4.4. Звітність внутрішнього аудитора

Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у звіті, який дає йому можливість звернути увагу керівництва на відповідну проблему.

Стандарт «звіт за результатами внутрішнього аудиту» регламентує порядок складання та надання звітності внутрішніх аудиторів. На відміну від звітності зовнішнього аудитора, для внутрішніх аудиторів не існує стандартної форми звітів, вони складаються за формою, розробленою безпосередньо на підприємстві.

Основні вимоги до звітів - об'єктивність, ясність, лаконічність, конструктивність і своєчасність, у найбільш загальному випадку такі звіти, крім необхідних реквізитів, мають включати: перелік виявлених відхилень, що перевищують допустимі норми; перелік обставин, за яких ці відхилення були виявлені; оцінку впливу виявлених відхилень на діяльність підрозділу та підприємства в цілому; рекомендації щодо можливого усунення виявлених відхилень; конструктивні пропозиції з удосконалення різних аспектів функціонування підприємства.

У кінці звітного періоду внутрішні аудитори повинні надавати органам управління (власнику) підсумкові звіти про свою діяльність. В цих звітах виконана робота за видами і ділянками внутрішнього аудиту порівнюється із запланованою, фактичні витрати - з бюджетом фінансування, а також зазначаються недоліки в роботі служби, їх причини і заходи, вжиті для їх усунення.

У звіті внутрішнього аудитора, що надсилається аудиторському комітету, вказується, які рекомендації виконано, а які вважаються неефективними через надмірні витрати. Тільки після отримання письмового звіту внутрішня аудиторська перевірка вважається закінченою.

Іншою процедурою, характерною для подання звітності внутрішніх аудиторів, є спільний з керівниками аналіз критикованих моментів і внесених рекомендацій до їх включення у кінцевий звіт внутрішнього аудитора. Основну увагу внутрішній аудитор приділяє перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка спрямовується на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Також ретельно досліджують ті господарські операції, які мають бути документально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.

Отже, внутрішній аудит контролює раціональне витрачення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи порушень. 

4.5. Реалізація матеріалів аудиту

Узагальнення результатів внутрішнього аудиту вміщує ряд методичних прийомів групування і систематизації його результатів, необхідних для прийняття рішень до усунення виявлених недоліків у діяльності підприємства і профілактики правопорушень. Однорідні недоліки узагальнюють у таблицях, схемах, відомостях, в актах аудиторського контролю. Такі заходи допомагають внутрішньому аудитору глибше вникнути у причини недоліків і порекомендувати керівництву підприємства прийняти більш обґрунтовані рішення за результатами аудиту.

При узагальненні доказів важливою процедурою, яку здійснює внутрішній аудит, є вилучення оригіналів документів з поточного архіву підприємства, яке контролюють. Аудитор вилучає документи на підставі постанови правоохоронних органів і замість оригіналу у справах підприємства залишають копії вилучених документів, що оформляється спеціальним актом, складеним за участю керівника і головного бухгалтера підприємства і понятих, які не мають відношення до проведення внутрішнього аудиту. Додатком до акту може бути реєстр вилучених оригіналів документів. Під час виконання слідчо-юридичних процедур обґрунтовують судово-арбітражні позови на відшкодування збитків, заподіяних підприємству, яке перевіряли внутрішні аудитори. Аудиторський звіт містить ряд розділів, які розкривають необхідну інформацію і надають рекомендації керівництву підприємства щодо шляхів виходу з цієї ситуації. Звіт перевіряється та затверджується керівником служби внутрішнього аудиту і направляється особам, які вживатимуть відповідних заходів щодо об’єкта перевірки. Звіт обговорюється з керівництвом підприємства, де проводиться внутрішній аудит.

Внутрішній аудитор готує коментарі про виявлені недоліки і вносить пропозиції щодо їх усунення і покращення фінансово-господарської діяльності підприємства. Оригінал цього документа зберігається у відділі внутрішнього аудиту (аудитора), а копія передається керівнику підприємства (підрозділу), в якому проводився аудит.

За результатами перевірки окремих господарських операцій (наприклад, каси і касових операцій) проводиться бесіда з посадовими особами підприємства і касиром, відповідальним за збереження цінностей, обговорюються виявлені недоліки та заходи щодо їх усунення. Після цього аудитор складає відповідний розділ аудиторського звіту.

За результатами перевірки фінансового стану підприємства в аудиторському звіті додається обґрунтований аналіз ефективності фінансової діяльності в поточному періоді і ступінь використання раніше наданих аудитором пропозицій щодо підвищення рівня прибутковості.

Обгрунтований стратегічний план та дієвий контроль за його виконанням з боку функціональних підрозділів та внутрішнього аудиту є запорукою успішного і динамічного розвитку підприємства в майбутньому.

За результатами внутрішнього аудиту керівництво підприємства за участю трудового колективу розробляє заходи щодо ліквідації і запобігання повторення недоліків у своїй подальшій діяльності і організовує контроль за виконанням цих заходів. За кожним випадком нестачі коштів чи матеріальних цінностей керівництвом підприємства подаються позивні вимоги про відшкодування збитку відповідно правоохоронним органам чи в арбітраж.

Таким чином, внутрішній аудит активно впливає на виявлення негативних явищ у діяльності підприємства, встановлення їх причин і сприяє профілактиці недоліків і зловживань у підприємницькій діяльності суб’єктів господарювання.