобіжних заходів до подання позову.

Стаття 43-2. Види запобіжних заходів

Запобіжні заходи включають:

1) витребування доказів;

2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;

3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Підставою вжиття запобіжних заходів є заява яка повинна відповідати за змістом ст.43³ та оплачена судовим збором у розмірі 1,5 мін. заробітної плати.

47. Порядок розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів

Заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з

повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви.

У разі обгрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи.

Господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.

Господарський суд може зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит господарського суду. Розмір застави визначається господарським судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру заявленої шкоди.

Про вжиття запобіжних заходів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така

призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи, негайно після її винесення. У разі винесення ухвали за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, негайно після її виконання.

У разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.