- •1. Організація обліку
- •2. Звітність підприємств
- •3. Фінансовий та стратегічний аналіз
- •4. Внутрішній аудит
- •1. Організація обліку
- •1.1. Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку та облікового процесу
- •1.2. Організація обліку активів, власного капіталу і зобов’язань
- •1.3. Організація обліку, аналізу витрат, доходів і результатів діяльності підприємства
- •1.4. Організація праці персоналу, зайнятого бухгалтерським обліком, аналізом та контролем
- •1.5. Організація інформаційного, технічного та ергономічного забезпечення обліку, аналізу та аудиту
- •2. Звітність підприємств
- •2.1. Баланс підприємства
- •2.2. Звіт про фінансові результати
- •2.3. Звіт про рух грошових коштів
- •2.4. Звіт про власний капітал
- •2.5. Примітки до річної фінансової звітності
- •2.6. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва
- •2) Річного – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.
- •2.7. Податкова звітність
- •2.8. Статистична звітність
- •2.9. Соціальна звітність
- •3. Фінансовий та стратегічний аналіз
- •3.1. Загальна оцінка фінансового стану підприємства
- •3.2. Аналіз активів підприємства та джерел їх формування
- •3.3. Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства
- •3.4. Аналіз грошових потоків
- •3.5. Аналіз ділової активності та рентабельності
- •3.6. Аналіз фінансового левериджу та ефективності використання капіталу
- •3.7. Розробка та економічне обгрунтування стратегії виробничої програми
- •3.8. Стратегічний аналіз структури капіталу
- •3.9. Стратегічний аналіз фінансових показників діяльності підприємств
- •4. Внутрішній аудит
- •4.1. Внутрішній аудит: сутність, об’єкти та методичні прийоми
- •4.2. Інформаційне забезпечення внутрішнього аудиту
- •4.3. Організація внутрішнього аудиту
- •4.4. Звітність внутрішнього аудитора
- •4.5. Реалізація матеріалів аудиту
- •Висновки
- •Cписок використаних літературних джерел:
4.3. Організація внутрішнього аудиту
Провідне місце в структурі організації внутрішнього аудиту належить раціональній побудові його апарату та оптимальному застосуванню його організаційних форм. Залежно від адміністративного порядкування розрізняють три типи побудови структури апарату внутрішнього аудиту: лінійно-просту, лінійно-штабну та комбіновану.
В складі служби внутрішнього аудиту бажано передбачити наявність аудитора, що має відповідний кваліфікаційний сертифікат, оскільки такий спеціаліст володіє спеціальними прийомами перевірки. До складу аудиторської служби також можуть входити й інші спеціалісти (з оподаткування, правових питань, фінансового аналізу тощо). Вони можуть не входити до штату аудиторської служби, а залучатись до роботи на договірних засадах поряд з експертами, які за необхідності можуть залучатись до роботи.
Залучені аудитори мають повноваження надані їм договором і несуть за це відповідальність і виступають у ролі зовнішніх аудиторів.
Функціональні обов'язки керівника служби внутрішнього аудиту проявляються на початковій, дослідній і завершальній стадіях аудиту. Вони визначаються Положенням про відділ внутрішнього аудиту, яке затверджує власник (керівник) підприємства.
Права та обов'язки внутрішніх аудиторів та їх відповідальність визначені також Кодексом законів про працю, Положенням з організації внутрішнього аудиту, контрактами, посадовими інструкціями, якщо вони працюють на постійній основі або виконують роботу за угодами цивільно-правового характеру. За неналежне виконання своїх обов'язків аудитор та інші спеціалісти, які залучені до внутрішнього аудиту, несуть майнову та іншу відповідальність, визначену чинним законодавством, контрактом та умовами договору, за яким вони працюють.
Внутрішній аудит з метою досягнення максимальних результатів, повинен здійснюватись у певній послідовності, а саме: планування перевірок, включаючи зустрічні на інших підприємствах; накопичення фактів та інформації про діяльність підрозділів; вивчення фактичного стану діяльності підрозділів; оцінка адекватності системи управління та контролю; підготовка підсумкових висновків та рекомендацій (підготовка звіту).
Основним структурним елементом процесу внутрішнього аудиту є об'єкти організації контрольного процесу та його етапи. До об'єктів організації процесу внутрішнього аудиту належать: контрольні номенклатури; форми відображення контрольних номенклатур та їх носіїв; технологія процесу внутрішнього аудиту.
Для внутрішнього аудиту, незалежно від його форми, характерні три стадії організації технології контрольного процесу: початкова, дослідна, завершальна. Кожному виду внутрішньогосподарських послуг, у зв'язку з особливостями об'єктів контролю, властиві специфічні етапи, фази і процедури контролю.
Початкова стадія передбачає підготовчу роботу, планування внутрішнього аудиту. На стадії дослідження здійснюють перевірку господарських операцій, вивчають стан обліку, а на завершальній - узагальнюють результати перевірки, складають акт, на основі якого розробляють пропозиції та заходи щодо поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства (організації).
Для документування результатів перевірок та роботи службою внутрішнього аудиту можуть застосовуватися робочі документи та плани, що використовуються при проведенні зовнішнього аудиту, бо це забезпечить високий рівень та якість проведення перевірок.
Залежно від способу складання робочі документи аудитора можуть бути складені вручну або отримані за допомогою комп'ютера. За формою подання робоча документація аудитора може бути у вигляді графіків, таблиці, тексту або у комбінованому варіанті. Робочі документи аудитора класифікують за такими ознаками: стадіями аудиторської перевірки; терміном використання; способом і джерелами отримання; характером інформації; призначенням; змістом; ступенем стандартизації; технікою складання; формою подання; часом зберігання.
Після завершення перевірки робочі документи залишаються в аудитора. Робочі документи є власністю аудитора, він має право складати різноманітні довідки на підставі витягів зі своїх робочих документів. Однак його право власності обмежене етичними нормами та зобов'язанням конфіденційності перед клієнтами.